Провадження № 33/803/1239/21 Справа № 173/549/21 Суддя у 1-й інстанції - Бурхан С. М. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
23 липня 2021 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10200 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ядесят чотири) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 09 березня 2021 року о 01 годині 30 хвилин по вул. Тітова, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, керував автомобілем "Опель Омега" д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 69 від 09.03.2021 р., встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат алкотесту - проба позитива 1,54 ‰. (а.с.2).
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Щодо поновлення пропущеного строку зазначає, що про прийняте судове рішення він не знав, до суду його не викликали, а в судовому засіданні від 31 березня 2021 року в якому він приймав участь, суддя оголосив, що рішення не прийнято та його викличуть додатково. Однак його до суду не викликали, а постанову суду першої інстанції він отримав лише 07 липня 2021 року.
Стосовно апеляційних вимог вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує на те, що у нього виникли сумніви щодо об'єктивності проведення тесту на алкоголь працівником поліції, оскільки йому було надано прилад "Драгер" вже з встановленою пластиковою трубкою, контрольний тест приладу проведено не було.
Звертає увагу на те, що за власним бажанням пройшов тест на алкогольне сп'яніння у Верхньодніпровській ЦРЛ і відповідно до висновку хіміко - токсикологічного дослідження №1765 від 09 березня 2021 року о 03.30 було встановлено, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Результат дослідження - 0,09 %.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновок хіміко - токсикологічного дослідження №1765 від 09 березня 2021 року в якості його невинуватості.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Токарєв В.В. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутнім під час оголошення постанови, а також те, що копія постанови суду першої інстанції йому не направлялась, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 250146 від 09.03.2021 року з якого вбачається, що 09 березня2021 року о 01 годині 30 хвилин по вул. Тітова, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Опель Омега" д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 69 від 09 березня 2021 року, встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат алкотесту - проба позитива 1,54 ‰; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані висновки суду спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, та є передчасними.
Апеляційним переглядом встановлено, що 09 березня 2021 року о 01 годині 30 хвилин по вул. Тітова, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, керував автомобілем "Опель Омега" д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 69 від 09.03.2021 р., встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат алкотесту - проба позитива 1,54 ‰. (а.с.2).
Так, у відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п 2.7. Інструкції встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи апелянта, стосовно неналежного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки в даному випадку останньому було запропоновано пройти вказаний огляд за допомогою приладу "драгер", але вказаний прилад був вже з встановленою пластиковою трубкою, а контрольний тест приладу проведено не було.
За таких обставин, апеляційний суд вважає висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 69 від 09.03.2021 року таким, що не відповідає вимогам ст. ст. 251 251 КУпАП та вважає його таким, що викликає сумнів в достовірності вказаного результату.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Поряд із цим, ОСОБА_1 не погодившись з результатами алкотестеру "Драгер", останній за власним бажанням звернувся до Верхньодніпровської ЦРЛ з метою проходження тесту на алкогольне сп'яніння. При цьому протокол про адміністративне правопорушення серії БД №250146 був складений 09 березня 2021 року о 2 год. 00 хв., а висновок хіміко - токсикологічного аналізу №1265 від 09 березня 2021 року був складений о 3 год. 30 хв. тобто в рамках двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення відповідно до наказу №1452/735 від 09 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
З огляду на вищевикладене, суд апеляційний інстанції вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про неврахування висновку хіміко - токсикологічного аналізу №1265 від 09 березня 2021 року, яке підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння,
Слід зазначити, що з відеозапису нагрудної камери працівника поліції взагалі неможливо встановити обставини справи в повному обсязі, оскільки на диску мається один файл на якому видно лише проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера "драгер". При цьому неможливо встановити ані обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , ані зазначення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду вказаного протоколу суд першої інстанції не звернув уваги на вказані недоліки протоколу і доданих до нього матеріалів.
Посилаючись на докази як на такі, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, суддя місцевого суду не врахував вищевказаних обставин у зв'язку із чим не дав їм відповідної оцінки та прийшов до передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддею вимоги зазначеної правової норми про всебічність, повноту та об'єктивність дослідження всіх обставин справи у їх сукупності не дотримані.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доводи апеляційної скарги з приводу безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, і такими, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції не надав належної та об'єктивної оцінки.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.
За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої постанови у зв'язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року.
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року- скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко