Справа № 367/5665/21
Провадження №1-кс/367/1218/2021
Іменем України
30 липня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду клопотання слідчого слідчого відділу відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню за № 12021111040000768 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбулів Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
30.07.2021 року слідчий слідчого відділу відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулась до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Згідно клопотання у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111040000768 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
Встановлено, що 28.07.2021, приблизно о 22 год. 00 хв. (точний час не встановлено), між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які перебували на зупинці громадського транспорту, що в АДРЕСА_2 , під час розпиття алкогольних напоїв, стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого ОСОБА_7 в момент їх заподіяння та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, підійшов впритул до ОСОБА_7 та умисно, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя потерпілого, наніс декілька ударів руками в область обличчя та тулуба останнього, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, внутрішньочерепної гематоми, коми 1-2 ступеню, численних забоїв та підшкірних гематом голови та тулуба, внаслідок чого ОСОБА_7 було госпіталізовано до Київської обласної клінічної лікарні за адресою: вул. Багговутівська, 1, м. Київ, де в приміщенні приймального відділення, 29.07.2021, приблизно о 01 год. 57 хв. (точний час не встановлено) від заподіяних тілесних ушкоджень наступила смерть ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Горбулів Черняхівського району Житомирської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (зі слів).
29.07.2021 ОСОБА_4 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Згідно з вимогами ст.ст. 276-278 КПК України 29.07.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України повністю обґрунтована і підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 29.07.2021; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , медичною довідкою; іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , є згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Наявність даного ризику у кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 після події кримінального правопорушення покинув місце вчинення злочину.
Разом з тим, існування даного ризику у кримінальному провадженні підтверджується і тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення його вини в суді. Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, в силу ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому загроза покарання у вигляді реального позбавлення волі вимагає більш суворої оцінки ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду у кримінальному провадженні.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на показання свідків та потерпілої, так як йому відомі їх анкетні дані та місце проживання.
Про можливість незаконного впливу на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні свідчить також і насильницький характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Крім того, застосування більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, буде недостатнім для запобігання ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки майже усі свідки, які безпосередньо перебували на місці події кримінального правопорушення, фактично є сусідами підозрюваного.
Також, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, будучи раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, ОСОБА_4 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Підсумовуючи викладене, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов'язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв'язку з чим є достатні підстави для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вищевказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати до нього домашній арешт.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив відмовити у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати альтернативну міру запобіжного заходу, а саме: домашній арешт цілодобово.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження за № 12021111040000768 від 29.07.2021, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111040000768 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно з вимогами ст.ст. 276-278 КПК України 29.07.2021року о 18год. 13хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту та іншими матеріалами.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до статті 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, репутацію, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про те, що існують ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, слідчий суддя встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення, у зв'язку з чим слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Оскільки, згідно довідки Травмпункту Ірпінської центральної міської лікарні від 28.07.2021року, вбачається, що ОСОБА_7 отримав закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, внутрішньочерепні гематоми, коми 1-2 ступеню, численних забоїв та підшкірні гематоми голови та тулуба, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення розміру застави.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України» вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
Початок строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, обчислювати з 30.07.2021 року до 27.09.2021 року включно.
З огляду на викладене, керуючись, ст. 176-178, 183, 186, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню за № 12021111040000768 від 29.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів.
Початок строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою обчислювати із 30.07.2021 року до 27.09.2021 року включно.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції впродовж п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1