проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"02" серпня 2021 р. Справа № 922/1705/21
Суддя Лакіза В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків (вх.№2261 Х/2)
на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2021 у справі №922/1705/21 (суддя Жигалкін І.П., повний текст рішення складено та підписано 01.07.2021)
за позовом Харківського міського центру зайнятості, м. Харків
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків про стягнення коштів, -
У травні 2021 року Харківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 64548,64 грн, що виплачені як допомогу по безробіттю ОСОБА_1 .
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2021 у справі №922/1705/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Харківського міського центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 64548,64 грн та 2270,00 грн судового збору.
Відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2021 у справі №922/1705/21 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Харківському міському центру зайнятості. Також в апеляційній скарзі заявник просить звільнити Головне управління Пенсійного фонду Харківської області від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України “Про судовий збір”.
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2021 року 2270,00 грн.
Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, тобто у розмірі, встановленому приписами п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, виходячи з приписів п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду, що оскаржується, розмір судового збору, який має бути сплачено апелянтом за розгляд апеляційної скарги становить 3 405 грн (2270,00 грн х 150% = 3405,00 грн)
Проте, до апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Як зазначає апелянт, згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Як вбачається із зазначеної норми, вона стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, а також органи держаної влади, яким є і Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Разом з тим, апелянтом не додано жодних доказів, які б свідчили про те, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги, не наведено обставин, які б мали виключний характер, та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).
За таких обставин, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2021 у справі №922/1705/21 залишити без руху.
3. Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн.
3. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач В.В. Лакіза