№ 2а-1496/10/2370
18.05.2010 р. м. Черкаси
10 год. 45 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
секретар -Кузнецов В.С.,
за участю представника позивача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Симоненко К.О. -за довіреністю № 127/10-032 від 11.01.2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про припинення підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області, в якому просить припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та зобов'язати державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3.
Представник позивача в судовому засіданні змінила позовні вимоги та просить суд припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачем як платником податків на протязі більше одного року не надавалися податкові декларації до державної податкової служби, що є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Судом встановлено, що відповідач -ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 02.04.2003р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 02.04.2003р.), та перебуває на обліку в Уманській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., з 02.04.2003р. за № 9369 (довідка про взяття на облік платника податків № 256 від 04.04.2009р.).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Статтею 19 Господарського кодексу України, в свою чергу, також встановлено обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Так, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. одним з обов'язків платників податків визначено подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
В той же час, відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992р. (втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003р. та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Разом з тим, відповідачем в порушення вищезазначених правил здійснення господарської діяльності, встановлених статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., звітність до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області не подавалась з моменту реєстрації останнього в податковому органі, що підтверджується доповідною запискою завідувача сектору ведення та захисту податкової звітності і відділу інформатизації процесів оподаткування Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 08.04.2010р.
При цьому як вбачається з наданої позивачем довідки № 9776/19-034 від 09.04.2010р., станом на 09.04.2010р. за відповідачем заборгованість перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не обліковується.
Статтею 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003р., що є спеціальним в частині регулювання відносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, в свою чергу, визначено, що неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є однією з підстав для постановлення рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, на підставі якого проводиться державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Отже, припиняється підприємницька діяльність суб'єктів господарювання: як з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; так і на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (стаття 51 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Відповідним правом на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації (припинення підприємницької діяльності) суб'єкта підприємницької діяльності згідно п. 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р. наділені органи державної податкової служби.
З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання. Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
В той же час, згідно статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003р. суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 25 травня 2010 року.