< Копія >
01 червня 2010 р. Справа № 2а-575/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання Чикалової М.С.
представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача Коваль С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_4 до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватний підприємець ОСОБА_4 (далі -позивач, ПП ОСОБА_4Ю.) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати планову виїзну перевірку незаконною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2009 року №0021081701/0.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, в обґрунтування вимог зазначили, що податковим органом було встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.5.1 п.7.5 ст7, пп.7.2.8 п.7.2. ст.7, п.9.8 (17) ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., а саме було встановлено факт заниження визначення податку на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму 14758,00 грн. (не враховані товарні залишки під час умовного продажу товарів на день скасування реєстрації платником податку на додану вартість).
Як зазначили в судовому засіданні представники позивача, спірне податкове повідомлення-рішення №0021081701/0 від 17.11.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання в сумі 22137 грн., в т.ч. 14758 грн. основного платежу, 7379 грн. штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним, оскільки ПП ОСОБА_4 за весь перевіряємий період з 01.10.2007р. по 30.01.2009р. в податкових деклараціях не задекларовано від"ємних значень (податкового кредиту), відображені тільки податкові зобов'язання, до податкового кредиту, були включені тільки ті суми податку на додану вартість, які відносяться до сум податкових зобов'язань, зазначили, що на день анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість в акт інвентаризації при умовному продажу було включено суму податку на додану вартість, по якій був відображений податковий кредит.
Стосовно вимог щодо визнання незаконно. проведення перевірки представники позивача зазначали, що повідомлення №15 від 14.09.2009р. №1557/10/17-026 про проведення планової виїзної перевірки було підписано інспектором податкового органу Пальошко Т.В., яка проводила перевірку, але на повідомленні вказано прізвище в.о. заступника начальника Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Герасименко О.М., на даному повідомленні проставлена канцелярська печатка. Проведення перевірки податковим органом неправомірно зупинялося та поновлювалося.
Представники відповідача проти позову заперечували, зазначали, що перевірка проводилася відповідно до плану графіку проведення планових перевірок платників податків, повідомлення №15 від 14.09.2009 року про проведення перевірки 14.09.2009 року підписано в.о. завідувача сектору оподаткування фізичних осіб Пальошко Т.В., якій згідно наказу Охтирської МДПІ № 676 від 04.09.09 року були надані повноваження по підписуванню таких документів. При оформленні даного повідомлення були допущені помилки в його оформленні, оскільки фактично підписано Пальошкою Т.В. (в.о. завідувача сектору оподаткування фізичних осіб), але вказано в повідомленні посада та прізвище О.М. Герасименко - в.о. заступника начальника -начальника Тростянецького відділення Охтирської МДПІ, яка на цей час знаходилася у відпустці. Відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України №315 від 01.07.1998 року, визначено перелік документів, які необхідно скріплювати гербовою печаткою. Гербова печатка в податковому органі проставляється лише на підписах керівника та його заступників. Оскільки Пальошко Т.В. виконувала обов'язки завідувача сектору оподаткування фізичних осіб, то її підпис правомірно було скріплено канцелярською печаткою.
Представник відповідача зазначила, що про проведення перевірки позивач була належним чином в установлений строк повідомлена, але перевірка призупинялася, в зв'язку із тим, що виникали об'єктивні обставини неможливості проведення перевірки, зокрема, знаходження на лікарняному перевіряючої, ненадходженням матеріалів по направлених запитах до інших ДПІ про проведення перевірок підприємств-контрагентів з питань правових відносин з ПП ОСОБА_4, необхідністю проведення детального аналізу фінансово-господарської діяльності позивача, ПП ОСОБА_4 не допускала перевіряючи до проведення перевірки, чим порушувала п. 8 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», про що складені відповідні акти відмови в допуску до перевірки.
Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки податковим органом було здійснено відповідно до вимог ч.11 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), в т.ч.. Лише після фактичного допуску перевіряючих до проведення перевірки, податковим органом було в повному обсязі перевірено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП ОСОБА_4 за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 рік.
В результаті проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 , п. 9.8(17) с 9 Закону України «Про податок на додану вартість»у результаті заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 14758 грн., в т.ч. за січень 2009 року, складено відповідний акт перевірки №113/17/2998317165/180 від 09.11.2009 року, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0021081701/0 від 17.11.2009 року про визначення суми податку на додану вартість в сумі 22137 грн., в т.ч. 14758 грн. основного боргу, 7379 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Яз зазначає представник відповідача, в зв'язку з тим, що позивачем не вівся кількісний облік руху товарів, що був придбаний та реалізований через роздрібну мережу, залишки товару визначені в розрізі податкових накладних, що в минулих або поточному податкових періодах були віднесені позивачем до податкового кредиту, але не включені до складу валових витрат.
Реєстр податкових накладних, віднесених платником до податкового кредиту, та по яким не визнаний умовний продаж по нереалізованому товару (товарним залишкам) на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість перевіряючими відображено в акті перевірки (із зазначенням реєстраційних номерів облікованих по реєстрам отриманих податкових накладних, назви постачальника, номерів податкових накладних, загальної суми накладних).
Згідно книги обліку доходів і витрат (ф.№10) валові витрати підприємцем відображаються в розрізі видаткових накладних від підприємств-постачальників, реалізація товару по яких здійснена кінцевому споживачу та проведені готівкові розрахунки через реєстратори розрахункових операцій, номенклатура та кількість реалізованого товару не відображена.
Оскаржуване рішення представник відповідача вважає правомірним, проведену перевірку законною, у письмовому відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Із пояснень представника відповідача вбачається, що відповідно до пункту 1 статті 11, ч. 1 .2 статті 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності Охтирською МДПІ, була проведена планова виїзна перевірка ПП ОСОБА_4 за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р.
Відповідно до вимог ч.4 статті 111 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII ПП ОСОБА_4 за десять днів до проведення планової виїзної перевірки була особисто повідомлена про її початок з 28.09.2009р., що підтверджується підписом ПП ОСОБА_4 на повідомленні №15 від 14.09.2009р. (а.с.73).
Як вбачається із пояснень представника відповідача, повідомлення було підписане в.о. завідувача сектору оподаткування фізичних осіб Пальошко Т.В., яка станом на 14.09.2009 рік виконувала обов'язки в.о.завідувача сектору оподаткування фізичних осіб та якій були надані повноваження на підписування документів, зокрема, повідомлень СПД -фізичним особам про проведення планових перевірок, що підтверджується копією наказу № 676 від 04.09.09 року (а.с. 74).
В строк, визначений в повідомленні, перевірка ПП ОСОБА_4 не була розпочата в зв'язку з тим, що податковим органом було подовжено термін проведення документальної перевірки іншого суєта господарювання, про що складено акт №19 від 28 вересня 2009 року про неможливість розпочати проведення перевірки (а.с. 93).
30.09.2009 року в зв'язку з тим, що старший державний податковий ревізор-інспектор сектору оподаткування фізичних осіб Тростянецького відділення Охтирської МДПІ Пальошко Т.В., яка відповідно з посадовою інструкцією здійснює перевірки СПД фізичних осіб Тростянецького відділення Охтирської МДПІ, знаходилася на стаціонарному лікуванні, податковим органом було складено акт № 20 про неможливість розпочати перевірку (а.с.60).
В подальшому планова виїзна перевірка проводилась згідно направлення на проведення перевірки за № 81 від 15.10.2009 р., виданого Тростянецьким відділенням Охтирської МДПІ (а.с. 29), на підставі наказу начальний Охтирської МДПІ від 22.10.2009р. за № 748 «Про зміну складу перевіряючих»(а.с. 32) було видано направлення за № 602 від 22.10.2009 р.(а.с. 30).
На підставі наказу начальника Охтирської ДПІ від 29.10.2009р. за № 771 «Про подовження терміну проведення планової виїзної перевірки»(а.с. 34) видано направлення за № 626 від 29.10.2009р. (а.с. 33).
Податковим органом було розпочату перевірку на законних підставах, оскільки складався відповідний план проведення перевірки суб'єкта господарювання, було вручено відповідне повідомлення, підписане уповноваженою особою, але з порушенням оформлення даного направлення, видавалися відповідні направлення на перевірку, позивачем фактично було допущено посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової виїзної перевірки, документи були надані позивачем.
Під час проведення планової виїзної перевірки ПП ОСОБА_4 податковим органом були порушені вимоги Закону України “Про державну податкову службу”, оскільки приписи статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу”, які визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), не передбачають випадки зупинення та поновлення планової перевірки. Не передбачене це також іншими статтями вищезазначеного Закону.
При цьому слід звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.
Так, перевищення податковим органом своєї компетенції тягне за собою застосування до посадових осіб цього суб'єкта владних повноважень відповідних заходів примусу в розрізі адміністративної, кримінальної відповідальності тощо, однак жодним чином не звільняє платника від обов'язку сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій у необхідному розмірі відповідно до чинного законодавства України. В даному випадку були притягнуті посадові особи Охтирської МДПІ до дисциплінарної відповідності, що підтверджується копією витягу із наказу №32 від 01.02.2010 р. (а.с.108-109).
Враховуючи вищевикладене, вважати проведення планової виїзної перевірки незаконною не має підстав.
За результатами проведеної планової виїзної перевірки ПП ОСОБА_4 податковим органом було складено акт перевірки від 09.11.2009р. № 113/17/2998317165/180, в якому податковий орган встановив порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 , п. 9.8(17) с 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження позивачем податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 14758 грн., в т.ч. за січень 2009 року (а.с. 6-25)
На підставі складеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0021081701/0 від 17.11.2009 року про визначення ПП ОСОБА_4 суму податку на додану вартість 22137 грн., в т.ч. 14758 грн. основного боргу, 7379 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 27)
Як вбачається із копії акту, перевіркою встановлено не додержання позивачем вимог ведення книги обліку доходів та витрат, а саме, відсутність ведення кількісного обліку реалізованого товару та товарної номенклатури по товарних залишках, стосовно яких був нарахований податковій кредит у періоді з 01.10.2007 року по 30.01.2009 року, у відповідності до п.9.8(17) ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, визначений умовний продаж таких товарів і відповідно збільшена сума податкові зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість, в сумі 170122,60 грн. (податок на додану вартість 34024,52 грн.)
Суд не може погодитися із позицією відповідача, виходячи із наступного.
Відповідач посилається на те, що в зв'язку з неведенням підприємцем кількісного обліку руху товарів, що був придбаний та реалізований через роздрібну мережу, залишки товару визначені в розрізі податкових накладних, що в минулих або поточному податкових періодах були віднесені до податкового кредиту, але не включені до складу валових витрат.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.10.2007 року по 30.01.2009 року встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку (1-8.4) Декларації з податку на додану вартість всього у сумі 31248 грн., у тому числі за січень 2009 року у сумі 31248 грн.
ПП ОСОБА_4 визначено податковий кредит, виходячи з вимог податкових органів щодо неможливості подання декларації з податку на додану вартість з від»ємним значенням, отриманими податковими накладними від постачальників та, після анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, використовувала в подальшому товари в операціях продажу, попередньо визнавши умовний продаж таких товарів для цілей оподаткування в сумі 2777,00 грн., що відображено в акті перевірки (п. 2.5.1 акту) та не заперечується представниками позивача.
П.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що при формуванні податкового кредиту відсутня залежність податкового кредиту від складу валових витрат, а право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
П.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення права платнику податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивачем було використано право на податковий кредит на дату отримання податкової накладної, що відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, разом з тим, пунктом 9.8.ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах зобов»язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов»язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Таким чином, умовний продаж стосується тільки тих товарних залишків, по яких суми податку на додану вартість позивачем були в минулих або поточному податкових періодах включені до податкового кредиту.
В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за превіряємий період перевіркою не встановлено порушень за жовтень 2007р. - грудень 2009р., і тільки в січні 2009р. (в місяць скасування реєстрації позивача платником податку на додану вартість) були донараховані податкові зобов'язання.
Позивачем за весь превіряємий період в податкових деклараціях з податку на додану вартість не задекларовано від"ємних значень (бюджетного відшкодування), відображені лише податкові зобов'язання. Так, за період з 01.10.2007р по 30.01.2009р. ОСОБА_4 було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість 70446,00 грн., відображено податкових зобов'язань в сумі 75631,00 грн., в т.ч. за актом інвентаризації товарних залишків 2777,00 грн., сплачено до бюджету 5185,00 грн.
Слід звернути увагу на те, якщо позивач на день анулювання реєстрації платником податку на додану вартість мав товарні залишки на суму 170122,60грн. (без податку на додану вартість), сума податку на додану вартість включено до податкового кредиту, то у перевіряємому періоді в податкових деклараціях з податку на додану вартість декларувалося бюджетне відшкодування, таким чином податковий кредит (відображений згідно податкових накладних, отриманих від постачальника), перевищував податкові зобов'язання (реалізацію отриманого товару), що свідчило про накопичення товарних залишків, суми податку на додану вартість по яких раніше були позивачем віднесені до податкового кредиту, які треба було включити до акту умовного продажу товарів.
У разі, якщо по товарних залишках або основних фондах, які рахуються на обліку суб»єкта господарювання, на день анулювання його реєстрації платником податку на додану вартість у минулих або поточному податкових періодах не було нараховано податковий кредит, то така особа має право не збільшувати податкові зобов»язання щодо зазначених товарних залишків або основних фондів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано суду доказів того, що на день анулювання реєстрації позивачем платника податку на додану вартість у ПП ОСОБА_4 знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було надано суду жодних достовірних доказів, які б могли підтвердити правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_4 до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання перевірки незаконної та скасування рішення -задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції № 0021081701/0 від 17.11.2009 року.
В решті позовних вимог -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складено та підписано 07.06.2010 року.