Справа № 405/2979/21
2/405/427/21
29.07.2021 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Мачулка П.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Філіпова Мар'яна Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 3594, про стягнення із нього на користь ТОВ «Велфін» (ЄДРПОУ 39952398) заборгованості в розмірі 102 028,00 грн. та стягнути із відповідача фактично понесені ним судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.
Позов мотивує тим, що 09.04.2021 року ним на електронній платформі «ДІЯ» було виявлено, що державним виконавцем Філіповою М.М. було винесено постанову про арешт майна боржника. Подальшим зверненням до Єдиного реєстру виконавчих проваджень було виявлено, складені тим самим виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження, стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, які датовані 29.03.2021 року із вимогою сплатити 102 028 грн. на користь ТОВ «Велфін» за виконавчим написом № 3594 від 01.03.2021 року приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни.
Заявляє, що не отримував жодних кредитних коштів від ТОВ «Велфін» і йому не зрозуміло, на яких підставах і ким обрахована і безспірно підтверджена нотаріусу сума основного боргу 3 200 грн., відсотків 97 728,00 грн., які внесені до виконавчого напису, а також виходячи з яких даних приватним нотаріусом вчинено написи не за його місцем реєстрації і перебування майна.
Вважає, що документ, який став підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 64964648, а саме виконавчий напис № 3594 від 01.03.2021 року приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. винесений із порушенням порядку вчинення виконавчого напису, із невідповідністю і неповнотою документів, що були надані нотаріусу, із невстановленою безспірністю вимоги, отже нотаріус фактично перебрав на себе обов'язки суду.
Зазначає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушені норми статті 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки що надані нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису не підтверджують безспірність його заборгованості перед товариством. Також, в порушення п.п. 5.1 п.5 Глави 16 розділу ІІ Порядку оскаржуваний виконавчий напис не був вчинений на документах, який встановлював та підтверджував його заборгованість стосовно сум, визначених у виконавчому написі від 01.03.2021 року № 3594.
Також зазначив, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою ВАСУ від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін. Станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису перелік документів № 1172 діяв у редакції за якою стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів зазначеним Переліком документів не передбачений.
Вважає, що дані обставини в сукупності повністю виключали для нотаріуса факт безспірності його заборгованості перед ТОВ «Велфін», а вчинення виконавчого напису на підставі п.2 Переліку документів № 1172 було неправомірним.
Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 27.04.2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу надано термін для подачі відзиву на позов.
Ухвалою суду від 30.06.2021 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені, при цьому, представник позивач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримання позовних вимог, представник відповідача та треті особи причини неявки суду не сповістили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за № 3594, яким запропоновано стягнути з позивача ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 317125 від 04.12.2017 року, укладеним з ТОВ «Велфін» - стягувач, заборгованість за кредитним договором 317125 від 04.12.2017 року. Строк платежу настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.12.217 року по 01.03.2020 року. Сума заборгованості складає 100 928,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3 200,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 97 728,00 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00; строкова заборгованість за штрафами та пенями становить 0,00. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону україни «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1 100,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того,підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.
З тексту оспорюваного виконавчого напису № 3594 від 01.03.2021 року судом встановлено, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна при вчиненні нотаріальної дії керувалась ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
У зв'язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Ухвалою від 06.03.2017 року у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 була відновлена.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.
Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 01.03.2021 року не врахувала обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинна була відмовити товариству у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».
Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким договір 317125 від 04.12.2017 року не являється.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню мають бути задоволені в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та підтверджені наданими квитанціями судові витрати, а саме сума сплаченого судового збору 1 589,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Філіпова Мар'яна Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис вчинений 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 3594, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Велфін» заборгованості в розмірі 102 028,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфін» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1 589,00 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВ «Велфін», м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398.
Треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, 08700 Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 115 кв. 1.
Державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Філіпова Мар'яна Миколаївна, 25006 м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко