27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 761/13449/14-ц
провадження № 61-12238 ск 21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід усіх суддів Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,
20 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 липня 2021 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
21 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду заяву про відвід усіх суддів Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду.
Ця заява отримана суддею-доповідачем 26 липня 2021 року.
Заява про відвід обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не може сподіватись на неупереджений та справедливий розгляд її касаційної скарги та взагалі сподіватись на захист її прав Верховним Судом, тому просить відвести всіх суддів суддівського корпусу Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від розгляду її касаційної скарги.
Дослідивши заяву, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід зважаючи на наступне.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до статті 36 ЦПК України cуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
З цього приводу варто відзначити наявність у міжнародній практиці усталеного підходу в оцінці ситуацій щодо конфлікту інтересів: ситуації, які стосуються усіх, а не тільки конкретного судді, не вважається конфліктом інтересів. Оскільки позивач не згоден із законністю обрання усіх суддів Верховного Суду, при цьому, іншого компетентного суду для розгляду цієї справи у державі немає, то конфлікт інтересів відсутній. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 травня 2018 року в справі № 800/191/17.
Проаналізувавши наведені у поданій заяві про відвід суддів доводи, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 ЦПК України.
Мотиви, наведені ОСОБА_1 у зазначеній заяві, не можуть слугувати підставою для відведення суддів, оскільки вони не передбачені ЦПК України. Крім того, саме по собі здійснення розгляду справи суддями Верховного Суду, не може свідчити про їх упередженість та бути підставою для відводу.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід усіх суддів Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в справі за позовом АТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід усіх суддів Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук