Провадження № 1-кп/643/581/21
Справа № 643/9173/20
02.08.2021 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12020220470001955 від 12.04.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта середня, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_7 , 11.04.2020, приблизно о 18 годині 15 хвилин, точний час не встановлено, маючи на меті встановити обставини місця знаходження в приміщенні квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_9 , з якою мешкає спільно у цивільному шлюбі, цілеспрямовано прибув до вхідних дверей вказаної вище квартири.
Надалі, ОСОБА_7 , побачивши, що двері вказаної квартири знаходяться у відкритому стані та почувши голоси ОСОБА_9 та раніше йому незнайомих чоловіків, шляхом вільного доступу, зайшов до приміщення квартири, в якій мешкає ОСОБА_10 , та почав голосно з'ясовувати відносини з ОСОБА_9 .
Під час з'ясування стосунків, ОСОБА_7 , діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_10 , декілька разів, а саме: не більше двох разів, вдарив його долонею правої руки по лівій та правій щокам, не спричинивши при цьому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, проте завдавши фізичний біль, почав висказувати в бік останнього погрози щодо здійснення насильства та наказав потерпілому віддати грошові кошти за начебто образу його цивільної дружини ОСОБА_9 , на що ОСОБА_10 , заперечуючи вказаний факт, сприймаючи погрози та дії ОСОБА_7 , як реальну загрозу для свого життя чи здоров'я, яке не є небезпечним, добровільно дістав з кишені своїх брюк грошові кошти в сумі 1700 гривень і передав їх ОСОБА_7 , таким чином останній відкрито заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 , розпорядившись у подальшому викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток у розмірі 1700 грн.
Крім того, ОСОБА_7 11.04.2020, приблизно о 18 годині 20 хвилин, точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_10 та куди він раніше зайшов шляхом вільного доступу, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення злочину проти власності, виходячи з кімнати квартири АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, побачив на стільці два мобільних телефона.
Далі, ОСОБА_7 із раптово виниклим наміром, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон ТМ
«ARCHOS» в корпусі чорного кольору, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № 154 від 23.04.2020 - 450 грн. та мобільний телефон ТМ «XIAOMI Redmi 5a 2/16 Gb» в корпусі чорного кольору, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № 154 від 23.04.2020 - 1225 грн., після чого ОСОБА_7 разом з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 1725 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. Крім того, зазначив, що 11 квітня 2020 року посварився зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_11 , яка пішла геть, він пішов за нею та побачив, що вона на алеї познайомилася з іншим чоловіком та пішла з ним. Він пішов за нею, зайшов за ними у відкриті двері квартири АДРЕСА_2 , приблизно о 18.15 годині. У нього виник конфлікт з чоловіком, яким виявився ОСОБА_12 Долонями правої та лівої руки він ударив його по щоках та наказав віддати кошти за образу його цивільної дружини ОСОБА_13 . ОСОБА_12 дістав кошти та віддав їх ОСОБА_7 , якими він розпорядився на власний розсуд. Крім того, виходячи з зазначеної квартири, він в коридорі взяв два мобільних телефона, належних ОСОБА_14 . Один із них потім здав в ломбард, вирученими коштами розпорядився на власний розсуд, другий телефон видав поліції та повернув потерпілому.
За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Потерпілий ОСОБА_10 направив суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.
Судом дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфікуються як кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства; ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від їх скоєння, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєних правопорушень, та данні про його особистість.
Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до ст.12 КК України віднесене до тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, відповідно до ст.12 КК України віднесене до нетяжких злочинів.
Обвинувачений раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, офіційно не працює, має малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійне місце мешкання. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття; часткове відшкодування шкоди потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 неможливо без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями статей 186 ч.2, 185 ч.2 КК України, за якими він засуджується.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України суд призначає покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.
Попереднє знаходження під вартою обвинуваченого підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк обчислення покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 10 червня 2021 року.
Речові докази - ключі від квартири в кількості 3-х штук, один ключ від домофона та мобільний телефон ТМ «ARCHOS» в корпусі чорного кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 , залишити у його володінні.
Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, з дня вручення йому копії вироку, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Прокурору, ОСОБА_7 копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1