79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" липня 2021 р. Справа № 914/3400/20
Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Бонк Т.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства "Граніт" Львівської обласної організації Українського товариства глухих від 16.07.2021 (вх.суду від 22.07.2021 №01-05/2491/21)
на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2021, повний текст складено 09.03.2021, суддя Ділай У.І., м.Львів
у справі №914/3400/20
за позовом Фізичної особи - підприємця Синиського Юрія Зіновійовича, м. Львів
до відповідача Підприємства "Граніт" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів
про стягнення 138 500,00 грн за договором про надання послуг №17 від 01.04.2019.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2021 у справі №914/3400/20 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 138 500,00 грн основного боргу та 2102,00грн судового збору.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, 17.07.2021 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити частково в частині стягнення 10 500,00грн.
В прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, у зв'язку з тим, що він не був повідомлений про час та місце розгляду даної справи, не отримував оскаржуваного рішення, а дізнався про нього з Єдиного державного реєстру судових рішень після одержання постанови про відкриття виконавчого провадження. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що його фактичне місцезнаходження та юридична адреса є різними (зокрема, в договорі про надання послуг №17 від 01.04.2019 вказано місцезнаходження відповідача- вул. Кониського, 1 у м.Львові).
З метою перевірки вказаних скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення апеляційний суд листом від 26.07.2021 витребував у місцевого суду матеріали справи №914/3400/20, які надійшли до суду 29.07.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 вказаної статті).
Згідно з ч. 3 вказаної статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Скаржник обгрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення тим, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи (суд першої інстанції не надсилав ухвал на його фактичну адресу) та не отримував оскаржуваного рішення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції надсилав копії ухвали про відкриття провадження від 05.01.2021, про відкладення розгляду справи від 26.01.2021, від 09.02.2021, від 25.02.2021 та оскаржуване рішення від 04.03.2021 Підприємству "Граніт" Львівської обласної організації Українського товариства глухих (відповідачу)на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Львів, вул. Шевченка,323. Однак, копії вказаних ухвал від 09.02.2021, від 25.02.2021 і копія оскаржуваного рішення 04.03.2021 поверталися до суду відділеннями поштового зв'язку з довідками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 50, 79, 44).
Така ж адреса (м. Львів, вул. Шевченка,323) зазначена скаржником в апеляційній скарзі.
Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В матеріалах справи відсутні будь-які заяви відповідача щодо зміни його місцезнаходження чи клопотання про надіслання судом процесуальних документів на іншу адресу, ніж вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
З огляду на те, що ухвали про рух справи та рішення суду першої інстанції було надіслано скаржнику на його адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача про рух розгляду справи та про прийняте рішення.
Крім того, доводи скаржника про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду даної справи, спростовуються наявною в матеріалах справи заявою про вступ у справу представника Підприємства «Граніт» М.І. Сухарини, поданою до місцевого суду 13.01.2021, в якій представник відповідача просить залучити його як представника у дану справу та надати доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд».
У вказаній заяві зазначено про перебування з 05.01.2021 у провадженні Господарського суду Львівської області справи №914/3400/20 за позовом ФОП Синиського Ю.З. до ПП «Граніт» про стягнення 138 500,00грн. До вказаної заяви додано довіреність №1/10 від 10.12.2020, видану підприємством «Граніт» Сухаринні М.І., на представлення інтересів підприємства, строк якої визначено до 10.12.2021.
На вказаній заяві міститься резолюція судді від 13.01.2021 про надання представнику відповідача доступу до електронної справи в підсистемі «Електронний суд».
Отже, відповідачу було достименно відомо про наявність у суді першої інстанції вказаної справи.
Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення у визначеному законом порядку. Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то відповідач, будучи проінформованим про наявність судового провадження у даній справі, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами ст. 43 ГПК України, повинен був проявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху справи та результату її розгляду судом шляхом, зокрема ознайомлення з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Враховуючи вищенаведене апеляційний суд вважає, що вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 04.03.2021 не можна визнати поважними.
Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Приписами ч.ч.1,2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням строку для подання письмових пояснень, в яких вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі.
Довести до відома скаржника, що у випадку неподання письмових пояснень з іншими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі, або якщо такі підстави будуть визнані неповажними, суд згідно з ст. 261 ГПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Підприємства "Граніт" Львівської обласної організації Українського товариства глухих від 16.07.2021 (вх.суду від 22.07.2021 №01-05/2491/21) - залишити без руху.
2. Апелянту усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та надати суду протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали письмові пояснення, в яких вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в апеляційній скарзі.
3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.
4.Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т.Б. Бонк