Ухвала
02 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 619/3701/20
провадження № 61-12436ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Харківська обласна прокуратура оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року.
Касаційна скарга на вищевказане судове рішення подана до суду касаційної інстанції 23 липня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Останній день подання касаційної скарги (з урахуванням вихідних і святкових
днів) - 25 червня 2021 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, коли саме складений повний текст судового рішення не зазначено.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Пунктом 8 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Оскільки заявник не зазначає дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, та не надає відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для зазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, та подання відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
З касаційної скарги вбачається, що заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, а тому ОСОБА_1 слід викласти свої вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України.
Отже, скаржнику слід уточнити свої вимоги щодо судових рішень, оскільки касаційна скарга містить лише посилання на постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
З огляду на те, що ОСОБА_1 було заявлено позов майнового характеру, а касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість земельної ділянки), касаційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки, як вбачається з резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, постанова апеляційного суду в силу пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Таким чином, заявнику необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову (вартість земельної ділянки, право власності на яку вона просить визнати) і надати докази на підтвердження цієї обставини.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) зазначити дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, та подати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції;
2) уточнити прохальну частину касаційної скарги; 3) зазначити ціну позову (вартість земельної ділянки).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська