Ухвала
Іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 161/2909/21
провадження № 61-12151ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу адвоката Ульчака Богдана Івановича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом Луцької міської ради до державного реєстратора Куклинської сільської ради Ященка Віталія Олеговича, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою,
У квітні 2021 року на адресу суду надійшла заява Луцької міської ради про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Луцької міської ради до державного реєстратора Куклинської сільської ради Ященка В. О., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Заява мотивована тим, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Доводами позовної заяви є незаконне, на думку позивача, проведення за відповідачем ОСОБА_1 реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - торгово-офісний заклад, літера А-9, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказував на те, що відповідач незаконно використовує землі комунальної власності територіальної громади міста Луцька.
Позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 подав повідомлення про початок будівельних робіт з реконструкції торгово-офісного закладу під магазин, а також декларацію про готовність до експлуатації цього об'єкта.
На думку позивача, вказані дії спрямовані відповідачем на ускладнення виконання можливого рішення про задоволення позову, у зв'язку з чим він просить суд забезпечити позов шляхом:
1) заборонити відповідачу ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам подавати заяви про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію змін, а також приймати рішення про державну реєстрацію права власності та реєстрацію змін щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101 (торгово-офісний заклад на АДРЕСА_1 );
2) заборонити Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради приймати рішення щодо прийняття об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101 (торгово-офісний заклад на АДРЕСА_1 ) в експлуатацію.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року заяву Луцької міської ради задоволено.
Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) заборони відповідачу ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам подавати заяви про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію змін, а також приймати рішення про державну реєстрацію права власності та реєстрацію змін щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101 (торгово-офісний заклад на АДРЕСА_1 );
2) заборони Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради приймати рішення щодо прийняття об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101 (торгово-офісний заклад на АДРЕСА_1 ) в експлуатацію.
Застосовано заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання Луцької міської ради протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 20 000,00 грн, та надати суду оригінал відповідного платіжного документу.
Роз'яснено Луцькій міській раді що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення; якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
ПостановоюВолинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 рокузалишено без змін.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у липні 2021 року, адвокат Ульчак Б. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи заяву Луцької міської ради, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову, які ним запропоновані, може ускладнити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки зміняться реєстраційні дані спірного об'єкта нерухомості, його класифікація, фізичні характеристики, що породить між сторонами новий спір.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Згідно зі статтею 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Луцька міська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам подавати заяви про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію змін, а також приймати рішення про державну реєстрацію права власності та реєстрацію змін щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101 (торгово-офісний заклад на АДРЕСА_1 ); заборони Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради приймати рішення щодо прийняття об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101 (торгово-офісний заклад на АДРЕСА_1 ) в експлуатацію.
Встановивши, що між сторонами виник спір, оскільки між заходом забезпечення позову і предметом позову існує безпосередній зв'язок, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність підстав для встановлення заборони на подання заяв та прийняття рішень про державну реєстрацію права власності та реєстрацію змін, а також заборони приймати рішення про введення в експлуатацію об'єкта.
Луцька міська рада звернулася до суду з немайновою позовною вимогою, то в даному випадку не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що і було встановлено судом при вирішені поданої заяви.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив заяву Луцької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заявником подано докази на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Із врахуванням частин першої, другої та третьої статті 154 ЦПК України суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно застосував заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання Луцької міської ради протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 20 000,00 грн, та надати суду оригінал відповідного платіжного документу. Оскільки враховуючи предмет цього спору, суттєвість вжитих судом заходів забезпечення позову, які можуть становити тимчасове втручання у право особи на вільне розпорядження своїм майном, у даному випадку доцільним є застосування заходів зустрічного забезпечення позову для унеможливлення зловживання заявником своїми процесуальними правами, а також для забезпечення відшкодування можливих збитків відповідачам, які пов'язані із вжиттям заходів забезпечення позову.
Частиною четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржені, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частиною першою статті 389, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Ульчака Богдана Івановича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом Луцької міської ради до державного реєстратора Куклинської сільської ради Ященка Віталія Олеговича, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська