Справа № 2-а-1840/10/1970
"10" червня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Дерех Н.В.
при секретарі Вальчук І.М.
з участю:
представника позивача -Гафтко Н. Л.
представника відповідача -Карнаух Д. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ЗБК Консоль»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( надалі -позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «ЗБК Консоль»(надалі -відповідач) про стягнення 2 480грн. 77 коп. адміністративно - господарських санкцій та 31 грн. 26 коп. пені.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем 26.02.2010 року подано звіт Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у якому вказана кількість осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме 1 особа, однак її не було працевлаштовано. Відповідно відповідач повинен був самостійно сплатити суму адміністративно-господарських санкцій, які самостійно визначив у своєму звіті і яка становить 2 480 грн. 77 коп. Станом на момент звернення до суду з позовною заявою 27 травня 2010 року відповідач вказану суму санкцій не оплатив, прострочив платіж на 42 дні, тому повинен сплатити пеню у розмірі 31 грн.26 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та пояснив, що на підприємстві тяжкі умови праці, тому працевлаштувати інваліда не має можливості.
Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 -ХІІ ( надалі -Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.
При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 -ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, який поданий 26.02.2010 р. ( термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 13 осіб, середньорічна зарплата працівника складає 4962 грн. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 64,5 тис. грн. за 2009 рік. Кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ має становити 1 особу, а працевлаштовано 0 осіб, що і було відображено у зазначеному Звіті відповідача.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 2480,77 грн.
Відповідно до п.3, 14 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників СЕК, органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону 875-ХІІ та не надано доказів щомісячного звернення до державної служби зайнятості впродовж 2009 року з метою працевлаштування інвалідів на підприємство.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону 875-ХІІ, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.
Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 42 дні, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 31 грн. 26 коп.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача, що на виробництві існують тяжкі умови праці, а тому працевлаштувати інваліда вони не можуть, оскільки Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не передбачає виключень для сплати санкцій при невиконанні нормативу працевлаштування інвалідів.
керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -
1.Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «ЗБК Консоль»про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені -задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ЗБК Консоль» (вул. Мазепи, 26, с. Біла, код ЄДРПОУ 35708472) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 2480 ( дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 77 коп. адміністративно -господарських санкцій та пеню в розмірі 31 ( тридцять одна) грн. 36 коп., перерахувавши на р/р № 31211230700002 ГУДК України в Тернопільській області 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588119.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.