Провадження апел.суду №11-кп/818/2001/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа суду 1-ї інстанції № 953/19611/20
19 липня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова за клопотанням захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_8 , -
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року засуджено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці. Строк відбуття покарання ОСОБА_8 визначено обчислювати з моменту фактичного його затримання для направлення для відбування покарання.
До Харківського апеляційного суду захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року, обґрунтовуючи його тим, що засуджений ОСОБА_8 не був присутній під час судового розгляду, а копію судового рішення отримав 11.03.2021 року в ході приведення вироку до виконання, у зв'язку з чим строк був пропущений з поважних причин.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку прокурора, який заперечував проти поданого клопотання захисника, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, дійшла висновку про те, що клопотання захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27.11.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, разом із заявою останнього щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (арк.1, 11-12, 77).
Постановою про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням від 23.11.2020 року ОСОБА_8 було призначено захисника для здійснення захисту за призначенням в ході досудового розслідування (арк.67-68).
Згідно відомостей доручення від 23.11.2020 року, адвокату ОСОБА_9 було доручено здійснити надання ОСОБА_8 безоплатної вторинної правової допомоги (арк.69).
Крім того, заява про визнання своєї винуватості також підписана захисником ОСОБА_9 (арк. 12).
02.12.2020 року вироком Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці та копію судового рішення направлено ОСОБА_8 за адресою його місця мешкання, яке зазначено в обвинувальному акті та які він зазначав в своїх поясненнях, наданих на імя начальника Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 (арк.4, 29, 80-81, 82).
Вирок Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року набрав законної сили 05.01.2021 року (арк.84).
09.04.2021 року захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення їй строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року (арк.85-89).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).
Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що її підзахисний не був присутнім під час судового розгляду в суді першої інстанції та отримав копію вироку Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року лише під час приведення вироку до виконання, на переконання колегії суддів, з урахуванням того, що засуджений мав іншого захисника на стадії досудового розслідування та судового розгляду , не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження саме захиснику ОСОБА_7 . Враховуючи, що захисник ОСОБА_7 пропустила значний строк на апеляційне оскарження, на переконання колегії суддів, це не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року стосовно ОСОБА_8 .
Крім того, на час розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження, засуджений ОСОБА_8 вже відбув покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року.
За таких обставин, захисником ОСОБА_7 подана апеляційна скарга із значним пропуском строку на апеляційне оскарження та в клопотанні не наведено жодної об'єктивної обставини щодо неможливості своєчасного оскарження засудженим ОСОБА_8 чи його захисником ОСОБА_9 вироку суду першої інстанції, відповідно до вимог чинного КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 року стосовно ОСОБА_8 , внаслідок чого належить відмовити в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 117, 399, 405 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_8 повернути захиснику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але можебути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Головуючий -
Судді -