Іменем України
20 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/725/21
Луганський окружний адміністративний суду у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -
25 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 01.03.2021, просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу № 222585 від 26.01.2021 на суму 34000 грн, 222586 від 26.01.2021 на суму 34000 грн та 222587 від 26.01.2021 на суму 34000 грн, на підставі абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.11.2020 на 95 км автодороги ТО5-15 Олександрівка-Покровськ-Костянтинопіль працівниками Укртрансбезпеки, при проведенні рейдової перевірки, було здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF XF105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіля MAN TGA 26.440 державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіля DAF FT 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_6 . Вказані автомобілі використовуються позивачем в підприємницькій діяльності.
При проведенні габаритно-вагового контролю працівниками Укртрансбезпеки були встановлені перевищення нормативно допустимої ваги автомобілів: автомобіля DAF XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_2 на 12500 кг; автомобіля MAN TGA 26.440, державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_4 - на 12000 кг; автомобіля DAF FT95 XF 430, державний номерний знак НОМЕР_5 , з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_6 , - на 4600 кг. За результатами перевірки були складені акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідки про здійсненні габаритно-вагового контролю, розрахунок плати за проїзд та видана роздруківка електронних ваг.
Відповідачем було направлено позивачу повідомлення про розгляд 26.01.2021 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт поштовим відправленням № 9340406604002, але вказане відправлення було вручене лише 01.02.2021, що підтверджується відкритими загальнодоступними відомостями на сайті Укрпошти. Таким чином, позивач отримала повідомлення про розгляд справ за вказаними порушеннями після постановлення відповідачем оскаржених постанов, що унеможливило її участь в розгляді вказаних справ і було істотним порушенням процедури розгляду вказаних справ.
В актах про перевищення нормативних вагових параметрів транспортними засобами , що складені 26.11.2020 відсутні визначення та характеристики вимірювального та зважувального обладнання, що використовувалось при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема якими вагами проводилось зважування транспортного засобу.
Позивач має обґрунтовані сумніви щодо правильності проведення габаритно-вагового контролю та належного стану технічного обладнання, за допомогою якого було проведене зважування, оскільки перевезення вантажу (щебня гранітного) їм здійснювалось на підставі накладних, виданих ПП «Рідний Дім» - продавцем товару та товаро-транспортних накладних, в яких зазначені інші показники ваги автомобілю разом з вантажем та ваги вантажу, яка визначена продавцем товару.
Позивач зазначає, що відповідачем невірно було визначено тип транспортного засобу напівпричепа НОМЕР_4 , який відноситься до класу контейнеровозів, нормативно допустима вага автомобілів з використанням такого класу причепів відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України становить 44 тони, а отже невірно визначені параметри його навантаження.
Тому вказані постанови позивач вважає протиправними та такими що підлягають скасуванню.
Відповідачем 09.04.2021 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (а.с. 81-88), відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з таких підстав.
Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області на підставі графіку проведення рейдових перевірок у період з 23.11.2020 по 29.11.2020 та направлення на рейдову перевірку № 011712 від 23.11.2020, № 011713 від 23.11.2020, 26.11.2020 на автодорозі Т05-15 Олександрівка-Покровськ-Костянтинопіль 93 км був здійснений габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
За результатами здійснення заходів державного контролю були складені: Акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №№ 038926, 038925, 038875 від 26.11.2020; Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0006280 від 18.08.2020; Розрахунки плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування: від 26.11.2020 № 038875 на суму 506, 85 євро, від 26.11.2020 № 038925 на суму 2232,00 євро, від 26.11.2020 № 038926 на суму 1790,25 євро.
Акти № 262557, № 262686, № 262685 від 26.11.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в яких зазначено, що автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 вчинені правопорушення, передбачені абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Акти згідно з положеннями пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, направлені за місцезнаходженням суб'єкта господарювання для розгляду та прийняття рішення.
Повідомлення про розгляд справи про порушення, відповідно до п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, відправлено рекомендованим листом 06.01.2021, в якому позивачеві було запропоновано прибути для розгляду справи на 26.01.2021. Тобто 20 днів для отримання поштового відправлення мало вистачити з врахуванням поштового обігу. Відповідач вважає, що позивач навмисно не отримував поштове відправлення, а пошту отримав тільки 01.02.2021 вже разом із винесеними постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу.
За результатом розгляду актів № 262557, № 262686, № 262685 від 26.11.2020 та доданих до них матеріалів відповідачем прийняті рішення у вигляді оскаржених постанов про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу № 222585 від 26.01.2021 на суму 34000 грн, 222586 від 26.01.2021 на суму 34000 грн та 222587 від 26.01.2021 на суму 34000 грн, на підставі абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою суду від 26.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 72-73).
Ухвалою суду від 11.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання (а.с. 114).
Ухвалою суду від 07.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 136-137).
Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до статті 205 КАС України.
Під час розгляду справи суд керується вимогами ч.2 ст. 77 КАС України відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 , виданий Старобільським РВУМВС України в Луганській області 13.11.2001, ідентифікаційний код НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.9,10).
Відповідно до виписки з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців позивач 26.09.2018 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця за № 2 377 000 0000 006107 (а.с. 11).
В ході рейдової перевірки, проведеної на підставі затвердженого графіку (а.с.89) та направлення від 23.11.2020 (а.с.90,91), 26.11.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на автодорозі Т05-15 Олександрівка-Покровськ-Костянтинопіль 93 км, проведено габаритно-ваговий контроль вантажних:
автомобіля DAF XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ;
автомобіля MAN TGA 26.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 ;
автомобіля DAF FT 95 XF 430, державний номерний знак НОМЕР_5 , з напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_4 .
За наслідками перевірки складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.11.2020 № 262686, №262685, № 262557, якими виявлено порушення ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. В актах зазначено, що транспортні засоби належать перевізнику ФОП ОСОБА_1 (а.с.101,102,103).
26.01.2021 в.о. заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Луганській області Рязанцевою А. було винесено постанову № 222586, 222585, № 222587 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн до позивача ОСОБА_1 за перевищення встановлених законодавством габоритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 16 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (а.с. 14,16,18).
При дослідженні актів, на підставі яких прийняті оскаржені постанови, суд звертає увагу на ті обставини, що в акті №262557 від 26.11.2020 взагалі не вказано, які саме обставини порушення були виявлені під час перевірки, не вказано, який вантаж, якою вагою фактично перевозився, яка гранична норма є допустимою для перевезення транспортним засобом такого типу та яка вага вантажу, що перевозився понаднормово. Отже взагалі відсутні відомості про скоєне правопорушення (а.с. 103).
За таких обставин суд визнає акт №262557 від 26.11.2020 неналежним недостовірним доказом у справі на підставі вимог ст.72-75 КАС України, оскільки в ньому взагалі не зафіксовано обставини та складу правопорушення, вчинення якого інкримінувалося позивачу.
Таким чином, прийняту відповідачем на підставі вказаного акту постанову №222587 від 26.01.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу (а.с.18) суд визнає безпідставною та протиправною, що підлягає скасуванню.
У позові зазначено, що відповідачем невірно було визначено тип транспортного засобу напівпричепа НОМЕР_4 , який відноситься до класу контейнеровозів, нормативно допустима вага автомобілів з використанням такого класу причепів відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України становить 44 тони, а отже невірно визначені параметри його навантаження.
Однак, відповідач у відзиві не зазначив жодних пояснень щодо вказаних аргументів позивача, отже не довів правомірності визначення ним параметрів навантаження вказаного транспортного засобу.
У довідці № 0022486 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.11.2020 зазначені результати вагового контролю автомобіля MAN TGA 26.440 державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_4 : навантаження на осі, тон: 1 - 6350 кг; 2 - 5350 кг; 3 - 9000 кг; 4 - 10500 кг; 5 - 10530 кг; 6 - 10930 кг, повна маса транспортного засобу - 52000 кг (а.с. 95).
В акті №038926 від 26.11.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 94) зазначено, що повна маса тон нормативно допустима автомобіля MAN TGA 26.440 державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_4 : 4080 кг, фактичне навантаження - 52000 кг, отже перевищення допустимої норми навантаження згідно з розрахунком плати за проїзд складає - 12000 кг (а.с. 100), що складає понад 20% вказаної в акті габаритно-вагової норми (4080 кг).
Однак, при габаритно-допустимій нормі вказаного транспортного засобу навантаження в 44000 кг, що зазначає позивач, з урахуванням визначених відповідачем показників фактичного навантаження - 52000 кг, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм складає 18,18 %, отже менше ніж 20%, що виключає підстави для відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд дійшов висновку, що аргументи позивача, які залишені відповідачем поза увагою, мають суттєве значення для розгляду питання щодо наявності в діях позивача зазначеного правопорушення. Відповідач же як суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не виконав покладений на нього ч.2 ст.78 КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, тому суд визнає протиправною постанову №222586 від 26.01.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу (а.с.14).
Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства, що відбудеться 26.01.2021, було направлено позивачу Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області 06.01.2021, а вона його отримала 01.02.2021, що підтверджено трекінгом «Укрпошта» за номером відправлення 9340406604002 з сайту поштової установи в загальному доступі (а.с.105, 106).
Отже, відповідач, який рекомендованим листом повідомив позивача про розгляд його справ щодо притягнення до відповідальності, дійсно об'єктивно мав можливість пересвідчитися за поштовим трекінгом стан отримання вказаного повідомлення позивачем, щоб розглянути такі справи з дотриманням права позивача в їх розгляді.
Таким чином, фактично ж позивач отримала повідомлення про розгляд своїх справ вже після прийняття відповідачем постанов за результатом їх розгляду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344- ІІІ (далі - Закон України № 2344).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку № 1567).
Пунктом 15 Положення № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
З аналізу норм, зазначених в розділі «Рейдова перевірка» Порядка № 1567, вбачається, що рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку на підставі направлення. При цьому даний розділ не містить у собі обов'язок контролюючого органу направляти на адресу суб'єкта господарювання графік проведення рейдових перевірок та направлення.
Відповідно до п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).
Відповідно до п. 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку № 1567).
Відповідно до п.п.26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Згідно із п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 Порядку №1567).
Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.
При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи рекомендованим листом із повідомленням.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт відправлення відповідачем вказаного повідомлення.
Однак, сам факт відправлення такого листа відповідачем не може свідчити про належне повідомлення ним позивача станом на дату розгляду справи про правопорушення. До такого висновку суд дійшов, намагаючись уникнути формалізму при наданні оцінки спірним обставинам, що відповідає принципам судочинства, на необхідності дотримання яких неодноразово наполягав Європейський суд з прав людини з приводу розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішення суб'єктів владних повноважень, в тому числі про накладення штрафу, суд перевіряє його на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, одними з яких є вчинення/прийняття актів: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії/прийняття рішення (пункт 3); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9).
Таким чином, установлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерію може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідного акту, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
Критерій щодо прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Засідання уповноваженої посадової особи проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо, якщо це рішення матиме несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на їх підтвердження, задавати питання учасникам засідання.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що обов'язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення, передбачений Порядком №1567, та критерії, визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не дотримано.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 12.06.2019 у справі справа №813/3415/18.
Отже відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень, а тому суд визнає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується її безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.01.2019 по справі №826/1632/17.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір 2724,00 грн, відповідно до квитанції від 12.02 2021 № 0.0.2011942618.1 у сумі 908 грн та квитанції від 25.02.2021 № 0.0.2030744189.1 у сумі 1704 грн (а.с.8,57).
Оскільки позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 2724,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 2,7,8,9,19,20,32,77,139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 26.01.2021 № 222585, № 222586 та № 222587, що прийняті Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Луганської області відносно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ: 39816845) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2724,00 (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 липня 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян