Справа № 474/685/17
Провадження № 6/474/9/21
Ухвала
Іменем України
29.07.21 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Фасій В.В.
при секретарі судового засідання - Багрін Н.А.
без участі:
заявника - ОСОБА_1
представника стягувача - АТ КБ «ПриватБанк»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка заяву ОСОБА_1 , стягувач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про поворот виконання рішення суду,-
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій після уточнення вимог просила допустити поворот виконання заочного рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2017 року по цивільній справі № 474/685/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також у порядку повороту виконання рішення, стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно стягнену суму в розмірі 9 558 грн. 64 коп.
В обґрунтування заяви вказує, що 27.09.2017 року Врадіївським районним судом Миколаївської області було ухвалено заочне рішення про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.02.2013 року, на загальну суму 51 047 грн. 30 коп., з яких: 2 468 грн. 06 коп. - заборгованість по кредиту; 41 641 грн. 79 коп. - заборгованість по процентам на прострочену заборгованість; 3 900 грн. - заборгованість по комісії; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2 407 грн. 01 коп. - штраф (процентна складова).
Ухвалою суду від 06.09.2019 року вказане заочне рішення було скасовано та прийнято 09.04.2020 року нове рішення, яким позов задоволено частково та суттєво зменшено розмір кредитної заборгованості, що підлягає стягненню, рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.
Посилалася, що поки тривали суди з перегляду заочного рішення, воно перебувало на виконанні Врадіївського районного відділу ДВС (виконавче провадження № 57188312),3 внаслідок чого з заробітної плати відповідача в період часу з 11.09.2018 року по 01.10.2019 року примусово було стягнуто та перераховано кошти в сумі 13 698 грн. 68 коп., з них на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 10 756 грн. 55 коп., виконавчий збір - 1 001 грн. 15 коп., витрати виконавчого провадження - 269 грн., та повернуто боржнику, як надлишок стягнутих коштів - 1 721 грн. 98 коп. На підставі ухвали суду від 06.09.2019 року відносно скасування виконавчого документа державним виконавцем була прийнята постанова про закінчення вказаного виконавчого провадження. Однак, залишилось не вирішеним питання про поворот виконання заочного рішення суду від 27.09.2017 року.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (судова повістка про виклик направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5630100423180 на 29.07.2021р., яка повернута з відміткою поштового відділення «про відсутність адресату»), не з'явилися, про причину неявки до суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи в їх відсутність, не надали.
Представник стягувача - АТ КБ «ПриватБанк», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (судова повістка про виклик направлена на офіційну електронну адресу), у судове засідання не з'явився, про причину неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи в його відсутність, не надав.
Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає для розгляду заяви про поворот виконання рішення у зв'язку з чим, суд ухвалив рішення про розгляд заяви у відсутність учасників справи, які не з'явилися в судове засідання.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, з урахуванням неявки в судове засідання всіх учасників справи, суд вирішив розглядати справу без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Заочним рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27.09.2017 року по цивільній справі № 474/685/17 позов ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено повністю та стягнено з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.02.2013 року, на загальну суму 51 047 грн. 30 коп., з яких: 2 468 грн. 06 коп. - заборгованість по кредиту; 41 641 грн. 79 коп. - заборгованість по процентам на прострочену заборгованість; 3 900 грн. - заборгованість по комісії; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2 407 грн. 01 коп. - штраф (процентна складова).
Врадіївським районним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 57188312 по примусовому виконанню вищезазначеного заочного рішення суду (інформація про виконавче провадження № 57188312 від 02.04.2021 року).
19.12.2018 року державним виконавцем Врадіївського районного відділу ДВС було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржник, на підставі якої здійснювалось відрахування у розмірі 20 % від щомісячної заробітної плати на підставі якої до 01.10.2019р. проводилися стягнення (інформація про виконавче провадження № 57188312 від 02.04.2021 року).
Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 06.09.2019 року вищевказане заочне рішення суду від 27.09.2017 року, скасовано.
08.10.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 08.10.2019 року).
09.04.2020 року по цивільній справі № 474/685/17 Врадіївським районним судом Миколаївської області прийнято нове рішення, яким стягнено з ОСОБА_6 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.02.2013 року, станом на 31.07.2017 року, а саме заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 468 грн. 06 коп. та частину сплаченого АТ КБ «ПриватБанк» судового збору в розмірі 92 грн. 21 коп.
Постановою державного виконавця Врадіївського районного відділу ДВС виконавче провадження № 57188312 закінчено на підставі п. 5 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки до відділу надійшла ухвала Врадіївського районного суду Миколаївської області від 06.09.2019 року про перегляд заочного рішення, якою було скасовано заочне рішення суду від 27.09.2017 року по цивільній справі № 474/685/17 (інформація про виконавче провадження № 57188312 від 02.04.2021 року).
З інформації щодо виконання виконавчого провадження, наданої на ухвалу суду Врадіївським районним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 7222 від 28.07.2021р. слідує, що за період перебування на виконанні виконавчого провадження № 57188312, відкритого для виконання виконавчого листа № 474/685/17, виданого 12.04.2018 року Врадіївським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.02.2013 року, на загальну суму 51 047 грн. 30 коп., в період часу з 11.09.2018 року по 01.10.2019 року було стягнуто та перераховано коштів в сумі 13 698 грн. 68 коп., з них на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - 10 756 грн. 55 коп., на користь держави - виконавчий збір в сумі 1 001 грн. 15 коп., витрати виконавчого провадження - 269 грн., повернуто боржнику, як надлишок стягнутих коштів - 1 721 грн. 98 коп.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджуєте, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Отже, поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Відповідно до положень статті 42Закону України«Про виконавчепровадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті ( за рахунок авансового внеску стягувача або стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження).
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Згідно із частиною першою, третьою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Частиною сьомою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Водночас, згідно із частиною другою статті 74 Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18).
З огляду на неведені положення закону та встановлені обставини, які свідчать про остаточне ухвалення судом судового рішення про задоволення вимог у меншому розмірі (2468,06 грн. замість стягнутих заочним рішенням 51 047,30 грн.), що відповідає частині другій статті 444 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про поворот судового рішення шляхом стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_7 суму безпідставно стягнутих з неї коштів в розмірі 8288,49 грн. (10756,55грн.-2468,06 грн.).
Підстави для задоволення вимог в іншій частині вимог відсутні, оскільки витрати виконавчого провадження та основна винагорода виконавця не входять до суми стягнення за виконавчим документом суду, а тому до них не можуть бути застосовані норми ЦПК України про поворот виконання судового рішення.
Керуючись ст.444 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду - задовольнити частково.
Допустити поворот виконання заочного рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2017 року по цивільній справі № 474/685/17 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У порядку повороту виконання рішення, стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 8288 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн.. 49 коп., які були стягнуті відповідно до заочного рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27.09.2017 року по цивільній справі № 474/685/17.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Фасій