23 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17061/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман Олег Матвійович
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 31 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман О.М., оскаржила його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман О.М., до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач ОСОБА_1 оскаржує відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в призначенні пенсії.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання дій відповідача неправомірними, свідчить про подання позову із вимогою немайнового характеру.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 21 грудня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року № 294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 21 грудня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4).
При цьому позивачем ОСОБА_1 , як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично одна позовна вимога немайнового характеру.
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман О.М., до суду першої інстанції подано 31 травня 2021 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 1261 грн. 20 коп. (840 грн. 80 коп. х 150%).
При цьому, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинна сплачувати судовий збір.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман О.М., судового збору.
Разом з тим, представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Акерман О.М. в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, в порядку статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування зазначеного клопотання про звільнення від сплати судового збору, представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Акерман О.М. зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, надаючи відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків №62729 від 24.02.2021р. про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року станом на 22.02.2021р. у позивача відсутні доходи.
Розглянувши клопотання скаржника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман О.М., про звільнення від сплати судового збору, а також вивчивши наведені у ньому доводи, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.
Статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
З огляду на викладене, скаржник ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинна сплачувати судовий збір.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, суд критично оцінює заявлене скаржником ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Також, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).
Також, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.
Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Застосовуючи вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, зазначаю, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги складає 1261 грн. 20 коп., що не перевищує одного розміру мінімальної заробітної плати, а отже не є значною та надмірною, а також не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.
Втім, стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища скаржника, оскільки наданий до суду витяг містить інформацію про відсутність доходів ОСОБА_1 на території України, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає на території держави Ізраїль, але інформації про доходи в Ізраїлі представником позивача не надано.
При цьому, на вимогу суду першої інстанції позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.46).
Отже, доводи скаржника ОСОБА_1 не свідчать про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від сплати суми судового збору.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
З урахуванням вимог статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, з власної ініціативи.
Крім того, даною статтею передбачено безпосереднє право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
З огляду на вказане, скаржнику слід надати суду апеляційної інстанції актуальні станом на дату подання апеляційної скарги відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги або надати оригінал документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом в розмірі 1261 грн. 20 коп.
Судовий збір скаржнику ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман О.М., необхідно сплатити на зазначені реквізити:
- дата документа;
- отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
- код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;
- банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 ;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:
«службовий код (знак): “*” (зірочка); розділовий знак “;” (крапка з комою); код ознаки судового збору “101”; розділовий знак “;” (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак “;” (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: “Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), на рішення від ___________ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ___________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман О.М., не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман О.М., не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман О.М., залишити без руху, надавши скаржнику ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман О.М., десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман Олег Матвійович, про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Акерман Олег Матвійович на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,, - залишити без руху.
Надати скаржнику ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акерман Олег Матвійович, десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук