30 липня 2021 року Справа №160/10453/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву представника позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 07.09.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як інваліду 3 групи першої категорії, із захворюванням пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі нижчому за 50 % мінімальної пенсії за віком; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23.06.2020 року № 79/03-08/18 в частині відмови проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах не нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за 50 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як інваліду 3 групи першої категорії, із захворюванням пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 01.01.2016 року основної пенсії по інвалідності у розмірах не нижчих за шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижчому за 50 % мінімальної пенсії за віком та виплатити різницю між фактично виплаченою та нарахованою пенсією; у іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі № 160/10453/20 набрало законної сили 11.01.2021 року.
22.02.2021 року позивачем отримано виконавчий лист у даній справі.
28.07.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/10453/20, в якій просить суд:
- здійснити роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 160/10453/20 в частині застосування розміру мінімальної пенсії за віком при нарахуванні пенсії при зміні прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втрати ли працездатність відповідно до Закону України «Про державний бюджет України», а також в час тині нарахування пенсії позивачу у разі зміни пенсійного законодавства після прийняття рішення суду, зокрема, у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-ІХ від 29.06.2021р.
Представник позивача посилається на те, що відповідач при нарахуванні пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 160/10453/20 не застосував приписи Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-ІХ від 29.06.2021р., що призвело до отримання позивачем пенсії у розмірі, меншому, ніж передбачено діючим законодавством.
Суд, враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вирішує заяву про роз'яснення судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на що зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз'ясненим може бути рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому, вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) його зміст.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № К-18670/07-с.
З урахуванням цього, суд доходить висновку, що резолютивна частина рішення суду в даній адміністративній справі, яке набрало законної сили, є зрозумілим для виконання суб'єктом владних повноважень та не потребує додаткового роз'яснення. Відтак, з резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеному тлумаченню шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не підлягає.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/10453/20.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька