Іменем України
30 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2593/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Петрощук Катерини Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Петрощук Катерини Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви від 28 травня 2021 року (арк. спр. 23-27) просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06 травня 2021 року № 222687, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 13 квітня 2021 року посадовою особою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Олійник О.П. складено акт № 262478 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно транспортного засобу Ford Cargo 4142D, державний номерний знак: НОМЕР_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра».
Згідно з актом посадовою особою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Олійник О.П. виявлено порушення пункту 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (в редакції, чинній під час складення акта), а саме «документи на вантаж оформлено неналежним чином, а саме не містить інформації про номер державної реєстрації т/з».
Також посадова особа Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Олійник О.П. у графі «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначає «абз. 3 ч. 1 надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 цього Закону, а саме: не оформлено належним чином документ на вантаж».
В подальшому винесено постанову від 06 травня 2021 року № 222687 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача та постановлено стягнути адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.
З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 48, 60 Закону України, Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), представник позивача вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Відповідач наголошує, що у статті 48 Закону № 2344-III визначено чіткий перелік документів, що мають мати особи, що здійснюють внутрішні перевезення. А абзац третій частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначає відповідальність за відсутність оформлених документів, а не за неналежне оформлення документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів. Під час здійснення перевірки у позивача була наявна товаро-транспортна накладна від 13 квітня 2021 року № 13/04.
Якщо проаналізувати товаро-транспортну накладну від 13 квітня 2021 року № 13/04, то можна дійти висновку, що вона відповідає вимогам пункту 11.1 Правил № 363, оскільки в ній наявна інформація, що вимагається даними Правилами.
Постанова від 06 травня 2021 року № 222687 про застосування адміністративно-господарського штрафу не містить доказів, які б обґрунтовували та мотивували дане рішення. Крім того, зазначена постанова не містить посилання на наявність вини позивача, а лише встановлює відповідальність. Недоведеність вчинення правопорушення є очевидною, оскільки в постанові від 06 травня 2021 року № 222687 про застосування адміністративно-господарського штрафу не має оцінки жодних доказів, не здійснювалася очевидно оцінка товаро-транспортної накладної від 13 квітня 2021 року №13/04.
Зважаючи на вище викладене, позивач вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є необґрунтованою, невмотивовано, незаконною, а тому протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Державна служба України з безпеки на транспорті адміністративний позов не визнав, про що 11 червня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 20211/2021 подала відзив на позовну заяву від 10 червня 2021 року, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 56-58).
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону № 2344-III, згідно з абзацом третім частини першої якої за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
13 квітня 2021 року о 14:25 год на підставі направлення на перевірку від 12 квітня 2021 року № 014008 старшим державним інспектором відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Олійником О.П. було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів автомобілем FORD CARGO 4142D, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачеві на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 . В ході перевірки ОСОБА_1 було встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу на підставі товарно-транспортної накладної від 13 квітня 2021 року № 13/04, у якій не було зазначено державний номерний знак транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення, тобто у накладній № 13/04 не вказано реквізити, віднесені пунктом 11.1 Правил № 363, до категорії обов'язкових, а отже, вона є юридично нечинною і не може вважатися товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж у повному розумінні визначення, наведеного у пункті 1 Правил.
Отже, в ході рейдової перевірки транспортного засобу FORD CARGO 4142D, державний номер НОМЕР_3 , було встановлено факт надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону № 2344-III.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 склав Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13 квітня 2021 року №262478, де цілком обґрунтовано зазначив: «Під час перевірки виявлено порушення пункту 11.1 наказу МТУ № 363 від 14.10.1997 р.: документ на вантаж оформлено неналежним чином, а саме не містить інформації про номер державної реєстрації т/з, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абз. 3 ч. 1 надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме: неоформлено належним чином документ на вантаж».
23 квітня 2021 року позивачеві рекомендованим листом від 22 квітня 2021 року № 29536/8.1/24-21, номер поштового відправлення 9340408809892, було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення.
06 червня 2021 року в.о. заступника начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області А. Рязанцевою у присутності представника позивача Новосела С.О. було розглянуто матеріали про порушення та за результатами винесено постанову про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн, копії Акту і Постанови вручено представнику позивача під підпис.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова винесена з повним дотриманням вимог чинного законодавства.
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, 24 червня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 21520/2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 18 червня 2021 року (арк. спр. 68-70).
Також 01 липня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 22355/2021 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі від 30 червня 2021 року (арк. спр. 79-80), у яких зазначено, що згідно договором від 30 вересня 2020 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД» зобов'язувалося надавати для перевезення вантажі, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» приймати їх за обсягом та номенклатурою згідно ТТН та доставляти їх до пункту призначення.
Відповідно до пункту 4.2.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД» зобов'язане до прибуття автомобілів під завантаження підготувати вантаж для перевезення (заповнити в документах на перевезення вантажів потрібні відомості по кожному вантажоодержувачу окремо, виписати у разі потреби перепустку на право проїзду автомобіля до місця завантаження і на право вивезення вантажу). Згідно з пунктом 4.2.4 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД» зобов'язане забезпечити своєчасне правильне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» здійснювало перевезення вантажу згідно з договором від 30 вересня 2020 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом, то відповідальною особою у разі неправильності транспортних документів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД».
Не погодившись із поясненнями представника позивача, викладеними у відповіді на відзив та у додаткових письмових поясненнях, відповідач 08 липня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 23020/2021 надав суду заперечення на відповідь на відзив (арк. спр. 88).
Ухвалою від 24 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 17-18)
Ухвалою від 02 червня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 39-40).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Товариство з обмежено відповідальністю «Соколівські надра» (ідентифікаційний код 34086384, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37-А) у встановленому законом порядку 07 березня 2006 року зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якого є 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, а також має право на здійснення діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01 червня 2021 року (арк. спр. 28-31).
Товариство з обмежено відповідальністю «Соколівські надра» є власником спеціалізованого вантажного транспортного засобу - спеціалізованого самоскиду FORD CARGO 4142D, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (арк. спр. 71-72).
На підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30 вересня 2020 року № 1, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД», та товарно-транспортної накладної від 13 квітня 2021 року № 13/04 Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» 13 квітня 2021 року здійснювало перевезення вантажів автомобільним транспортом (арк. спр. 9, 10-11, 63, 81-83).
13 квітня 2021 року відповідно до графіку проведення рейдових перевірок відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 12 квітня 2021 року по 18 квітня 2021 року, затвердженого 09 квітня 2021 року в.о. заступника начальника управління - начальником ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Рязанцевою А., та направлення на рейдову перевірку від 09 квітня 2021 року № 014008 посадовими особами відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках автотранспортних засобів, місцях навантаження і розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду/заїзду з/на підприємств/а, які знаходяться на адміністративній території Луганської області, проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (арк. спр. 48, 49, 60, 61).
За результатами рейдової перевірки посадовими особами відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт від 13 квітня 2021 року № 262478, дослідженням якого встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу FORD CARGO 4142D, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», під керуванням водія ОСОБА_2 , виявлено порушення «пункту 11.1 наказу МТУ № 363 від 14.10.1997 р.: документ на вантаж оформлено неналежним чином, а саме не містить інформації про номер державної реєстрації т/з, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абз. 3 ч. 1 надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме: неоформлено належним чином документ на вантаж». Акт від 13 квітня 2021 року № 262478 підписаний водієм ОСОБА_2 без заперечень та зауважень (арк. спр. 7, 50, 62).
До акта перевірки додано фотокопію товарно-транспортної накладної від 13 квітня 2021 року № 13/04, посвідчення водія НОМЕР_4 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (арк. спр. 9, 51, 63).
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 позивача листом від 22 квітня 2021 року за № 29536/8.4/24-21 запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 05 травня 2021 року для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач був присутній при розгляді справи (арк. спр. 52, 53, 64, 64 зв.).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноваженою особою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову від 06 травня 2021 року № 222687 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн (арк. спр. 8, 54, 65).
Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (тут і надалі посилання на норми Положення наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства інфраструктури і Держаної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідно територіальні органи зазначеної Служби згідно з додатком, зокрема, утворено Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області з Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (тут і надалі посилання на норми Закону наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III серед іншого передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.
Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів для автомобільного перевізника та водія згідно з статтею 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку № 1567).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Абзацом першим пункту 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (абзац перший пункту 29 Порядку № 1567).
Правилами № 363 визначено:
вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення;
вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку;
перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Абзацом першим пункту 11.1 глави 11 Правил № 363 закріплено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (абзац другий пункту 11.1 глави 11 Правил № 363).
Відповідно до пункту 13.1 глави 13 Правил № 363 перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
Отже, згідно з абзацом другим пункту 11.1 глави 11 Правил № 363 до обов'язкових реквізитів товарно-транспортної накладної належить інформація про реєстраційний номер автомобіля, яким здійснюється перевезення вантажу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язкові реквізити товарно-транспортної накладної - це інформація, яку повинна містити товарно-транспортна накладна та за відсутності якої документ втрачає визначений Правилами № 363 статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Як вбачається з копії товарно-транспортної накладної від 13 квітня 2021 року № 13/04 остання не містить інформація про реєстраційний номер автомобіля, яким здійснюється перевезення вантажу, а отже, не може вважатись належним документом на перевезення вантажів.
Згідно з абзацами першим, третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, розмір адміністративно-господарського штрафу, застосованого до позивача, відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
За таких обставин, постанова Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 06 травня 2021 року № 222687, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є правомірною та скасуванню не підлягає.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські Надра» здійснювало перевезення вантажу згідно з договором від 30 вересня 2020 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом, то відповідальною особою у разі неправильності транспортних документів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрай ЛТД», суд відхиляє, оскільки відповідальність за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, до якого зокрема входить товарно-транспортна накладна на вантаж, покладена законом саме на автомобільних перевізників, яким у спірних правовідносинах є позивач.
Також суд зазначає, що форма постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу наведена у Додатку 5 до Порядку № 1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422). Затвердженою формою передбачені обов'язкові реквізити та інформація, які повинні бути зазначені в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу.
При цьому, затверджена форма постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не передбачає відображення будь-яких даних стосовно доказів, які б обґрунтовували та мотивували дане рішення, а також посилання на наявність вини суб'єкта господарювання, яким допущено порушення Закону № 2344-ІІІ.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу (правову) допомогу за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» (ідентифікаційний код 34086384, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, буд. 37-А) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська