№ 2а-795/10/2370
30.04.2010 р. м. Черкаси
10 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі -Чемерин І.В.,
за участю:
відповідача -Бутила В.Т. (за довіреністю від 21/19-543 від 23.03.2010р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання нечинним рішення начальника ГУМВС України в Черкаській області про виведення ОСОБА_2 в розпорядження ГУМВС України в Черкаській області, зобов'язання начальника ГУМВС України в Черкаській області поновити на посаді начальника кінологічного центру при ГУМВС України в Черкаській області з виплатою грошового забезпечення за вимушений прогул та допущення рішення до негайного виконання суд, -
ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив визнати нечинним рішення про виведення його з розпорядження ГУМВС України в Черкаській області, зобов'язати відповідача поновити його на посаді начальника кінологічного центру при ГУМВС України в Черкаській області з виплатою грошового забезпечення за вимушений прогул та допустити негайне виконання рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що УМВС України в Черкаській області було реорганізовано в ГУМВС України в Черкаській області, у зв'язку з чим були здійснені організаційно-штатні заходи та 14.09.2009р. позивача було виведено за штат. Розпорядженням начальника ГУ МВС України від 03.10.2009р. відповідача зараховано в розпорядження ГУМВС України, однак іншу вищу або рівнозначну посаду йому запропоновано не було. Одночасно вказаним розпорядженням на посаду начальника кінологічного центру ГУМВС України призначено іншу особу. Позивач вважає, що виведення його в розпорядження ГУМВС України здійснено без будь-яких підстав, передбачених п. «б»ст. 42 та п. «г»ст. 45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тому розпорядження від 03.10.2009р. є незаконним.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2010р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, заявлені до Головного управління МВС України в Черкаській області.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наданих до суду до початку судового розгляду. У письмових запереченнях на адміністративний позов послався на ті обставини, що 20.08.2009р. наказом МВС України № 358 Управління МВС України в Черкаській області було реорганізовано в Головне управління МВС України в Черкаській області, а тому є ліквідованим. Оскільки Головне управління МВС України в Черкаській області є новоствореною юридичною особою, його керівником відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991р. № 114, здійснювалось переназначення осіб начальницького складу на посади за штатним розписом Головного управління. Відповідно до п.п. «в»п. 40 вказаного Положення при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ не більше 15 діб, а з дозволу Міністра внутрішніх справ України -до 2-х місяців. Перебування у відпустці та на лікуванні (обстеженні) у медичних закладах до цього строку не зараховуються. Позивач ОСОБА_2 наказом ГУМВС України в Черкаській області від 30.10.2009р. № 226о/с звільнений із займаної посади з 01.11.2009р. з 01.11.2009р. і зарахований в розпорядження ГУМВС в Черкаській області. З 04.11.2009р. по 08.01.2010р. позивач перебував на лікуванні та у відпустці, відомостей про причину подальшої відсутності не надав. За весь час перебування в розпорядженні позивач отримує грошове забезпечення. Звільнення позивача з посади та перебування його в розпорядженні ГУ МВС України в Черкаській області відповідає вимогам законодавчих актів, що регулюють трудові відносини працівників міліції, які мають спеціальні знання, тому у позові слід відмовити.
Крім того, 27.04.2010р. представник відповідача надав до суду письмову заяву від 27.04.2010р. № 21/19-775, у якій зазначив, що позивач ОСОБА_2 дізнався про своє звільнення з посади начальника кінологічного центру УМВС України в Черкаській області та призначення на посаду начальника кінологічного центру ГУМВС України в Черкаській області іншої особи 01.11.2009р., а з позовом про поновлення на посаді звернувся до суду 02.03.2010р., тобто з пропуском тримісячного терміну, передбаченого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». У зв'язку з пропуском строку звернення до суду у позові просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_2 згідно із записами в послужному списку 29.10.1991р. прийнятий на службу в органи внутрішніх справ. 13.06.2005р. підполковник міліції ОСОБА_2 був призначений на посаду начальника кінологічного центру при УМВС України в Черкаській області, що підтверджується витягом з наказу № 93 о/с від 13.06.2005р.
Наказом від 30.10.2009р. № 226 о/с начальника Головного управління МВС України в Черкаській області позивач був звільнений з посади начальника кінологічного центру при Управлінні МВС України в Черкаській області та зарахований в розпорядження Головного управління МВС України в Черкаській області і на іншу посаду не призначений.
Наказом від 21.04.2010р. № 86 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ у відставку.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою. Правовідносини щодо державної служби регулює Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-Х11. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону правове становище державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Спеціальним законом, який визначає правове становище державних службовців органів внутрішніх справ, є Закон України «Про міліцію»від 20.12.1990р. № 565-Х11, пунктом 18 якого передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
У розділі 1V Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991р. № 114 (у подальшому -Положення № 114) викладено умови призначення на посади, переміщення та просування по службі.
Судом встановлено, що позивач має спеціальне звання підполковника міліції, тому відповідно до пункту 2 Положення № 114 віднесений до старшого начальницького складу.
Пунктом 40 Положення № 114 передбачено, що призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначаються Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції; при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб; переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу має здійснюватися, як правило, без зарахування їх у розпорядження відповідного органу внутрішніх справ; призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні відповідного органу, провадиться в найкоротший термін, але не пізніше двох місяців із дня звільнення їх з посади.
З вказаних приписів слідує, що зарахування у розпорядження органу внутрішніх справ є заходом, який здійснюється при переміщенні посадових осіб на іншу посаду.
Приймаючи до уваги ту обставину, що позивач 13.06.2005р. був призначений на посаду начальника кінологічного центру УМВС України в Черкаській області, а 30.10.2009р. звільнений з вказаної посади та зарахований у розпорядження ГУ МВС України в Черкаській області, суд приходить до висновку, що відповідач у такий спосіб здійснював переміщення позивача по службі.
Відповідно до пункту 42 Положення № 114 переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться:
а) на вищі посади -в порядку просування по службі;
б) на рівнозначні посади -у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;
в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ -при звільненні зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади -за підставами, передбаченими пунктом 45 Положення.
Пунктом 45 Положення № 114 передбачено, що переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться:
а) при скороченні штатів;
б) за станом здоров'я згідно з висновком військово-лікарської комісії;
в) за особистим проханням;
г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей;
д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.
Зі змісту наказу № 226 о/с від 30.10.2009р. вбачається, що позивач був звільнений з посади та зарахований у розпорядження ГУ МВС України в Черкаській області на підставі наказу МВС України від 20.08.2009р. № 358 «Про підвищення ефективності боротьби зі злочинами та забезпечення громадської безпеки на території Черкаської області».
Відповідно до наказу МВС України від 20.08.2009р. № 358 Управління МВС України в Черкаській області реорганізовано в Головне управління МВС України в Черкаській області.
Таким чином, судом встановлено, що позивач звільнений з посади начальника кінологічного центру УМВС України та зарахований в розпорядження ГУ МВС України в Черкаській області у зв'язку з реорганізацією.
Разом з тим, реорганізація органу внутрішніх справ не передбачена пунктами 42 та 45 Положення № 114 як підстава для звільнення з посади та переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, тому суд приходить до висновку, що позивач звільнений з посади та зарахований у розпорядження ГУМВС України з порушенням Положення № 114.
Суд зазначає, що спеціальні закони регулюють окремі положення з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби і є пріоритетними у застосуванні. Однак оскільки Положення № 114 не регулює правовідносин щодо переміщення по службі у зв'язку з реорганізацією органу внутрішніх справ, для вирішення спору суд застосовує норми Кодексу законів про працю України.
Статтею 32, пунктом 1 статті 40 передбачено, що істотна зміна умов праці або звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу допускаються тільки у випадку змін в організації виробництва та праці, в тому числі при реорганізації підприємства, установи, організації.
З наданої до суду копії штату станом на 01.08.2009р. вбачається, що у штаті УМВС України в Черкаській області передбачено підрозділ - Кінологічний центр, та посада начальника кінологічного центру; після проведення реорганізації Управління МВС України в Черкаській області в ГУМВС України в Черкаській області згідно з наказом МВС України від 20.08.2009р. штат Кінологічного центру залишився без змін. Також відповідно до наказу від 30.10.2009р. № 226 о/с ГУ МВС України в Черкаській області начальником кінологічного центру при ГУМВС України в Черкаській області з 101.11.2009р. призначено полковника міліції Голуба В.М.
Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає, що при реорганізації органа внутрішніх справ зміни в організації праці не відбулися, тому підстави для звільнення позивача з посади та зарахування у розпорядження ГУМВС України в Черкаській області були відсутні.
Посилання відповідача на ту обставину, що позивач був звільнений у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (УМВС Україні у Черкаській області) судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до записів у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.04.2010р. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, зареєстроване 20.11.2009р., є правонаступником управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. Вказаний факт підтверджується також однаковим кодом юридичної особи (08592537), та Положенням про Головне управління Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, з якого вбачається, що Положення затверджено наказом МВС України від 02.02.2004р. № 94 із змінами, внесеними наказами МВС України від 06.06.2005р. № 427, від 09.07.2009р. № 298 та від 01.09.2009р.
Пунктом 24 Положення 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі.
Суд вважає, що внаслідок реорганізації органу внутрішніх справ законні підстави для звільнення з посади та зарахування у розпорядження ГУ МВС України в Черкаській області ОСОБА_2 були відсутні, у зв'язку з чим наказ № 226 о/с від 30.10.2009р. є незаконним а відповідач підлягає поновленню на посаді начальника кінологічного центру ГУ МВС України в Черкаській області.
Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод та інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку на звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своїй заяві від 27.04.2010р. №21/19-775 наполягає на відмові у задоволенні позову з тієї підстави, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Судом встановлено, що позивач ознайомився з наказом № 226 о/с від 30.10.2009р. про звільнення з посади і зарахування у розпорядження 02.11.2009р. та звернувся до суду з адміністративним позовом 04.03.2010р.
Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору у тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення -у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, суд вважає, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом пропущений без поважних причин.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з причин пропущення строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись астаттями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 10.06.2010р.
Суддя А.В. Руденко