Справа №468/1599/20-п
3/468/352/21
02.08.2021 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., за участю секретаря Каленіченка В.А., прокурора Єгорова І.М., розглянувши матеріали справи відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП,
Рішенням І сесії сьомого скликання Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 10.11.2015 року № 1 визнано повноваження депутатів Мар'ївської сільської ради сьомого скликання, обраних 25 жовтня 2015 року, в тому числі ОСОБА_1 .
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 як депутат місцевої ради є суб'єктом декларування.
За результатами огляду веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 всупереч вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подала щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 та 2019 роки лише 03.08.2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що їй не було відомо, що вона була обрана депутатом Мар'ївської сільської ради, адже жодних заяв вона не підписувала та документів не подавала. Жодного разу на сесію депутатів Мар'ївської сільської ради її не запрошували. У липні 2020 року їй стало відомо від секретаря Мар'ївської сільської ради, що їй необхідно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після цього вона подала декларацію.
При розгляді справи в суді прокурор зробив висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останньою були несвоєчасно подані щорічні декларації про доходи за 2018 та 2019 роки без поважних причин. Проте 26.12.2020 року сплинув строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, визначений ст. 38 КУпАП. У зв'язку з цим прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчинені адміністративного правопорушення за частиною першою статті 172-6 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи (рапорти; копію запиту до Єдиного державного реєстру декларацій; копію запиту до АЦСК «Приватбанк»; копію повідомлення від 07.05.2020 року; копію повідомлення від 09.11.2016 року; копія пам'яток 2017-2018 рік; копію протоколу від 10.11.2015 року; копію рішення від 10.11.2015 року; копію витягу з протоколу від 23.03.2018 року; копію рішення від 23.03.2018 року; копію відповіді на запит від 13.02.2020 року; протокол поіменного голосування від 22.12.2018 року №27), суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до розділу ХІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про запобігання корупції» у 2020 році суб'єкти декларування подають декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до 1 червня.
Із скріншоту результатів пошуку документів на веб-сайті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 подано щорічну декларацію за 2018 та 2019 роки 03.08.2020 року о 16:23 та 16:19 годинах відповідно.
Пояснення ОСОБА_1 , стосовно того, що їй не було відомо про те, що вона була обрана депутатом Мар'ївської сільської ради жодними доказами не підтверджуються, натомість спростовуються наявними у справі доказами, а саме.
Відповідно до рішення І сесії сьомого скликання Мар'ївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 10.11.2015 року № 1 визнано повноваження депутатів Мар'ївської сільської ради сьомого скликання, обраних 25 жовтня 2015 року, в тому числі ОСОБА_1 як самовисуванця.
Відповідно до ст. 35, 39 Закону України «Про місцеві вибори» право висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом. Відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі, висунутого шляхом самовисування, за умови особистого пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та подання ним документів, передбачених пунктами 6-8 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом у депутати та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах.
Крім того, відповідно до наявного на веб-сайті Мар'ївської сільської ради протоколу поіменного голосування депутатів Мар'ївської сільської ради ХХVІІ сесії сьомого скликання від 22 грудня 2018 року № 27 ОСОБА_1 була присутня та голосувала з приводу питань порядку денного сесії (джерело - http://maryivskarada.at.ua/index/rezultati_golosuvannja/0-29).
Відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій осіб ОСОБА_1 , як особа уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування 03.08.2020 року подала дві щорічні декларації за 2018 та 2019 роки.
З комплексу вказаних доказів слідує, що ОСОБА_1 за її заявою була обрана депутатом місцевої ради та була суб'єктом декларування і подала відповідні щорічні декларації, але з порушенням граничних строків їх подання.
Таким чином, аналіз досліджених доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, оскільки вона, будучи депутатом місцевої ради та належачи до суб'єктів декларування, несвоєчасно подала без поважних причин щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 та 2019 роки.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Аналіз положень ст. 38 КУпАП через призму положень ст. 247 КУпАП, вказує на те, що визначені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, є не лише періодом, протягом якого особа може бути піддана адміністративному стягненню, а і визначає період, протягом якого уповноважені на те органи та службові особи без необґрунтованого зволікання можуть та повинні організувати та провести відповідне провадження у справі про адміністративне правопорушення, починаючи зі складення протоколу про адміністративне правопорушення та закінчуючи винесенням постанови по справі.
При цьому інкриміноване протоколами порушення, були триваючими та розпочались з 01.04.2018 року та з 01.06.2020 року і були закінчені 03.08.2020 року (в день подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), протоколи про адміністративні правопорушення були складені 18.09.2020 року, однак справи надійшли до суду після усунення недоліків 15.07.2021 року, тобто після спливу більше шести місяців з дня виявлення порушення.
При цьому, повторне складення аналогічних за змістом протоколів в порядку усунення недоліків їх змісту 02.07.2021 року жодним чином не перериває та не зупиняє вказаних вище строків та не зумовлює їх відлік заново.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки на момент надходження та розгляду справи в суді сплив строк, передбачений ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення за вчинення розглядуваних порушень, тому вказане відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, які мають імперативний характер, є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому положеннями КУпАП не передбачено у випадку прийняття під час розгляду справи рішення про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строку накладенням адміністративного стягнення повноважень та обов'язку визнавати винуватість особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 284 КУпАП за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Оскільки суддею встановлено, що після вчинення інкримінованих особі порушень закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, тому в даному випадку необхідно винести постанову про закриття провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 38, 247 п. 7, 252,280,283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
суддя