Справа № 953/13797/20
н/п 2/953/540/21
22 липня 2021 рокуКиївський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Божко В.В.
за участю секретаря судових засідань Пастушенко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Департамент Служб у справах дітей Харківської міської ради (м. Харків, вул. Чернишевська, 55) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні доньки та спілкуванні з нею, -
27.08.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей ХМР, в якій позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити спосіб участі позивача у вихованні дитини - ОСОБА_4 , шляхом призначення побачення з донькою щосереди по 3 години після занять в школі, двічі на місяць по вихідним (через тиждень) забирати ОСОБА_5 до себе додому за зареєстрованим місцем проживання батька з 17:00 п'ятниці до 17:00 неділі, шкільні канікули, святкові та вихідні дні, Новий рік, день народження доньки проводити порівну з батьком.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що маючи неповнолітлю доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розлучення проживає з відповідачем він не досяг г відповідачем згоди щодо його участі в порядку у вихованні доньки. Вказав, що він був позбавлений у спілкуванні щ донькою, донька залюбки з ним спілкується, завжди радіє їхнім зустрічам. Колишня дружина чинить перешкоди у їх спілкуванні, не відпускає доньку до нього додому з ночівлею. Вказав, що їм з донькою потрібен час, щоб він зміг забезпечити комфортне спілкування без впливу матері.
24.09.2020 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що не перешкоджає зустрічам дитини з батьком, які відбуваються по 4-4,5 години, замість визначених 3 годин, як призначила комісія у справах дітей, за винятком днів, коли дитина перебувала на лікарняному. Вказала, що дитина не виявляє особливого бажання йти на побачення з батьком, а вона не може дитину постійно умовляти. Зазначила, що на побачення вона також ходить тому що дитина сама йти не хоче. На зустрічах позивач може сваритись з нею та використовує непристойні слова. Вказала, що на період карантину вона перебувала з дитиною за містом з міркувань безпеки, позивач був повідомлений шляхом замовного листа про місце перебування дитини. Зазначила, що позивач сплачує мінімальні аліменти, має незадовільні умови проживання, а в дитини наявна алергія, крім того позивач на її думку не зможе забезпечити дитині необхідні гігієнічні процедури. Заперечує проти побачень позивача з дитиною серед тижня, оскільки дитина відвідує школу та з нею необхідно робити уроки. За умови, що дитина здорова, вона підтримує побачення позивача з дитиною по вихідним 2 рази в місяць(через тиждень), але з 16-00 п'ятниці до 16-00 неділі, тому що потрібно підготуватись до школи. Щодо перебування на канікулах то підтримує частково-осінні, зимові, весняні канікули поділити навпіл між батьками- 1половина канікул у матері, 2 половина канікул у батька. Літні канікули розділити-липень до батька, а серпень з нею.
16.11.2020 року від третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківській міської ради надійшли письмові пояснення по справі, в яких було зазначено, що Департамент служб, як представник органу опіки та піклування вважає за доцільне встановити новий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час -щосереди з 14-00 до 16-00 за згодою дитини, перша, третя субота та друга, четверта неділя місяця з 10-00 год. -18-00 год. за згодою дитини. Просили суд розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування.
30.11.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що висновок Департаменту служб у справах дітей не відповідає вимогам позовної заяви. Вказав, що йому вкрай важливо забирати доньку зі школи для спілкування.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 07.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала.
Представник третьої особи: Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, надавши до суду письмові пояснення про розгляд справи без їх участі, разом з висновком опіки та піклування служби у справах дітей про розв'язання спору.
У процесі судового розгляду встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі .
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 09.11.2015 року шлюб було розірвано.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ). Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с.6).
Також судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_6 проживає з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідок з КНП «Обласний наркологічний диспансер» та КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ОСОБА_1 на обліку не перебуває.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання від 13.07.2020 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у його власності.
Як вбачається з довідки КЗ «Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ст.. №166 ХМР» м. Харкова зазначено, що ОСОБА_6 , 2014 р .н. відвідує школу регулярно, пропусків через неповажну причину не має. Батьки приділяють належну увагу навчанню та вихованню дитини. Мати приводить, забирає ОСОБА_6 зі шкоди, контролює навчальний процес доньки. Батько - ОСОБА_1 приймає участь у роботі батьківського комітету щодо організації освітнього середовища класу, підтримує контакт з класним керівником та батьківським комітетом класу.
Як убачається з висновку Департаменту служб у справах дітей ХМР щодо доцільності встановлення порядку участі батька у вихованні дитини від 09.11.2020 року №545, Департамент служб, як представник органу опіки та піклування вважає за доцільне встановити новий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час -щосереди з 14-00 до 16-00 за згодою дитини, перша, третя субота та друга, четверта неділя місяця з 10-00 год. -18-00 год. за згодою дитини.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до положень ч.1 ст.3, ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Статтею 150 СК України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
У відповідності до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з донькою.
Згідно з ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно д ост.158СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно ст. 159 СК України,якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Отже, сімейним законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Суд зазначає, що прийняте рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для батьків (ст. 158 СК України). І лише у випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. І лише у випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому з батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Виходячи із системного аналізу ст.ст.3,18 Конвенції про права дитини,ст.ст.11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 19, 141, 153, 157, 159 СК України суд вважає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.
Законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. Всі питання виховання дитини батьки зобов'язані вирішувати спільно.
Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
У випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду із позовом про усунення цих перешкод. У випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому із батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішення від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Щодо визначення судом способу участі позивача у вихованні дитини, то кожен з батьків має рівні права та обов'язки щодо дитини. Позивач, як батько дитини, прагне і повинен приймати участь у вихованні дитини та створювати для неї необхідні умови її фізичного, духовного та морального розвитку. Спілкування позивача з дитиною має бути систематичним і максимально забезпечувати в першу чергу саме інтереси дитини.
Враховуючи задоволення максимальних інтересів дитини, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у спілкуванні з дитиною, враховуючи принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має гарантоване законом, рівне з матір'ю дитини право на спілкування зі своєю донькою та право на її виховання.
Приймаючи до уваги викладене, та виходячи з інтересів дитини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, слід встановити порядок участі позивача ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час: щосереди по три години після занять в школі, двічі на місяць по вихідним (через тиждень), шкільні канікули -першу половину проводити з батьком, другу половину з матір'ю, святкові та вихідні дні, Новий рік, день народження проводити порівну з батьком.
У разі зміни обставин, з врахуванням яких суд визначив способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, сторони, враховуючи передусім інтереси дитини, можуть змінити вказані способи, а у разі недосягнення згоди звернутися за вирішенням спору до суду.
Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б стверджували про негативну поведінку позивача, що здійснення ним своїх батьківських прав та обов'язків, форми та методи його виховання і спілкування з дитиною призвели до будь - яких негативних наслідків щодо психологічного стану дитини, а також, що спілкування батька з дитиною перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 11, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Департамент Служб у справах дітей Харківської міської ради (м. Харків, вул. Чернишевська, 55) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні доньки та спілкуванні з нею - задовольнити частково.
Встановити порядок участі позивача ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначивши час: щосереди по три години після занять в школі, двічі на місяць по вихідним (через тиждень), шкільні канікули -першу половину проводити з батьком, другу половину з матір'ю, святкові та вихідні дні, Новий рік, день народження проводити порівну з батьком.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Божко В.В.