28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 515/583/20
провадження № 61-12400ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа - комунальний заклад
НВК (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей) Татарбунарського району Одеської області, про стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення
та затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому просила стягнути з останньої моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн за незаконне звільнення її з роботи та за час затримки виконання рішення Татарбунарського районного суду Одеської області
від 20 червня 2019 року у частині поновлення на роботі та незаконне звільнення.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 січня
2021 року позов задоволено. Стягнуто з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено. Викладено другий абзац мотивувальної частини рішення у наступній редакції: «Стягнуто з Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду у розмірі 8 000,00 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
20 липня 2021 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 02 липня 2021 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду
на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 200 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100= 227 000,00 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якої одним
із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства
і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу
на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду
від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа - комунальний заклад НВК (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей) Татарбунарського району Одеської області, про стягнення моральної шкоди
за незаконне звільнення та затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська