180/1614/21
3/180/776/21
29 липня 2021 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Нанічкіна Н.М., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції№ 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , працюючої: торгівельний кіоск «Пінта», продавець,
за ч.1 ст.164 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 726946, 08.07.2021 року об 11-40 годині ОСОБА_1 , у торгівельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому в АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю алкогольними напоями, без дозвільних на це документів, а саме ліцензії, чим порушила порядок господарської діяльності. По факту правопорушення працівниками поліції був складений протокол за ч.1 ст.164 КУпАП.
Суду ОСОБА_1 пояснила, що вона не суб'єкт господарювання, а лише реалізатор продукції, а отже не може нести відповідальність за вказаною статтею КУпАП.
Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 , приходжу до такого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає, зокрема, у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Як вбачається з положень ч.2 ст.3 ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст.42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч.1 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п.2) ч.2 ст.55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Об'єктивних даних, що підтверджують зайняття ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю з реалізації алкогольних виробів систематично, тобто що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суду не надано.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять копію картки реєстрації об'єктів торгівлі, згідно якого в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_3 здійснює господарську діяльність ОСОБА_2 .
Отже, хоча ОСОБА_1 і здійснювала торгівлю алкогольними напоями без дозвільних на це документів, однак діяла вона як найманий працівник, і не мала на меті отримання прибутку для себе, що виключає адміністративну відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
На підставі викладеного, вважаю, що з матеріалів справи не вбачається всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме відсутні складові елементи, характерні для об'єктивної сторони та суб'єкта правопорушення.
У зв'язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: Н. М. Нанічкіна