29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 489/2129/19
провадження № 61-10213ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року, додаткове рішення Центрального районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 травня 2021року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обслуговуючий кооператив садівниче товариство «Хризонтема», про визнання дій неправомірними, скасування технічних умов, відшкодування моральної шкоди,
У квітні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо видачі технічних умов на реконструкцію системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 та скасування технічних умов на реконструкцію системи газопостачання будинку, виданих відповідачем, відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
В обгрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_2 , яка є власником будинку АДРЕСА_2 в Обслуговуючому кооперативі садівниче товариство «Хризонтема» (далі - ОК СТ «Хризонтема») тимчасово підключена до труби газопроводу ОСОБА_1 , яка є власником будинку АДРЕСА_3 , що знаходиться у її дворі. Згідно з актом від 20 лютого 2018 року, складеним спеціалістом сектору соціально-економічного розвитку мікрорайону «Варварівка» та інженером Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз»), власникам земельної ділянки АДРЕСА_1 необхідно здійснити підключення будинку окремим вводом незалежним від вводу в будинок, що розташований на ділянці АДРЕСА_3 . Проте, на сьогодні відповідач склав ОСОБА_2 проєкт газового підключення, однак від труби газопроводу позивача. Дозвіл на здійснення такого монтажу позивач не надавала, жодних документів не підписувала, вона категорично проти підключення сусідньої ділянки до її труби газопроводу.
Згідно з відповідю від 12 березня 2019 року головного інженера Миколаївського відділення ПАТ «Миколаївгаз» ОСОБА_3 позивача повідомлено, що замовнику ОСОБА_2 надано технічні умови на реконструкцію наявної системи газопостачання садового будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до правил безпеки систем газопостачання при приєднання об'єктів до газорозподільного механізму (далі - ГРМ) необхідно підключатися до тих мереж, які на законних підставах перебувають у власності або користуванні оператора ГРМ. Проте труба, до якої ПАТ «Миколаївгаз» намагається підключити земельну ділянку ОСОБА_2 не є власністю оператора ГРМ. Відповідно до робочого проєкту газопостачання ОСОБА_1 ця труба належить позивачу, а тому відповідачі повинні були отримати дозвіл від неї на врізку до її труби. Тобто до неї, як до власника необхідно звернутися за отриманням письмової згоди на таке приєднання іншого замовника. Проте така згода ні позивачем, ОК СТ «Хризонтема» не надавалася.
Надалі ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн та судові витрати.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Ухваливши рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довела своїх позовних вимог, у тому числі, яким чином технічні умови та факт їх видання порушили її права.
Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 квітня 2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 128,00 грн, які були надані адвокатом Івановою Н. М.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 06 квітня 2021 року - без змін.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року, додаткове рішення Центрального районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 травня 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102,00 грн.
Предметом спору у цій справі є визнання дій неправомірними, скасування технічних умоввизнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. Справа є незначної складності та ціна позову, в частині майнових вимог не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 207,00 грн*250=567 500,00 грн).
Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі не викладено аргументів щодо обґрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року, додаткове рішення Центрального районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 травня 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року, додаткове рішення Центрального районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Обслуговуючий кооператив садівниче товариство «Хризонтема», про визнання дій неправомірними, скасування технічних умов, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко