ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 липня 2021 року Справа № 906/74/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Коломис В.В.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 25.05.2021, повне рішення складено 04.06.2021, у справі № 906/74/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3"
про стягнення 90233,84 грн
В січні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант Агро Трейд» звернулось до Господарського суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3» про стягнення грошових коштів у сумі 90 233,84 грн, з яких 70 800,45 грн - основної заборгованості, 3 529,96 грн - 3% річних, 4 150,84 грн - інфляційних та 11 752,59 грн - пені.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у порушення умов Договору поставки запчастин №01/19/3Ч-АС від 02.01.2019 відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати повної вартості поставленого товару. На підставі п. 4.2 договору та ст. 625 ЦК України за прострочку оплати товару позивачем заявлено до стягнення пеню, відсотки річних та інфляційні втрати /т.1 а.с.1-8/.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 у справі № 906/74/21, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Агро Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3» про стягнення 90 233,84 грн задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Агро Трейд» 70 800,45 грн - заборгованості за поставлений товар, 3 529,96 грн - 3% річних, 4 150,84 грн - інфляційних, 11 752,59 грн - пені, а також 2 270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього обов'язку згідно з договором своє зобов'язання щодо повного розрахунку по оплаті поставленого товару на суму 70 800,45 грн не виконав, а тому з урахуванням перевіреного судом розрахунку пені, процентів річних та інфляційних втрат, останній дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.06.2021 у справі № 906/74/21, стягнуто з ТОВ «Агро-Сем-3» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Агро Трейд» 16 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги /т.2 а.с. 18-20/.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3», не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 у справі № 906/74/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:
- позивачем не доведено настання строку виконання зобов'язань ТОВ «Агро-Сем-3» перед ТОВ «Атлант Агро Трейд» за Договором №01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019, в тому числі позивачем не доведено факт поставки товару за цим договором;
- з видаткових накладних, які були надані суду позивачем разом з позовною заявою, вбачається, що в графі отримувача товару не зазначено ані посади, ані ПІБ особи, яка прийняла даний товар, ані повноважень (посилання на документи), які б свідчили про повноваження такої особи на отримання матеріальних цінностей;
- відповідно до абзацу 2 пункту 3.1. Договору документи, окрім податкової накладної, слідують разом із товаром та передаються покупцеві (вантажоодержувачу) в момент приймання товару, за наявності оформленої належним чином довіреності на отримання ТМЦ та підпису на ній уповноваженої особи;
- з видаткових накладних вбачається, що підписи, які стоять у графі «отримав (ла)» є різними, зокрема, на видаткових накладних №944 від 25.07.2019, №985 від 30.07.2019, №1033 від 06.08.2019, №1034 від 06.08.2019, №1041 від 07.08.2019, №1131 від 19.08.2019, №1133 від 19.08.2019, №1143 від 20.08.2019, №1146 від 20.08.2019, №1162 від 22.08.2019, №197 від 14.03.2019, №281 від 27.03.2019, №375 від 17.04.2019, №529 від 22.05.2019, №883 від 15.07.2019, №1011 від 01.08.2019, №1696 від 20.11.2019 стоїть один підпис, а на видаткових накладних №1494 від 07.10.2019, №1506 від 08.10.2019, №1507 від 08.10.2019 - зовсім інший підпис. Зазначене дає підставу піддати сумніву повноваження тієї особи (тих осіб), які приймали матеріальні цінності, а саме товар за вищевказаними видатковими накладними;
- первинні документи, які є основою для бухгалтерського обліку та підтвердженням здійснення господарської операції, в даному випадку поставки, повинні містити обов'язкові реквізити, зокрема відповідальну особу, її особистий підпис, а також інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка відповідальна та брала участь у здійсненні такої операції.
Таким чином, на думку скаржника, наявні усі правові підстави для скасування оскаржуваного рішення суду від 25.05.2021 у справі № 906/74/21, оскільки судом першої інстанції не враховані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а також були порушені норми матеріального права /т.2 а.с. 24-27/.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3» на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 у справі № 906/74/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3» ухвалено здійснювати без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи; зобов'язано відповідача протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
29.07.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Атлант Агро Трейд» надійшов відзив (вх.№ 5887/21), в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 - залишити без змін /т.2 а.с. 54-64/.
Окрім цього, 29.07.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Атлант Агро Трейд» надійшла заява (вх.№ 3186/21) про компенсацію витрат на правничу допомогу, у якій позивач просить стягнути з ТОВ «Агро-Сем-3» на його користь 6 000,00 грн, у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції /т.2 а.с. 68-74/.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Агро Трейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Сем-3» (покупець) укладено Договір № 01/19/ЗЧ-АС (надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця запасні частини, вузли та агрегати до сільськогосподарської техніки, а покупець зобов'язався її прийняти та оплатити на умовах передбачених діючим Договором та доповненнями до нього.
Найменування, кількість та вартість товару визначена у рахунках-фактурі та накладних на товар (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування на поточний банківський рахунок постачальника грошових коштів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичної передачі товару покупцю, та підписання відповідних видаткових накладних.
У пункті 3.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача товару здійснюється шляхом оформлення видаткової накладної. Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної, або передання товару перевізнику, або службі доставки для відправлення замовнику. Право власності на товар, ризик випадкової загибелі, знищення, втрату пошкодження товару переходить до замовника з дати поставки товару.
Сторонами у п. 4.2 Договору визначено, що за порушення термінів оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання, за кожний день прострочки починаючи з моменту виникнення зобов'язання по оплаті товару.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, передбачених Договором. Зобов'язання мають бути виконані належним чином (п. 8.1 Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб /т.1 а.с. 12-15/.
На виконання умов Договору № 01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 180 044,58 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних /т.1 а.с. 16-28, 49-55/. При цьому зі сторони покупця (отримувача/відповідача) видаткові накладні в графі «Отримав» містять підпис особи та печатку підприємства.
Також позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату по замовленню за Договором №01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019 /т.1 а.с. 43-48, 105-109/.
Разом з тим відповідач всупереч умов укладеного між сторонами Договору належним чином взятих на себе зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку не виконав, оплату поставленого товару здійснив лише на суму 109 244,13 грн, що підтверджено платіжними дорученнями, а саме: від 23.07.2019 № 116582 на суму 16 920,00 грн; від 29.07.2019 № 116588 на суму 6 102,71 грн; від 29.07.2019 № 116589 на суму 38 143,20 грн; від 06.08.2019 № 116601 на суму 1 114,19 грн; від 06.08.2019 № 116602 на суму 3 162,50 грн; від 26.09.2019 № 116644 на суму 12 192,30 грн; від 26.09.2019 № 116646 на суму 7 061,46 грн; від 26.09.2019 № 116648 на суму 200,10 грн; від 26.09.2019 № 116649 на суму 3 162,50 грн; від 26.09.2019 № 116650 на суму 4 686,84 грн; від 26.09.2019 № 116651 на суму 6 710,10 грн; від 16.10.2019 № 116671 на суму 2 165,64 грн; від 16.10.2019 № 116674 на суму 784,92 грн; від 16.10.2019 № 116676 на суму 6 837,67 грн /т.1 а.с. 29-42/.
Зазначені обставини слугували підставою для пред'явлення позивачем позовних вимог до відповідача про стягнення 70 800,45 грн основної заборгованості за Договором в судовому порядку.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем своїх зобов'язань позивачем на підставі п. 4.2 Договору нарахував пеню в сумі 11 752,59 грн, на підставі ст. 625 ЦК України 3 529,96 грн - 3% річних та 4 150,84 грн - інфляційних втрат.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Апеляційним судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.5 Договору № 01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019 найменування, кількість та вартість товару визначена у рахунках-фактурі та накладних на товар. покупець/відповідач здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування на поточний банківський рахунок постачальника/позивача грошових коштів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичної передачі товару покупцю, та підписання відповідних видаткових накладних.
Так матеріалами справи, а саме видатковими накладними, долученими до матеріалів, підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 180 044,58 грн.
Як слідує з вищезазначених видаткових накладних товар поставлявся відповідачу на підставі Договору 01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019, який зазначено у кожній видатковій накладній на замовлення покупця, дані видаткові накладні, серед іншого, підписано зі сторони отримувача/відповідача та скріплено печаткою підприємства ТОВ «Агро-Сем-3», з чого слідує, що відповідач був ознайомлений з фактом отримання поставленого позивачем товару та строками його оплати за укладеним Договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, відповідачем здійснено лише часткове погашення заборгованості на суму 109 244,13 грн.
Таким чином заборгованість ТОВ «Агро-Сем-3» за отриманий товар, складає 70 800,45 грн.
Незважаючи на умови Договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар в установлені сторонами строки, протилежних доказів матеріали справи не містять.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 70 800,45 грн за Договором поставки запчастин № 01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач своїми діями, зокрема (часткова оплата переданого позивачем товару на суму 109 244,13 грн, проставлення печатки підприємства на видаткових накладних) підтвердив факт отримання товару за спірними видатковими накладними, що містяться у матеріалах справи, а тому зобов'язаний виконувати зобов'язання щодо повного розрахунку (оплати) переданого йому товару за Договором поставки запчастин № 01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019.
Апеляційний суд зауважує, що саме наявність печатки ТОВ «Агро-Сем-3» на видаткових накладних свідчить про беззаперечне прийняття відповідачем товару за укладеним між сторонами Договором.
Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. А тому твердження скаржника про те, що видаткові накладні на поставку товару за Договором підписані з боку відповідача неуповноваженою особою, в силу положень ст. 241 ЦК України судом апеляційної інстанції до уваги не приймається.
Доводи відповідача щодо неправильного визначення строків оплати товару спростовується матеріалами справи, зокрема умовами п. 2.5 Договору та видатковими накладними, а тому відхиляються за безпідставністю.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 11 752,59 грн пені, 3 529,96 грн 3% річних та 4 150,84 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 249 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається з умов п. 4.2 Договору за порушення термінів оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання, за кожний день прострочки починаючи з моменту виникнення зобов'язання по оплаті товару.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Отже необхідною передумовою для застосування штрафних санкцій та виникнення зобов'язання з оплати річних та інфляційних за прострочку виконання грошового зобов'язання є факт невиконання або прострочення виконання зобов'язання.
Поскільки прострочення відповідача по оплаті товару має місце, тому вимога позивача про стягнення пені є підставною та правомірно задоволена місцевим господарським судом у розмірі за розрахунком позивача сумі 11 752,59 грн.
Здійснивши перевірку розрахунку заявленого до стягнення розміру 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вірність вказаного розрахунку, а відповідно і те що вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі - 3 529,96 грн.
Перевіривши розрахунок заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат за період прострочення з урахуванням заборгованості, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані вимоги підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі - 4 150,84 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, які понесені ним під час апеляційного провадження в суді апеляційної інстанції.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Поскільки позовні вимоги ТОВ «Атлант Агро Трейд» задоволені у повному обсязі, тому понесені витрати на професійну правничу допомогу відшкодовуються за рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).
Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано наступні докази:
- копію Специфікації №5 від 21.07.2021, з якої вбачається, що вартість наданої правничої допомоги адвокатом під час розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на рішення місцевого господарського суду по справі № 906/74/21 складає 6 000,00 грн;
- копію виставленого рахунку на оплату юридичних послуг від 21.07.2021 у вартості 6 000,00 грн, згідно з Договором про надання правничої допомоги від 30.11.2020 та Специфікації №5;
- копію платіжного доручення № 1683 від 21.07.2021, що підтверджує сплату ТОВ «Атлант Агро Трейд» адвокатському об'єднанню 6 000,00 грн на підставі виставленого рахунку від 21.07.2021 та Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2020 (специфікації №5);
- копію акту приймання-передачі послуг від 26.07.2021 за Договором про надання правової допомоги від 30.11.2020.
Також апеляційний суд зауважує, що позивачем до матеріалів справи раніше надавались докази, що стосуються витрат ТОВ «Атлант Агро Трейд» на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правничої допомоги від 30.11.2020, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням «Віннерлекс» /т.1 а.с. 216-225/.
Отже дослідивши наданий ТОВ «Атлант Агро Трейд» Договір про надання правничої допомоги від 30.11.2020, зокрема його умови надання правової допомоги адвокатом, Специфікації № 5 від 21.07.2021, виставлений рахунок на оплату юридичних послуг від 21.07.2021, платіжного доручення № 1683 від 21.07.2021 про сплату позивам коштів адвокатському об'єднанню, акт приймання-передачі послуг від 26.07.2021 за Договором про надання правової допомоги від 30.11.2020, що надані в суд апеляційної інстанції, колегією суддів встановлено, що судові витрати на професійну (правничу допомогу) в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн підтверджені належними доказами, є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по справі ТОВ «Агро-Сем-3».
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у відзиві на позовну заяву та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 у справі № 906/74/21 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 у справі № 906/74/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 25.05.2021 у справі № 906/74/21 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, с. Семенівка, вул. Героїв Майдану, 1, ід. код 34066111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50, ід. код 41770480) 6 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 906/74/21 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "30" липня 2021 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.