Справа № 204/5656/21
Провадження № 1-кс/204/1429/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
30 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю підозрюваного ОСОБА_4 ,
за участю представника - головного спеціаліста-юриста
сектору з питань профілактики правопорушень
та обліку дітей, що опинилися у складних
життєвих обставинах управління-служби у справах дітей ОСОБА_5 ,
за участю захисника адвоката ОСОБА_6 ,
за участю особи, куди було тимчасово влаштовано
неповнолітнього ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Західної окружної Прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпро, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, який навчається в ДПТНЗ «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти» на 3 курсі, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має зареєстрованого місця проживання, та який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності: 14.04.2021 року ВП №5 Дніпровського районного управління поліції за ч.2 ст.186 КК України направлено обвинувальний акт до суду,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
29 липня 2021 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Західної окружної Прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно об 11:00 години (більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим), перебував з раніше знайомим йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де останні керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в житло, вступили в попередню змову між собою визначивши майно потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке знаходилось у кімнаті АДРЕСА_3 , як об'єкт свого злочинного посягання. Далі, 09.04.2021 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розподілили між собою ролі, та діючи спільно, не пізніше 11:00 години (більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, наблизились до вхідних дверей кімнати АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_12 , де ОСОБА_10 відчинив вхідні двері за допомогою викрутки, яку мав при собі, тим самим подолав перешкоду, проник до вказаної кімнати та діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою наживи, таємно, заволодів майном, що належить потерпілій ОСОБА_11 , а саме: ноутбук «Acer-E1-571G-33126G75Mnks», S/N:NXM57EU00831100D8B3400, із зарядним пристроєм ринкова вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2911 від 26.07.2021 складає 4278,76 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят вісім гривень 76 коп.). В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 взявши вище вказаний ноутбук Acer-E1-571G-33126G75 Mnks», S/N:NXM57EU00831100D8B3400, із зарядним пристроєм, попередньо домовившись між собою, з викраденим майном, покинули місце вчинення злочину та розпорядились викраденим майном, а саме передали його третім особам, які оформили договір про надання фінансового кредиту під заставу №DP-30.79959/0 від 09.04.2021 року, предметом якого є вищезазначений ноутбук в ПТ «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, Яценко», за адресою: м.Дніпро, вул.Кротова, 1-Б. Отже, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в житло, вчинена за попередньою змовою групи осіб.
За вказаним фактом 13.04.2021 року внесено відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021041680000123, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
29.07.2021 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_9 , в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Причетність ОСОБА_9 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.04.2021 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; висновком судово-товарознавчої експертизи №2911 від 26.07.2021; висновком судово-трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження) № СЕ-19/104-21/14579-Д від 07.05.2021 року.
В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді домашнього арешту, оскільки є достатньо підстав вважати, що існує ризик вважати, що ОСОБА_9 може здійснити дії, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим слідчий звернулась до суду із зазначеним клопотанням.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 , головний спеціаліст-юрист сектору з питань профілактики правопорушень та обліку дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах управління-служби у справах дітей ОСОБА_5 , особа, куди було тимчасово влаштовано неповнолітнього ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_4 , кожний окремо, заперечував проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади законності. У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо особи для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 132, 178 КПК України, повинен врахувати чи: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням; а також оцінити в сукупності всі обставини у сукупності: у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням застосувати запобіжний захід і у доданих до нього матеріалів, оскільки, згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону із дотриманням визначеної процесуальної процедури.
За вимогами ст.110, ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особливості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, сімейних зв'язків, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилитися від органів влади).
Метою застосування запобіжного заходу не є карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би забезпечив запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Так, у матеріалах провадження є всі дані, які пов'язують підозрюваного з подією злочину.
Крім того, щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Так, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який є тяжким злочином, і за санкцією ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення воля на строк від трьох до шести років.
Усвідомлення цього є обставиною, яка може сприяти виникненню намірів переховуватися від правосуддя. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Встановлено, що підозрюваному ОСОБА_9 можуть бути відомі анкетні дані потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, підозрюваному ОСОБА_9 , було пред'явлено у квітні 2021 року підозру за ч.2 ст.186 КК України, і 14.04.2021 року відділом поліції №5 Дніпровського районного управління поліції за ч.2 ст.186 КК України направлено обвинувальний акт до суду, підозрюваний ОСОБА_9 , повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим, є всі підстави вважати, що, знаходячись на свободі, ОСОБА_9 , може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи з положень ст.181 КПК України.
Встановлені слідчим суддею ризики відповідно до ч.2 ст.177 КПК України виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту і нівелюють твердження захисника підозрюваного.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, що визначено ч.6 ст.181 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Західної окружної Прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_9 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 27 вересня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) цілодобово не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_4 ;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання;
3) за першим викликом з'являтися до слідчого, прокурора та суду;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Попередити підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу щодо застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити до відповідного СВ ВП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та надати до суду відомості про постановлення на облік ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1