Ухвала
02 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 947/20335/19
провадження № 61-12469ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання права власності на спадкове майно; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю,
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання права власності на спадкове майно.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину домоволодіння
АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «Б», загальною площею
246,8 кв. м, літньої кухні під літ. «Н», гаражу під літ. «О», в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано, що домоволодіння
АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «Б», загальною площею 246,8 кв. м, літньої кухні під літ. «Н», гаражу під літ. «О», яке належало за життя ОСОБА_5 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння
АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «Б», загальною площею
246,8 кв. м, літньої кухні під літ. «Н», гаражу під літ. «О».
Визначено, що частка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві власності на домоволодіння
АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «Б», загальною площею 246,8 кв. м, літньої кухні під літ. «Н», гаражу під літ. «О», за життя складала Ѕ частину.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
До касаційної скарги додано заяву про звільнення від сплати судового збору за подання його касаційної скарги.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є особою похилого віку та не має доходу, крім пенсії. Крім того, за заявником не зареєстровані транспортні засоби, які дали б можливість додаткового доходу шляхом організації пасажирських перевезень. Вказане підтверджується довідкою про доходи за період з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2021 року, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з 4 кварталу 2020 року по 1 квартал
2021 року, а також довідкою Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ № 5150 від 12 червня 2021 року.
Також заявник вказує, що при зверненні до суду з позовом нею сплачено близько 7 000 грн судового збору. Протокольною ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 14 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, у зв'язку зі скрутним майновим станом, ОСОБА_1 не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору
у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення
від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Касаційна скарга ОСОБА_1 та судові рішення не містять відомостей про ціну позову (вартість домоволодіння), тому заявнику необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову і надати докази на підтвердження цієї обставини.
Оскільки питання сплати судового збору пов'язане зі ставкою, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми (ціна позову), у зв'язку з чим задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору до усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги
є неможливим.
Разом з тим, за наявності визначених законом підстав, заявник не позбавлена права знову звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням, обґрунтованим вищевказаними доказами, про звільнення від сплати судового збору, а також відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Суддя І. М. Фаловська