копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
10 червня 2010 р. Справа № 2а-598/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Мороз Т.М.
представника позивача -Ломаки Ю.М.
представника відповідача -Коваленко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничого комплексу "Рона-Маркет" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет» (далі позивач, підприємство, ТОВ «ТВК «Рона-Маркет») звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000512300/0 від 06 серпня 2009 року та податкове повідомлення-рішення №0000512300/1 від 12 жовтня 2009р., які винесені Сумською міжрайонною податковою інспекцією (далі відповідач, Сумська МДПІ).
В судове засідання, яке відбулося 22.04.2010р. позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0000512300/0 від 06 серпня 2009 року було винесено Сумською МДПІ за результатами документальної перевірки, а за наслідками розгляду скарги позивача про перегляд зазначеного рішення в порядку апеляційного оскарження, Сумською МДПІ було винесено податкове повідомленні-рішення № 0000652300/1 від 12.10.2009р.. Таким чином, позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення -рішення №0000512300/0 від 06 серпня 2009 року та № 0000652300/1 від 12.10.2009р.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на невідповідність зазначених податкових-рішень законодавству з питань оподаткування, посилаючись на наступне:
Податковим повідомленням-рішенням №0000512300/0 від 06.08.2009 року позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 266 455 грн. 40 коп. в т.ч. за основним платежем в сумі 180 817 грн. та штрафним санкціям - 85 638 грн. 40 коп.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000652300/1 від 12.10.2009р. відповідачем було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 194 655 грн. 20 коп., в т.ч. за основним платежем в сумі 131 747 грн. та штрафним санкціям - 62 908 грн. 20 коп.
Підставою для винесення даних повідомлень -рішень є висновок відповідача про те, що позивач завищив на протязі періоду з жовтня 2007 року по березень 2010 року розмір валових витрат через включення до їх складу розміру процентів , сплачений позивачем банку. Позивач вважає безпідставним твердження відповідача про те, що сплачені позивачем проценти не пов'язані з господарською діяльністю позивача (тому він не мав права віднести їх до валових витрат та зменшувати на їх розмір власний оподаткований дохід), оскільки такий висновок Сумської МДПІ заснований на припущеннях.
Перевіркою було встановлено, що позивач уклав з Сумською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» два договори поруки, згідно яких:
- ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» виступає поручителем по борговим зобов'язанням боржника ПП «Рона-Опт», які виникають з умов кредитного договору №012/06-11/1772 від 10.03.2006 року, а саме - повернути кредит в сумі 1 500 000 грн.
- ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» виступає поручителем по борговим зобов'язанням боржника ПП ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору №012/06-11/2030 від 20.06.2006 року, а саме - повернути кредит в сумі 2 100 000 грн.
На виконання договорів поруки б/н від 25.09.2007р. , для погашення заборгованості Боржника за вищезазначеними кредитними договорами, позивач укладає з Сумською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» генеральну кредитну угоду №012/15-12/2967 від 25.09.2007р., згідно якої укладає з зазначеним банком кредитний договір №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. на суму 2 200 000 грн. та кредитний договір №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. на суму 7 300 000 грн.
Згідно умов кредитування по договору №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р., цільовим призначенням кредиту є - рефінансування заборгованості по ПП ОСОБА_5
Згідно умов кредитування по договору №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р., кредит призначений для розвитку бізнесу та рефінансування заборгованості по ПП «Рона-Опт».
За користування кредитами , позивач, як позичальник, щомісячно сплачував проценти, з подальшим відображенням їх у складі валових витрат товариства.
В судове засідання 10.06.2010р. представником позивача було надано до суду додаткове обґрунтування своїх позовних вимог в яких позивач стверджує, що умовою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) при отриманні позивачем кредитних коштів в сумі 9 500 000 грн. за генеральною кредитною угодою №012/15-12/2967 від 25.09.2007р. було погашення позивачем зобов'язання по ПП «Рона-Опт» та ПП ОСОБА_5 за відповідними кредитними договорами, де позивач є поручителем. Після такого рефінансування боргу ПП «Рона-Опт» та ПП ОСОБА_5 позивачу лишилися кошти лише в сумі 5 500 000 грн. Позивач просить суд врахувати, що укладання генеральної угоди та рефінансування вищезазначених осіб було економічно вигідним для ТОВ «НВК «Рона-Маркет» зважаючи на те, що за виконання в якості поручителя процентна ставка по договорам становила 16% річних, тоді, як за кредитні договори, які були укладені з Банком після рефінансування складають 12,5%. Крім цього, позивач зазначає, що підприємство - ТОВ «НВК «Рона-Маркет» не відносило до складу власних валових витрат витрати на виконання ним зобов'язання за договором поруки від 25.09.2007р. по забезпеченню виконання кредитних договорів договору №012/06-11/1772 від 10.03.2006 року та договору №012/06-11/2030 від 20.06.2006 року зважаючи на роз'яснення ДПА України, надані в Листі від 11.07.2000р. за вих..№9546/7/15-1117 з приводу податкового обліку операцій за договорами поруки. Вказане роз'яснення не містить заборони щодо віднесення до валових витрат інших витрат, що пов'язані з виконанням договору поруки, в тому числі щодо сплати процентів за користування коштами, отриманими для виконання зобов'язання як поручителя. Проценти, які мають бути сплачені Банку за кредитними договорами №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. та №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. є власними зобов'язаннями позивача. Тобто, позивач вважає, що предметом дослідження є правовідносини позивача з Банком. При цьому, посилаючись на вищезазначене Розяснення ДПА України, зазначає, що проценти сплачені дебітором (ПП «Рона-Опт» та ПП ОСОБА_5.) на користь поручителя (Позивача) включаються таким дебітором до складу валових витрат (п.п.5.5.1, п.5.5. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») з одночасним збільшенням валового доходу у поручителя на суму доходу, одержаного від дебітора у вигляді процентів (п.п..4.1.4., п.4.1. ст..4 вищезазначеного Закону) .
Отже, позивач просить суд врахувати, що укладаючи кредитні договори №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. та №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р., отримуючи за ними грошові кошти, використовуючи їх у відповідності до умов цих договорів, позивач здійснював свою власну статутну господарську діяльність, яка має направлення на отримання доходу, а тому проценти, сплачені за користування кредитами відносяться до складу його валових витрат, а після їх відшкодування ПП «Рона Опт» та ПП ОСОБА_5, вони включаються до складу валового доходу позивача. Крім цього, позивач зазначає, що зазначені кредитні договори недійсними в судовому порядку не визнавалися, а тому ці договори є правомірними, пов'язаними з господарською діяльністю позивача та спрямовані на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Крім цього, в судове засідання 10.06.2010р., позивачем було подано до суду клопотання про призначення економічної експертизи. Обґрунтовуючи дане клопотання, позивач зазначає, що предметом доказування в даній справі є визначення документальної обгрутованості економічної доцільності отримання і використання кредитів за кредитними Договорами №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. та №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. На дослідження та розгляд позивач пропонує поставити експерту наступні питання:
1. Чи є економічно доцільним та документально обґрунтованим отримання використання ТОВ «Торгівельно-виробничий комплекс «Рона-Маркет» кредитів за вищезазначеними кредитними договорами, укладеними з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині рефінансування заборгованості по підприємцю ОСОБА_5 та ПП «Рона-Опт»?
2. Чи є документально обґрунтованим висновок Сумської МДПІ , викладений в акті про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТВК «Рона-Опт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства» за №97/23/34362950/12 від 24.07.2009р. про неповязаність процентів за кредитними договорами №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. та №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р., укладеними з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з господарською діяльністю ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» (відсутність економічної доцільності)?
Зазначене клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки ч.2 ст.49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Суд вважає, що позивач зловживає своїми правами, оскільки дана справа знаходиться в провадженні Сумського окружного адміністративного суду з 3 грудня 2009 року і понад 6 місяців не розглядається, зокрема і з урахуванням клопотань позивача про відкладення розгляду справи. Обставини і питання , які позивач просить поставити на вирішення експерту були відомі і актуальні для позивача як під час відкриття провадження у справі, так і на стадії попереднього судового засідання, і взагалі на протязі розгляду даної справи, однак таке клопотання позивач заявляє лише після того, як фактично встановлено всі обставини у справі відповідними доказами. Крім цього, слід зазначити, що оцінку наведеним відповідачем в Акті перевірки (а також у рішеннях податкового органу за результатами скарг позивача в порядку апеляційного провадження) висновкам, а також оцінку документального підтвердження висновку Сумської МДПІ повинен надавати суд, оскільки до матеріалів справи долучено вичерпний перелік відповідних документів і доказів, які необхідні для об'єктивного та повного дослідження обставин у даній справі.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що повністю підтримує свою позицію, викладену у запереченнях на позовну заяву (а.с.98-101, 152-153, 166). Так, відповідач просить суд врахувати, що податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 194 655 грн. 20 коп. визначено позивачу за порушення вимог п.1.32, ст..1, п.п.5.5.1, п.5.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, відповідач просить врахувати, що основним видом діяльності позивача відповідно до Статуту підприємства ТОВ «НВК «Рона-Маркет» є оптова, роздрібна та комісійна торгівля, організація власної торгівельної мережі, постачання товарів, виробництво та реалізація товарів народного сподівання та інші, які не заборонені чинним законодавством. Для поручителя (ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» сплата процентів по борговим зобов'язанням боржників ПП «Рона-Опт» та ПП ОСОБА_5 не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. Нараховані банком проценти за користування кредитом позивач відображає у складі валових витрат, однак суми процентів , сплачені Поручителем в рахунок погашення заборгованості по кредиту боржника не відповідають визначенню валових витрат, так як виконання зобов'язання боржника перед кредитором не пов'язане з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по даній справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Плановою виїзною перевіркою ТОВ «ТВК «Рона Маркет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2007р. по 31.03.2009р. (Акт від 24.07.2009р. №97/23/34362950/12 - а.с. 9-43) було встановлено порушення позивачем вимог п.1.32, ст..1, п.п.4.1.6., п.4.1., п.п.5.5.1., п.5.1. ст..5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями.
За результатами проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2009р. №0000512300/0 (а.с.44), яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 180 817 грн. 00 коп. та застосовані штрафні санкції в сумі 85 638 грн. 40 коп.
Зазначене повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Сумської МДПІ.
За результатами розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення було частково скасовано в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 41 872 грн. 00 коп. та застосування штрафної санкції в сумі 20 935 грн. 50 коп. за порушення п.п.4.1.6., п.4.1. ст..4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При розгляді скарги відповідачем було встановлено, що в розрахунку процентів допущена арифметична помилка, Фактично, підприємством було завищено валові витрати на суму 591 661 грн. 55 коп., а не на 620 456 грн. 40 коп., як зазначено в акті перевірки. В цій частині рішення частково було скасовано: основний платіж - на 7 199 грн. 00 коп., штрафні санкції на суму - 1 794 грн. 70 коп.
Платнику (позивачу) було надіслано нове податкове повідомлення-рішення №0000652300/1 від 12.10.2009р. (а.с.45), яким визначено податкове зобов'язання в сумі 131 747 грн. 00 коп. та застосована штрафна санкція в розмірі 62 908 грн. 20 коп.
Відповідно до пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18.12.1996р. за №723/1748, зі змінами та доповненнями, у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення про нарахування сум податкового зобов'язання, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним від дня отримання платником податків нового рішення, що містить нову суму податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 194 655 грн. 20 коп. (131 747 грн. 00 коп. основного платежу та 62 908 грн. 20 коп. штрафних санкцій) визначено позивачу за порушення п.1.32, ст..1, п.п.5.5.1, п.5.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, Сумська МДПІ, при встановленні порушення вимог податкового законодавства виходила з наступного:
Відповідно до п.1.11.1, п.1.11 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними угодами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній особі на визначений строк для цільового використання та під проценти.
Проценти - це дохід , що сплачується (нараховується) позивальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.
Оподаткування витрат платників податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями передбачено п.5.5. ст..5 вищезазначеного Закону.
Згідно п.п.5.5.1, п.5.5. ст..5 зазначеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями ( в т.ч. за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній та нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Перевіркою було встановлено, що 25.09.2007р. позивач - ТОВ «НВК «Рона-Маркет» уклав з Сумською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» два договори поруки (а.с.175-176, 177-178) , згідно яких:
1) - ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» виступає поручителем по борговим зобов'язанням боржника ПП «Рона-Опт», які виникають з умов кредитного договору №012/06-11/1772 від 10.03.2006 року (а.с.140-142), а саме - повернути кредит в сумі 1 500 000 грн.
2) - ТОВ «ТВК «Рона-Маркет» виступає поручителем по борговим зобов'язанням боржника ПП ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору №012/06-11/2030 від 20.06.2006 року (а.с.135-137), а саме - повернути кредит в сумі 2 100 000 грн.
На виконання договорів поруки б/н від 25.09.2007р. , для погашення заборгованості Боржників за вищезазначеними кредитними договорами, позивач укладає з Сумською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» генеральну кредитну угоду №012/15-12/2967 від 25.09.2007р. (а.с.129-131), згідно якої укладає з зазначеним банком кредитний договір №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. (а.с.128) на суму 2 200 000 грн. та кредитний договір №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. (а.с.122-126) на суму 7 300 000 грн.
Згідно умов кредитування по договору №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р., цільовим призначенням кредиту є - рефінансування заборгованості по ПП ОСОБА_5 Дата остаточного повернення кредиту 17.09.2017р., процентна ставка кредиту - 12,5% річних, позичковий рахунок - 2073, рахунок процентів - 2078.
Згідно умов кредитування по договору №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р., кредит призначений для розвитку бізнесу та рефінансування заборгованості по ПП «Рона-Опт» та ТОВ «Рона-Маркет» в ВАТ «Біг-Енергія» (Договір від 05.03.2007р. №005 (а.с.133-134). Дата остаточного повернення кредиту 17.09.2017р., за користування кредитом позивальник сплачує проценти 12,5% річних. Позичковий рахунок - 2073, рахунок процентів - 2078.
Перевіркою було встановлено, що станом на 01.10.2007р. по рахунку №50 «Довгострокові позики» нараховувалось кредитове сальдо в сумі 3 250 000 грн. 00 коп., отримано кредитних коштів за даними угодами в сумі 6 150 000 грн. 00 коп., в т.ч. за жовтень 2007 року в сумі 5 750 000 грн., листопад 2007 року - 175 000 грн., грудень 2007 року - 225 000 грн.
Погашення кредиту за перевіряє мий період складає 1 044 279 грн., в т.ч. по кредитному договору №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. в сумі 314 279 грн. (грудень 2007 року - 18 487 грн. 00 коп., січень та липень 2008 року - по 36 974 грн., лютий - травень 2008 року - по 18 487 грн. 00 коп. з серпня 2008 року по березень 2009 року - по 18 487 грн.); по договору №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. в сумі 730 000 грн. 00 коп. ( 12.09.2008р. - 100 000 грн., 16.09.2008 р. - 480 000 грн., 17.09.2008р. - 150 000 грн.).
Згідно виписки з банку за 18.10.2007р. завантажено позику по Договору №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. по особовому рахунку 20731143 в сумі 2 100 000 грн. та згідно платіжного доручення №1695 від 18.10.2007р. перераховано кошти в сумі 2 100 000 грн. ПП ОСОБА_5 на виконання обов'язків за договором поруки б/н від 25.09.2007р. В бухгалтерському обліку відображено проводками:
Дт 311 Кт 50 на суму 2 100 000 грн.
Дт 377 Кт 311 на суму 2 100 000 грн.
Згідно виписки банку за 19.10.2007р. було завантажено позику по договору №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. по особовому рахунку 20730122 в сумі 1 640 000 грн. та згідно платіжного доручення №1745 від 19.10.2007р. перераховано кошти в сумі 1 500 000 грн. ПП «Рона -Опт» на виконання обов'язків по договору поруки б/н від 25.09.2007р. В бухгалтерському обліку відображено проводками:
Дт 311 Кт 50 на суму 1 640 000 грн.
Дт 377 Кт 311 на суму 1 500 000 грн.
Станом на 01.10.2007р. дебіторська заборгованість по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» по даним операціями складає 3 600 000 грн., станом на 01.04.2009р. - 2 366 000 грн.
Отже, ТОВ «Рона-Маркет» за перевіряє мий період на суму нарахованих та сплачених відсотків по рефінансуванню заборгованості не збільшувало дебіторську заборгованість по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
У податковому обліку поручителя - ТОВ «ВТК «Рона-Маркет» не відображається ні сума кредитних коштів, отриманих для перерахування за Боржника - ПП ОСОБА_5 та Боржника - ПП «Рона-Опт» (включаючи основну суму кредиту, процентів, пені, тощо), ні одержувана згодом від зазначених Боржників сума відшкодування. Нараховані банком проценти за користування кредитом, позивач відображає у складі валових витрат.
З урахуванням вищевикладеного , суд погоджується з висновком відповідача про те, що для Поручителя - ТОВ ТВК «Рона-Маркет» сплата процентів Банку не пов'язана з господарською діяльністю підприємства позивача , як це передбачено п.п.5.5.1, п.5.5., ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Сума процентів, сплачені поручителем в рахунок заборгованості по кредиту боржника не відповідають визначенню валових витрат, так як виконання зобов'язань боржника перед кредитором не пов'язане з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Крім цього, основним видом діяльності позивача відповідно до Статуту підприємства ТОВ «НВК «Рона-Маркет» є оптова, роздрібна та комісійна торгівля, організація власної торгівельної мережі, постачання товарів, виробництво та реалізація товарів народного споживання та інші, які не заборонені чинним законодавством. Отже, Статутом ТОВ «Рона-Маркет» не передбачено такий вид діяльності позивача, як надання фінансових послуг.
Ст.1054 ЦК України передбачено,що кредити надають банки або інша фінансова установа (кредитодавець) на умовах, встановлених договором.
При цьому, судом було запропоновано позивачу надати докази того, що основною умовою надання кредиту по Генеральному кредитному договору від 25.09.2007р. на загальну суму 9 500 000 грн. (а.с. 129-130) було здійснення платежів (рефінансування боргів) Боржників ПП ОСОБА_5 та ПП «Рона-Опт». Однак, позивач таких документів не надав. Таким чином, докази економічної обґрунтованості укладання генеральної кредитної угоди щодо сум, які були перераховані на погашення боргів вищезазначених боржників та вищевказаних кредитних договорів, а саме: №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. та №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р., відсутні. Довідка Банку за вих..№15-21/1699, в якій йдеться про вищезазначені обставини, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки вона датована 10.06.2010р. (після отримання кредиту за генеральною угодою).
Крім цього, судом досліджено розрахунок, який надано Сумською МДПІ щодо порядку визначення сум відсотків, що підлягають включенню до складу валових витрат по Договору №012/15-12/2967/1 від 25.09.2007р. (Розрахунок - а.с. 168-169) та по Договору №012/15-12/2967/2 від 25.09.2007р. (а.с. 170-171). Будь-яких зауважень до викладених розрахунків суд не має.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «НВК «Рона-Маркет» щодо оскарження податкових повідомлень -рішень №0000512300/0 від 06.08.2009 року та № 0000652300/1 від 12.10.2009р. є неправомірними, необґрунтованими і, відповідно, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, < додаткові норми > суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничого комплексу "Рона-Маркет" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, а саме податкового повідомлення-рішення №0000512300/0 від 06.08.2009 року та податкового повідомлення-рішення №0000652300/1 від 12.10.2009 року -відмовити в повному обсязі.< Текст > < Сумма стягнення (цифрами) > < Текст > .
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 11.06.2010 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець