Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 200/10088/19
провадження № 61-15368св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року у складі судді Якименко Л. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є народним депутатом України VIII скликання, політиком, членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, зареєстрований кандидатом в народні депутати України на Позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на підставі постанови Центральної виборчої комісії від 24 червня 2019 року №1209 в одномандатному виборчому окрузі № 169.
ІНФОРМАЦІЯ_12 кандидат в народні депутати України на Позачергових виборах народних депутатів України ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_2 на веб-сайті соціальної мережі «Facebook» на своїй сторінці розмістив допис разом із відеороликом, посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , такого змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_12 Звернення до Президента ОСОБА_4 по резонансній ситуації з питань поставок дизельного палива Укроборонпрому та Укрзалізниці. «Земляки, прошу репост. Не проявляйте равнодушие. Всё очень серьезно. Каждый из нас Президент ІНФОРМАЦІЯ_3».
У відеоролику міститься інформація про кримінальне провадження, що розслідується першим заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, полковником податкової міліції ОСОБА_3, такого змісту: « Уважаемый ОСОБА_4 , вам надо вмешаться в этот процесс, потому как в Николаевском порту стоит танкер, который уже завтра хотят снять с ареста, и схема продолжит свое существование. На сегодняшний день идет полный саботаж и угрозы в адрес руководства налоговой милиции области. Поэтому без вашего вмешательства мы опять в очередной раз проиграем в реванш олигархам. В моем распоряжении находится полное интервью ОСОБА_3 и текстовое описание всего этого процесса. Ссылка вверху поста».
ОСОБА_1 наголошував, що ОСОБА_2 поширює інтерв'ю ОСОБА_3 разом із його текстовою версією, на підтвердження чого у своєму дописі надає посилання - ІНФОРМАЦІЯ_3. При переході за зазначеним посиланням надається доступ до двох файлів: 1. «Интервью ОСОБА_3 » (відеоролик); 2. «Речь ОСОБА_3» (файл у форматі Word). У відеоролику «Интервью ОСОБА_3 » з 01:25 хв. до 02:10 хв. зазначено (пряма мова): «Все, кто читает новости в интернете, так или иначе знают об ОСОБА_1 , народном депутате Верховной Рады от партии Блок ОСОБА_5 . Основываясь на выводах огромного количества статей, которые опубликованы в интернете, мы понимаем, что при предыдущем президенте власть этого человека в стране была практически неограниченной. Прежде всего это касалось судебной ветки власти и государственных структур и предприятий. У господина ОСОБА_1 есть бизнес-партнёр ОСОБА_9 . Эти господа, кроме всего остального, курируют группу предприятий, которая условно называется Трейд Коммодити».
В текстовому документі « Речь ОСОБА_3 » містяться такі твердження: « ОСОБА_24 - ОСОБА_25 це мінус 250 мільйонів гривень з бюджету, у той час, як ОСОБА_1-ОСОБА_9 мінус 1 мільярд, а також зіпсована військова техніка Міністерства оборони та тепловози Укрзалізниці». Народний депутат ОСОБА_12 заявляв, що за групою підприємств «Трейд Коммодіті» стоять народний депутат від БПП ОСОБА_1 та бізнесмен ОСОБА_9 . Завдяки впливу кураторів схеми народного депутата ОСОБА_15 та бізнесмена ОСОБА_9 , більшість тендерів на поставку ПММ в адресу Міністерства оборони України та AT «Укрзалізниця» виграли підконтрольні групі підприємства. Так, протягом 2018-2019 років загальна сума переможних тендерів на адресу вищевказаних державних підприємств склала 6,9 млрд. грн. Отримати перемогу іншим учасникам тендерів було неможливо, тому що, знову ж таки пан ОСОБА_17 , користуючись службовим становищем за допомогою судової системи, здійснював все необхідне, щоб рішення щодо торгів приймались на користь підприємств групи «Трейд Коммодіті».
Позивач вказував, що він не має жодного впливу на судову гілку влади, будь-які державні органи, підприємства та установи, а також будь-яких владних повноважень відносно прийняття зазначеними суб'єктами своїх рішень. Зазначене не входить до компетенції народного депутата України; він не має жодних бізнес-стосунків з ОСОБА_9 , а також спільного бізнесу з ним. Сам по собі факт бізнес-співробітництва з ОСОБА_19 виключається у зв'язку зі здійсненням ним (позивачем) діяльності як народного депутата України; він не має і ніколи не мав жодного відношення до проведення тендерів, у тому числі щодо паливно-мастильних матеріалів або групи компаній «Трейд Коммодіті», оскільки це не входить до сфери його повноважень як народного депутата України.
Вважає, що твердження ОСОБА_3 , поширені ОСОБА_2 , базуються на однозначних висновках, при цьому, у читачів та глядачів створюється враження про те, що він нібито здійснює керування господарською діяльністю підприємств групи «Трейд Коммодіті» та відстоює інтереси зазначеної групи підприємств засобами владного впливу.
Посилаючись на наведене, просив:
- визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність та ділову репутацію відомості щодо нього, поширені через веб-сайт « Facebook » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та через веб-сайт fex.net за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме: «Всі, хто читає новини в інтернеті, так або інакше знають про ОСОБА_1 народного депутата Верховної Ради від партії Блок ОСОБА_5 . Спираючись на висновки великої кількості статей, які опубліковані в інтернеті, ми розуміємо, що при попередньому президентові влада цієї людини в країні була практично необмеженою. Насамперед це стосувалося судової гілки влади і державних структур та підприємств. У пана ОСОБА_1 є бізнес-партнер ОСОБА_9 . Ці пани, крім всього іншого, курирують групу підприємств, які умовно мають назву «Трейд Коммодити»; «ОСОБА_24 - ОСОБА_25 це мінус 250 мільйонів гривень з бюджету, у той час, як ОСОБА_26- ОСОБА_9 мінус 1 мільярд, а також зіпсована військова техніка Міністерства оборони та тепловози «Укрзалізниці»… Народний депутат ОСОБА_12 заявляв, що за групою підприємств «Трейд Коммодіті» стоять народний депутат від БПП ОСОБА_1 та бізнесмен ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_4 . Завдяки впливу кураторів схеми народного депутата ОСОБА_1 та бізнесмена ОСОБА_9, більшість тендерів на поставку ПММ в адресу (Міністерства оборони України та АТ Укрзалізниця виграли підконтрольні групі підприємства. Так, протягом 2018-2019 років загальна сума переможних тендерів в адресу вищевказаних державних підприємств склала 6,9 млрд. грн… Отримати перемогу іншим учасникам тендерів було не можливо тому, що знову ж таки пан ОСОБА_1 користуючись службовим становищем за допомогою судової системи, здійснював все необхідне, щоб рішення щодо торгів приймались на користь підприємств групи «Трейд Коммодіті»;
- зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видалити з мережі Інтернет відомості щодо ОСОБА_1 , поширені через веб-сайт « Facebook » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 та через веб-сайт fex.net за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 а також, за наявності таких, - з інших інтернет-ресурсів;
- зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену щодо ОСОБА_1 через веб-сайт « Facebook » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 і через веб-сайт fex.net за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом розміщення в мережі Інернет допису на сторінці « Facebook » ОСОБА_2 та відеоролика з інтерв'ю ОСОБА_3 , в яких буде зазначено зміст резолютивної частини рішення по суті даного спору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що факт поширення відповідачами недостовірної інформації не знайшов свого підтвердження, оскільки позивач не надав суду доказів того, що вказана ним інформація є недостовірною та такою, що порушує його немайнові права.
Крім того, поширена відповідачами інформація не може вважатися фактичними твердженнями, а є їх оціночними судженнями, оскільки такі твердження не містять фактичних даних, є вираженням суб'єктивної думки їх поглядів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду та звернув увагу на особливий статус позивача, який є публічною особою, народним депутатом України VIII скликання та зазначив, що межа допустимої критики стосовно нього як публічної особи може бути висловлена в значно гострішій формі, ніж стосовно звичайного громадянина. Згадувані відеозвернення та статті в мережі Інтернет жодним чином не стосуються його особистого чи сімейного життя, а містять винятково критику його діяльності як особи, яка займає відповідальне становище.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/37180/17, від 29 жовтня 2019 року у справі № /201/10512/16-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 727/8388/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не звернули увагу на те, що висловлені відповідачами твердження стосуються конкретних фактів начебто причетності ОСОБА_1 до ряду протиправних кримінально-караних діянь, які не знаходять свого підтвердження у жодному кримінальному провадженні та не встановлені жодним обвинувальним вироком суду.
Враховуючи публічність статусу народного депутата України, який мав позивач на момент поширення відповідачами недостовірної інформації та, беручи до уваги потенційну можливість продовження ним політичної кар'єри, гідна ділова репутація як позитивна суспільна оцінка громадської та професійної діяльності політика є першочерговою умовою для успішної побудови такої кар'єри. З огляду на це, факти поширення відповідачами недостовірної інформації про причетність позивача до вчинення злочинів безумовно негативно впливає на суспільну оцінку його діяльності, дискредитуючи його та, тим самим, посягаючи на недоторканість ділової репутації останнього.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_22 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська справу № 200/10088/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 у липні 2019 року був обраний народним депутатом України VIII скликання. Відповідач ОСОБА_2 - кандидат в народні депутати України на Позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач надав суду роздруківки із соціальної мережі «Facebook», які свідчать про те, що ОСОБА_2 на своїй сторінці у цій соціальній мережі публікував інформацію, яка стосується позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_12 на веб-сайті соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_2 на своїй сторінці розмістив допис разом із відеороликом, посилання: ІНФОРМАЦІЯ_9, такого змісту(дослівно зі збереженням пунктуації): «ІНФОРМАЦІЯ_12 Звернення до Президента ОСОБА_4 по резонансній ситуації з питань поставок дизельного палива Укроборонпрому та Укрзалізниці. «Земляки, прошу репост. Не проявляйте равнодушие. Всё очень серьезно. Каждый из нас Президент ! ІНФОРМАЦІЯ_3».
У відеоролику, що міститься в зазначеному дописі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 міститься інформація про кримінальне провадження, що розслідується податковою міліцією, зокрема першим заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, полковником податкової міліціїОСОБА_3 У відеоролику зазначено: « Шановний ОСОБА_4 , вам слід втрутитися в цей процес, тому, що в Миколаєвському порту стоїть танкер, з якого вже завтра хочуть зняти арешт, і схема продовжить своє існування. На сьогоднішній день іде повний саботаж і погрози на адресу керівництва податкової міліції області. Тому, без вашого втручання ми знову у черговий раз програємо в реванш олігархам. У моєму розпорядженні знаходиться повне інтерв'ю ОСОБА_3 і текстовий опис всього цього процесу. Зверху посилання посту».
При переході за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 надається доступ до двох файлів:
1. «Інтерв'ю ОСОБА_3 » (відеоролик);
2. «Промова ОСОБА_3» (файл у форматі Word).
У відеоролику «Интервью ОСОБА_3» з 01:25 хв. до 02:10 хв. ОСОБА_3 зазначається (мова оригіналу): «Всі, хто читає новини в інтернеті, так або інакше знають про ОСОБА_1 народного депутата Верховної Ради від партії Блок ОСОБА_5 . Спираючись на висновки великої кількості статей, які опубліковані в інтернеті, ми розуміємо, що при попередньому президентові влада цієї людини в країні була практично необмеженою. Насамперед це стосувалося судової гілки влади і державних структур та підприємств. У пана ОСОБА_1 є бізнес-партнер ОСОБА_9 . Ці пани, крім всього іншого, курирують групу підприємств, які умовно мають назву «Трейд Коммодити».
В текстовому документі «Промова ОСОБА_3» містяться такі твердження: « ОСОБА_24 - ОСОБА_25 це мінус 250 мільйонів гривень з бюджету, у той час, як ОСОБА_1-ОСОБА_9 мінус 1 мільярд, а також зіпсована військова техніка Міністерства оборони та тепловози «Укрзалізниці». Народний депутат ОСОБА_12 заявляв, що за групою підприємств «Трейд Коммодіті» стоять народний депутат від БПП ОСОБА_1 та бізнесмен ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_11 Завдяки впливу кураторів схеми народного депутата ОСОБА_1 та бізнесмена ОСОБА_9, більшість тендерів на поставку ПММ в адресу Міністерства оборони України та AT Укрзалізниця виграли підконтрольні групі підприємства. Так, протягом 2018-2019 років загальна сума переможних тендерів в адресу вищевказаних державних підприємств склала 6,9 млрд. грн. Отримати перемогу іншим учасникам тендерів було неможливо тому, що знову ж таки пан ОСОБА_1 користуючись службовим становищем за допомогою судової системи, здійснював все необхідне, щоб рішення щодо торгів приймались на користь підприємств групи «Трейд Коммодіті».
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що вищезазначена інформація є недостовірною, у зв'язку з чим просив визнати її такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставами касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року є посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/37180/17, від 29 жовтня 2019 року у справі № /201/10512/16-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 727/8388/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
Згідно з частиною першою статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію і таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Верховний Суд зазначає, що у справах про захист гідності, честі та ділової репутації суд повинен розмежовувати відомості, які принижують честь та гідність особи, від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених у порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова.
Згідно статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» ЄСПЛ вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.
У справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких йшлось про публічну критику політиків, ЄСПЛ дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.
Згідно аналізу вказаних рішень ЄСПЛ вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
Крім того, у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Деклараціїпро свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, проаналізувавши інформацію наведену у відеозапису, дійшов висновку, що висловлювання відповідачів відображають оціночні судження, думки, переконання авторів, критичну оцінку ними певних фактів і, відповідно, відображають їх суб'єктивні думки та погляди, речення не містять стверджувальних висловів щодо особи позивача.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду першої інстанції, виходив із того, що позивач має особливий статус і є публічною особою, тому межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж звичайної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Поширена відповідачами інформація щодо позивача пов'язана саме з перебуванням його на публічній службі і відповідно до цієї категорії осіб встановлені більш широкі межі допустимої критики та вищий «поріг вразливості», ніж до окремої пересічної особи.
За таких обставин, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, беручи до уваги те, що позивач є публічною особою (був обраний народним депутатом України VIII скликання), а оспорювана інформація, поширена відповідачами, - допустимою критикою публічної особи, колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову у задоволенні позовних вимог.
Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані, та не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами попередніх інстанції, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун