м. Вінниця
02 серпня 2021 р. Справа № 120/4845/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 26.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2016, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, з урахуванням вже виплаченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО НГ України від 18.09.2018 №40 о/с позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "й" пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( узв'язку із закінченням строку контракту), а наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.09.2018 № 235 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25.09.2018.
Проте повного розрахунку при звільненні з військової служби позивач не отримав, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі № 120/5079/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати мені індексації грошового забезпечення за період військової служби з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року, в решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду у справі № 120/5079/20-а, 12.05.2021 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року в сумі 3002,92 грн.
Позивач вважає, що розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період був проведений з урахуванням базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2016.
Зазначені дії відповідача позивач вважає незаконними, а тому звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 21.05.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Як зазначає відповідач, згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Тобто вказаною постановою Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити заробітні плати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових заробітної плати з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Отже, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Військова частина НОМЕР_1 виконала умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а тому для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахував січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.
Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Також відповідач зазначає, що ОСОБА_1 уже звертався до суду із позовом з приводу виплати індексації. Даний спір є тотожним, але виник на стадії виконання рішення, а тому має розгялдатися судом в порядку ст.382-383 КАС України.
Ухвалою суду від 16.07.2021 витребувано у відповідача відомості про отримане грошове забезпечення позивачем у грудні 2015 року та січні 2016 року із зазначенням складових.
22.07.2021 до суду надійшла відповідь відповідача про те, що надати відомості про отримане грошове забезпечення у грудні 2015 року та січні 2016 року із зазначенням всіх складових позивача військова частина НОМЕР_1 не може, оскільки позивач зарахований до списків особового складу частини з 26.09.16.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Оцінивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив таке.
Позивач проходив військову службу на посаді командира автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення батальйону оперативного призначення у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі № 120/5079/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати мені індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати мені індексації грошового забезпечення за період військової служби з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року, в решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду у справі № 120/5079/20-а, 12.05.2021 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року в сумі 3002,92 грн.
Позивач не погоджується з діями відповідача під час обчислення розміру індексації та зазначає, що для проведення розрахунку індексації за період з 26.09.2016 по 01.03.2018 відповідач неправомірно застосував як базовий січень 2016 року. Зокрема позивач вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено зміну базового місяця для проведення індексації виключно в разі зміни посадового окладу, який у позивача не змінювався з 26.09.2016 до 01.03.2018, відповідач мав враховувати як базовий саме січень 2008 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (надалі - Закон №1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас в силу вимог ст.ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Згідно з пунктом 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі № 120/5079/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати мені індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати мені індексації грошового забезпечення за період військової служби з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року, в решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду у справі № 120/5079/20-а, 12.05.2021 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по 01.03.2018 року в сумі 3002,92 грн.
Позивач не погоджується з правомірністю дій щодо застосування базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, що зумовило виникнення між сторонами нового спору.
Відтак, оцінюючи доводи позивача про необхідність врахування для виплати індексації як базового місяця січень 2008 року, суд зазначає наступне.
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
В редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…".
Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Суд також зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.205 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
До слова, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Проте суд зауважує, що згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:
"Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078".
Отже, вказаною постановою Уряд фактично запропонував у грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Тобто Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
На виконання вимог пункту 3 Постанови № 1013 та відповідно до розпорядження командувача Національної гвардії України від 04.02.2016 №Р-5 «Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців національної гвардії України» в січні 2016 року військовослужбовцям національної гвардії, здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2015 року у підвищеному розмірі.
Відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) відповідач повинен врахувати січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.
Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у постановах від 18.11.2020 у справі № 120/830/20-а, від 22.12.2020 у справі № 120/861/20-а та від 05.04.2021 у справі № 120/5882/20-а, від 03.03.2021 у справі №120/3729/20.
Насамкінець суд наголошує, що метою індексації є покриття роботодавцем повністю або частково доходів працівників у зв'язку із подорожчання споживчих товарів і послуг, і за рахунок цього підтримати купівельну спроможність населення та забезпечити його достатній життєвий рівень, гарантований Основним Законом.
Відтак покладення на відповідача обов'язку з проведення розрахунку спірної індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням базового місяця 2008 року, зумовить ситуацію, при якій відповідач буде вимушений виплатити позивачу істотно завищений розмір компенсації, що суперечить меті індексації грошових доходів населення та не відповідає вимогам розумності і справделивості.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Щодо доводів відповідача про те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються та підлягають розгляду в порядку, визначеному ст.382-383 КАС України, то суд такі відхиляє, оскільки судом апеляційної інстанції у постанові від 08.04.2021 у справі №120/5079/20 встановлено, що такі вимоги є передчасними та оцінка їм не надавалася.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а будь-яких інших судових витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
2) відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08803572, місцезнаходження: вул. Некрасова, 72, м. Вінниця, 21001).
Повне судове рішення складено 02.08.2021.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна