Іменем України
30 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2867/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
03 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії: часу проходження військової служби у складі миротворчого контингенту з 03 травня 1996 року по 01 листопада 1996 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу безпосередньої участі в Антитерористичній операції з 20 травня 2014 року по 30 квітня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби в патрульній міліції на посаді старшого інспектора патрульної служби з 01 квітня 2006 року по 17 червня 2007 року на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 05 липня 1995 року по 08 листопада 1996 року проходив військову службу в Збройних силах України, у період з 26 жовтня 1998 року по 06 листопада 2015 року - проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах. В період з 07 листопада 2015 року по 13 травня 2020 року позивач проходив службу в Національній поліції України. При цьому у період з 03 травня 1996 року по 01 листопада 1996 року позивач проходив військову службу у складі миротворчого контингенту в Югославії. Крім того, в період проходження служби в органах внутрішніх справ України, а саме з 01 квітня 2006 року по 17 червня 2007 року позивач проходив службу в патрульній міліції на посаді старшого інспектора патрульної служби, а в період з 20 травня 2014 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 травня 2020 року № 423 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 13 травня 2020 року. Зазначеним наказом позивачу встановлена вислуга років у календарному обчисленні: 22 роки 10 місяців 19 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 09 років 03 місяці 11 днів. Таким чином з урахуванням пільгової вислуги років, вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 32 роки 03 місяці, що дає позивачу право на пенсію відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
25 березня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Луганській області з заявою, в якій просив відповідача провести розрахунок вислуги років для виходу на пенсію та спрямувати відповідні документи до Пенсійного фонду України.
На початку травня 2021 року позивач отримав від відповідача листа від 15 квітня 2021 року за № 1961/111/58/05-2021, яким відповідач відмовив позивачу підготувати та направити документи для призначення пенсії до органу Пенсійного фонду України, пославшись на те, що позивач не має права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так як вислуга років в календарному обчисленні складає 22 роки 10 місяців 19 днів.
З посиланням на положення статей 19, 24 Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393), позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Головне управління Національної поліції в Луганській області адміністративний позов не визнало, про що 24 червня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 21625/2021 подало відзив на позовну заяву від 24 червня 2021 року № 1148/111/28-2021, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 33-38).
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки 6 місяців та більше.
Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідач зазначив, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 22 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 24 календарних років та більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 травня 2020 року № 423 о/с при звільненні з Національної поліції з 13 травня 2020 року позивачу була встановлена вислуга років у календарному обчисленні: 22 роки 10 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги): 09 років 03 місяці 11 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 15 діб.
Відповідач вважає, що наявної у позивача вислуги років недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Також відповідач вказує на те, що позивач у позові посилається на положення Порядку № 393, відповідно до якого позивачу для призначення пенсії у вислугу років має зараховуватися пільговий стаж. Проте, на думку відповідача, приписи пункту 3 Порядку № 393 суперечать приписам пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з чим застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ, як правового акта, що має вищу юридичну силу, а тому обґрунтування позивачем своїх вимог нормами Порядку № 393 є нікчемними.
З посиланням на норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), відповідач зазначає, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Оскільки позивач на час звернення до відповідача із заявою від 25 березня 2021 року не набув права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у відповідача не виник обов'язок щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за такою заявою, про що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином листом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 15 квітня 2021 року № 1961/111/58/05-2021.
Таким чином, резюмує відповідач, у Головного управління Національної поліції в Луганській області відсутні правові підстави для підготовки документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, передбаченої статтею 12 Закону № 2262-ХІІ, і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивач 01 липня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 22354/2021 надав відповідь на відзив від 30 червня 2021 року б/н (арк. спр. 73-74).
У відповіді на відзив позивач зазначає, що твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, ґрунтуються на неправильному трактуванні та застосуванні норм матеріального права діючого законодавства України.
Так, позивач зазначає, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Зокрема, позивач послався на постанову Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, в якій Суд погодився з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а, та, скасовуючи постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, прийшов до висновку про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. При цьому Верховний Суд зазначив у своїй постанові про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції.
Позивач вважає необґрунтованими посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 травня 2020 року №423 о/с, яким при звільненні позивача з Національної поліції буда встановлена вислуга років у календарному обчисленні: 22 роки 10 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги): 09 років 03 місяці 11 днів.
Свої твердження позивач обґрунтовує тим, що наказ про звільнення не є тим документом, який визначає вислугу років. На думку позивача вислуга років в календарному та пільговому обчисленні визначається на підставі інших документів, зокрема, трудової книжки, послужного списку, довідок про участь в антитерористичній операції, які відповідно до вимог законодавства і мають бути враховані відповідачем при застосуванні наведених вимог законодавства.
Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на правові висновки Верховного Суду, що містяться у постановах Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 200/9829/18, від 16 липня 2020 року у справі № 0540/5283/18, від 22 липня 2020 року у справі № 520/5960/19, від 10 вересня 2020 року у справі № 620/2765/19, оскільки зазначені правові позиції є застарілими.
Серед іншого позивач зазначив, що наявність повноважень щодо обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлення наявності підстав для її призначення не означає беззаперечної правомірності дій уповноваженого органу та відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах.
За таких обставин позивач вважає, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 08 червня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 27-29).
Ухвалою від 30 липня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (арк. спр. 80-81).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій, у період з 26 жовтня 1998 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в Головному управлінні МВС України у Луганській області, а у період з 07 листопада 2015 року по 13 травня 2020 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, що підтверджується рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасників війни) від 26 лютого 2016 року № 3/ІІ/ХІІІ/1, посвідченням від 02 липня 1996 року серії НОМЕР_2 , виданим командиром Військової частини НОМЕР_3 , дублікатом трудової книжки від 12 жовтня 2015 року серії НОМЕР_4 , послужним списком, витягами з наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області по особовому складу від 07 листопада 2015 року № 8 о/с та від 06 травня 2020 року № 423 о/с (арк. спр. 6, 10, 12, 13, 14-21, 40, 41, 42-49).
Відповідно до довідки Рубіжансько-Кремінського об'єднаного міського військового комісаріату від 20 липня 2015 року № 2040 ОСОБА_1 проходив строкову службу в Збройних Силах України з 05 липня 1995 року по 08 листопада 1996 року (арк. спр. 8).
Витягами із наказів командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03 травня 1996 року № 121 та від 01 листопада 1996 року № 32 підтверджено, що ОСОБА_1 з 03 травня 1996 року по 01 листопада 1996 року проходів військову службу у складі миротворчого контингенту в Югославії (м. Сараєво) (арк. спр. 9).
Згідно із довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21 серпня 2018 року № А-14041 та витягами з наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 26 грудня 2014 року № 111, від 20 серпня 2015 року № 232, від 19 грудня 2015 року № 353, від 17 листопада 2015 року № 321, від 30 квітня 2018 року № 120дск ОСОБА_1 в період з 20 травня 2014 року по 26 грудня 2014 року, з 27 грудня 2014 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 11, 50-52, 53-55, 56-58, 59-61, 62-64).
Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області по особовому складу від 06 травня 2020 року № 423 о/с ОСОБА_1 , начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Національній поліції з 13 травня 2020 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 10 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 09 років 03 місяці 11 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 15 діб, встановивши відсоток премії за травень 2020 року - 0 %, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 5907,65 грн (арк. спр. 13, 40).
Згідно з послужним списком ОСОБА_1 (арк. спр. 14-21, 42-49) періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах:
з 03 травня 1996 року по 01 листопада 1996 року (військова служба у складі миротворчого контингенту зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці);
з 01 квітня 2006 року по 17 червня 2007 року (період служби старшим інспектором патрульної служби підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України у розрахунку один місяць служби за сорок днів);
з 20 травня 2014 року по 07 листопада 2015 року (час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці);
з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року (час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці).
25 березня 2021 року позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою та відповідним пакетом документів, в якій просив провести розрахунок вислуги років для виходу на пенсію та спрямувати відповідні документи до Пенсійного фонду України з урахуванням рішення Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а (арк. спр. 22).
Листом від 15 квітня 2021 року № 1961/111/58/05-2021 Головне управління Національної поліції в Луганській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для підготовки документів, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (арк. спр. 23).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 102 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) регламентовано, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ передбачено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до абзаців першого, одинадцятого пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 393.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду, служба в Національній поліції.
За приписами підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
За приписами підпункту «г» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 05 грудня 2011 року № 895 «Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1574/20312:
затверджено Перелік посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби міліції, час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць за сорок днів), що додається (підпункт 1.3 пункту 1);
установлено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у підпункті 1.3 пункту 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах (підпункт 2.2 пункту 2).
До Переліку посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби міліції, час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць за сорок днів), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справи України від 05 грудня 2011 року № 895 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1574/20312, віднесена посада старшого інспектора патрульної служби.
Частиною третьою статті 8 Закону України від 23 квітня 1999 року № 613-XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» закріплено, що вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Ця позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Окрім цього, у вищезазначеній постанові судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393».
Пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку № 3-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пунктом 12 Порядку № 3-1 регламентовано, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Системний аналіз викладених положень Порядку № 3-1 дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 554/2032/17.
Судом встановлено, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 24 календарних роки та 6 місяців (32 роки 02 місяці, з яких 22 роки 10 місяців 19 днів - стаж служби в поліції (військова служба в Збройних Силах України; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу; служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими) та 09 років 03 місяці 11 днів - вислуга років на пільгових умовах).
Ураховуючи правові висновки, наведені у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови позивачу в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язання відповідача у межах законодавчо визначеної компетенції вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю лише зі словесним корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії: часу проходження військової служби у складі миротворчого контингенту з 03 травня 1996 року по 01 листопада 1996 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби у підрозділах патрульної служби на посаді старшого інспектора патрульної служби з 01 квітня 2006 року по 17 червня 2007 року на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, з 20 травня 2014 року по 30 квітня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська