Справа № 463/3875/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/499/21 Доповідач: ОСОБА_2
19 травня 2021 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей у ЄРДР за його заявою про вчинення кримінального правопорушення,
за участю: апелянта - адвоката ОСОБА_6
встановила:
Цією ухвалою було відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей у ЄРДР за його заявою про вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя суду першої інстанції послалася на те, що заяви про вчинення суддями злочину у вигляді, на думку заявника, ухвалення суддями відповідного судового рішення, викликані просто незгодою заявника з прийнятим рішенням, або бажанням таким чином вплинути на результат розгляду справи поза межами встановленої судової процедури.
Це є прямим тиском на суд, втручанням у здійснення правосуддя та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
З матеріалів скарги вбачається, що заявник не погоджуються з судовими рішеннями та процесуальними діями суддів під час досудового розслідування та судового розгляду конкретної справи по суті обвинувачення, а саме ухвалою слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_7 від 28.01.2019 про дозвіл на проведення НСРД у кримінальному провадженні № 12019140000000023 від 10.01.2019 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України, вважаючи, що така складена не суддею та винесена з порушенням таємниці нарадчої кімнати, не враховуючи при цьому, що за своїм змістом проект процесуального рішення (про задоволення чи відмову у задоволенні клопотання, або й одночасно два проекти) можуть готуватися ще до виходу судді до нарадчої кімнати, й жодних порушень вимог КПК України у цьому випадку немає, а також процесуальними діями та рішеннями судді Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_9 , який здійснює розгляд зазначеного кримінального провадження по суті обвинувачення, зокрема, із винесеними ним ухвалами судового засідання від 06.07.2020 та від 22.07.2020, якими у задоволенні клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими відмовлено. Доводи щодо наявності у цих та інших процесуальних рішеннях та діях суддів, прокурорів та слідчих ознак складу кримінального правопорушення зводяться до власного суб'єктивного тлумачення норм законодавства та судової практики у спірних правовідносинах, що однак не свідчить про наявність у судових рішеннях та процесуальних діях суддів, прокурорів та слідчих ознак складу будь-якого злочину, а є за своїм змістом незгодою із судовими рішеннями та процесуальними діями суддів у конкретній справі, що підлягає оскарженню у спосіб та в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
При цьому із заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що розгляд кримінального провадження № 12019140000000023 від 10.01.2019 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України на даний час триває, й оцінку допущеним, на думку заявника, під час його проведення процесуальним порушенням, як і законності прийнятих в його межах процесуальних рішень, буде надана судом за результатами судового розгляду, а також судами апеляційної та касаційної інстанції у разі реалізації сторонами права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у справі. В будь-якому разі, заявник не позбавлений права оскаржувати судові рішення та процесуальні дії суддів при розгляді конкретної справи з підстав і в порядку, визначеному процесуальним законодавством, а звернення із заявою про вчинення суддями кримінальних правопорушень під час розгляду конкретної справи до закінчення її розгляду, на думку слідчого судді, є ні чим іншим, як позапроцесуальними спробами впливу на суддів та зміст ухвалених ними судових рішень.
Не погоджуючись з даною ухвалою адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу; прийняти нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, внести викладені у його заяві відомості про вчинення злочину працівниками правоохоронних органів, суддями до ЄРДР.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що, на його думку, слідчий ТУ ДБР мав за його заявою внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування, і лише у випадку встановлення під час розслідування відсутності складу чи події злочину кримінальне провадження має бути закрито у відповідності до ст. 284 КПК України. Однак за його заявою від 24.03.2021 відповідні відомості слідчим внесені не були. У його заяві були відомості про те, що в рамках кримінального провадження № 12019140000000023 від 10.01.2019 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.01.2019 № 0278т у сторони захисту виникли сумніви щодо достовірності даного документа, оскільки ознаки фальшування (підробки) видно неозброєним оком, а саме написання (виконання) цієї ухвали двома різними особами. Адвокат зазначає, що за його ініціативи було скеровано ухвалу Львівського апеляційного суду ОСОБА_7 на експертизу і висновком спеціаліста ОСОБА_10 від 14.11.2019 встановлено факт написання рукописних записів різними особами.
Апелянт покликається, що прокурор в судовому засіданні підтвердив, що слідчим готувалися кілька варіантів проектів ухвали для розгляду суддею ОСОБА_7 клопотання і суддя ОСОБА_9 дізнавшись про вчинення злочину іншим суддею не вжив необхідних заходів, тобто толерував незаконні дії. У подальшому хтось із слідчих ТУ ДБР ( з ним ніхто не зв'язувався, а тому він не знає прізвища) допустив бездіяльність, в супереч вимог ст. 214 КПК України, та не вніс відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Заслухавши доповідь судді, думку адвоката ОСОБА_6 про задоволення апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування виносить ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Згідно ч.1 ст.11 КК України злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
З'ясовуючи можливість оскарження вказаного рішення слідчого судді, колегія суддів бере до уваги Рішення № 4-р (ІІ)/2020 другого сенату Конституційного суду України від 17 червня 2020 року у справі №3-180/2018 (1644/18), яким положення ч. 3 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, заявник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою від 07.04.2021 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви від 22.03.2021 про злочин за фактом підробки ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_7 від 28.01.2019 про дозвіл на проведення НСРД у кримінальному провадженні № 12019140000000023 від 10.01.2019 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України та порушення суддею ОСОБА_7 при цьому таємниці нарадчої кімнати, а також за фактом процесуальних порушень, допущених суддею Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_9 під час розгляду по суті зазначеного кримінального провадження, зокрема, при винесенні ним ухвал судового засідання від 06.07.2020 та від 22.07.2020, якими у задоволенні клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими відмовлено.
Слідчий суддя обґрунтовано, з посилання на чинне законодавство України зокрема на рішення Конституційного Суду України, зазначив в ухвалі, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
При безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Заяви про вчинення суддями злочину у вигляді, на думку заявника, ухвалення суддями відповідного судового рішення, викликані просто незгодою заявника з прийнятим рішенням, або бажанням таким чином вплинути на результат розгляду справи поза межами встановленої судової процедури.
Це є прямим тиском на суд, втручанням у здійснення правосуддя та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.
Згідно з правовими висновками, викладеним у Рекомендації CM/REC (2010) 12 Комітету Ради Європи від 17 листопада 2010 року, судді не зобов'язані роз'яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті судових рішень (п. 15).
Ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд,
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Покликання апелянта ОСОБА_6 на те, що ухвала про надання дозволу на проведення негласних слідчих і розшукових дій, у рамках кримінального провадження № 12019140000000023, наданий слідчим суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_7 є сфальшованим, оскільки з його ініціативи була проведена експертиза, якою встановлено написання рукописного тексту різними особами, не знайшло підтвердження в суді апеляційної інстанції
Так, автентичність підпису судді ОСОБА_7 у даній ухвалі не викликає сумнівів, а заповнення даних, з поданих слідчими клопотань, здійснюють працівники спеціальної частини апарату Львівського апеляційного суд, в обов'язки яких входить підготовка даного документу. Однак, саме слідчий суддя своїм підписом засвідчує достовірність і легітимність даного документу.
Таким чином апелянт ні в заяві, ні в скарзі, не повідомив жодних даних та обставин, що свідчили б про вчинення суддями саме кримінального правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Таким чином в ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначено, що відомості у скарзі адвоката ОСОБА_6 не є такими, що підлягають внесенню до ЄРДР, оскільки в поданій скарзі не міститься даних, які б свідчили про вчинення саме кримінальних правопорушень.
Слідчим суддею суду першої інстанції не допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 392, 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей у ЄРДР за його заявою про вчинення кримінального правопорушення - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: