справа №380/107/21
29 липня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиверія» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу у розмірі 50000,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ26518/2008/ПД/АВ/ФС від 09.12.2020 року.
Посилається на те, що у період з 12.10.2020 року по 13.10.2020 року посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування у ТОВ «Тиверія» з питань додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неналежного оформлення трудових відносин, за наслідками якого складено акт №ЛВ26518/2008/ПД/АВ, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ч.ч.1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - постанова №413). На підставі наведеного акта відповідачем винесено припис №ЛВ26518/2008/АВ/П від 13.10.2020 року про усунення виявлених порушень та оскаржувану постанову №ЛВ26518/2008/ПД/АВ/ФС від 09.12.2020 року про накладення штрафу в розмірі 50000,00 грн. Позивач з такою не погоджується з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки (інспекційного відвідування). Зокрема, вказав, що як слідує зі змісту направлення на проведення перевірки, яке датоване 09.10.2020 року та дійсне з 09 по 19.10.2020 року, та акта, складеного за результатами такої перевірки, відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування та здійснив перевірку з питань оформлення трудових відносин, тобто з питань, які не були заявлені у зверненні фізичної особи, яке, в свою чергу, стало підставою для здійснення позапланового заходу. Зазначене, на його думку, є самостійною підставою для скасування постанови про накладення штрафу. Вважаючи у зв'язку із цим свої права та інтереси порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що в ході проведення інспекційного відвідування державними інспекторами Управління Держпраці виявлено факт допуску працівника ОСОБА_1 до роботи за відсутності укладеного трудового договору (контракту). Водночас відповідач заперечив доводи позивача про те, що між ним та вказаним працівником мали місце відносини цивільно-правового характеру, адже предметом наданого позивачем договору є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівник позивача виконувала певні трудові функції на підприємстві за конкретною посадою відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. За таких обставин, вважає, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимоги ст.24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а отже, оскаржувана постанова є правомірною. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою судді від 09.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 27.04.2021 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиверія» зареєстроване, як юридична особа, 30.10.1996 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: вул.Словацького, 18/1-А, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 22343924); основним видом економічної діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
У період з 12.10.2020 року по 13.10.2020 року інспектором праці ГУ Держпраці у Львівській області Гуцолом В.Т. проведено інспекційне відвідування ТОВ «Тиверія» на предмет додержання останнім законодавства про працю. Вказаний захід державного контролю проведений на підставі наказу Управління від 09.10.2020 року №1315-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Тиверія» (далі - наказ №1315-П), підставою для видання якого слугувало звернення фізичної особи від 03.09.2020 року.
За змістом цього звернення скаржник є колишнім працівником ТОВ «Тиверія» та скаржиться на невиплату розрахункових коштів заробітної плати при звільненні з товариства (м.Львів, вул.Словацького, 18/1-А, кафе). Зауважив, що працював з травня по серпень 2020 року, однак не отримав заробітної плати за цей період. Просить посприяти у виплаті заборгованих коштів.
За результатами здійснення заходу державного контролю складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ26518/2018/ПД/АВ від 13.10.2020 року (далі - акт від 13.10.2020 року), у якому зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме: ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
На підставі виявлених актом порушень відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень №ЛВ26518/2018/АВ/П від 13.10.2020 року, яким зобов'язано директора ТОВ «Тиверія» усунути такі порушення.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідачем винесено спірну постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ26518/2008/ПД/АВ/ФС від 09.12.2020 року, якою на позивача на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП накладено штраф у розмірі 50000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Даючи оцінку оскаржуваному рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 року у справі №804/2956/17.
Так, відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно з ч.4 ст.2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до ч.5 вказаної вище статті Закону №877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Зміст цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в ч.5 ст.2 Закону №877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V.
Водночас суд враховує, що на цей час немає Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877-V, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі №809/799/17 та від 09.07.2020 року у справі №818/585/17.
Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок №295) та визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Пунктом 5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Згідно зі ст.6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
В абз.9 ч.1 ст.6 Закону №877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.
Як видно з матеріалів справи та й не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, підставою для проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивача було звернення фізичної особи , яка просила перевірити ТОВ «Тиверія» на предмет правильності невиплати їй заробітної плати при звільненні.
Тобто, підставою для проведення перевірки було звернення колишнього працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (щодо правильності невиплати їй заробітної плати при звільненні).
В свою чергу, як вбачається з направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) та акта інспекційного відвідування, відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування та здійснив перевірку з питань, які не були заявлені у зверненні, зокрема щодо належного оформлення трудових договорів (контрактів) з працівниками позивача.
Вказане не спростовано відповідачем ні у відзиві на позовну заяву, ні у судовому засіданні.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 31.01.2019 року у справі №809/799/17 та від 17.03.2021 року у справі №500/2878/18, згідно з якою: «в такому випадку суд не повинен вдаватися до оцінки виявлених порушень з приводу оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалості робочого часу, оплати праці щодо інших працівників позивача, які не звертались до відповідача з відповідними зверненнями щодо порушення їх прав».
Таким чином, відповідач, не дотримуючись вимог абз.9 ч.1 ст.6 Закону №877-V та п.5 Порядку №295, порушив порядок проведення перевірки (інспекційного відвідування), та за результатами перевірки прийняв акт інспекційного відвідування, на підставі якого виніс оскаржувану позивачем постанову про накладення штрафу на ТОВ «Тиверія».
Зазначена обставина, на думку суду, є самостійною підставою для скасування спірної постанови про накладення штрафу, яка прийнята на підставі акта, який отриманий в результаті перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На переконання суду, відповідач не довів належними і допустимими доказами правомірність свого рішення про накладення на позивача штрафу. Суд вважає, що розглядаючи справу та накладаючи на позивача штраф, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, а навпаки - усупереч їх приписів. Наслідком цього є те, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі доказів, які б мали значення для розгляду справи про накладення штрафу.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов'язку доведення правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що спірне рішення Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ26518/2008/ПД/АВ/ФС від 09.12.2020 року є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ26518/2008/ПД/АВ/ФС від 09.12.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 39778297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиверія» (місцезнаходження: вул.Словацького, 18/1-А, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 22343924) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.