Справа №523/12670/21
Провадження №1-кс/523/2876/21
про повернення клопотання про арешт майна
15 липня 2021 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , отримавши внесене у кримінальному провадженні №12021162490000955 від 13.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, клопотання слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 13.07.2021 року про арешт майна,
13.07.2021 року до Суворовського районного суду м.Одеси від слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 надійшло погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 клопотання про арешт майна, за яким 12.07.2021 року о 22:10 годині у квартирі АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_4 .
Як слідує з клопотання, за наведеним фактом, СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області розпочате кримінальне провадження №12021162490000955 від 13.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а у внесеному клопотанні слідчий ОСОБА_2 просить слідчого суддю накласти арешт на вилучені 12.07.2021 року в ході огляду місця події - квартири АДРЕСА_1 , комп'ютерний блок чорного кольору «DELL», серійний номер 1HDMFX1, сервісний код НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_4 ; аркуш паперу з рукописним текстом; мотузку кольору.
В обґрунтування клопотання слідчий ОСОБА_2 посилається на те, що метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а в рамках кримінального провадження виникла необхідність в проведенні ряду експертних досліджень вилученого під час огляду місця події майна.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
В силу ч.ч.1, 5 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу встановлено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За ст.132 вказаного Кодексу, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя у контексті ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
Статтями 276, 277 КПК України регламентовано, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього Кодексу, а письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Згідно зі ст.171 наведеного Кодексу, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, наряду з іншим, повинні бути зазначені підстави і мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право на власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
За ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя чи суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк для усунення недоліків в сімдесят дві години, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Разом із тим, за змістом ст.ст.36, 37, 110 КПК України, рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим означеним Кодексом вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
Однак, матеріали означеного клопотання не містять постанови про призначення (визначення) групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021162490000955, зокрема ОСОБА_3 , що обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування цього кримінального провадження, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурорів, які не мають на те законних повноважень, а відтак - унеможливлює обґрунтування такими доказами процесуального рішення слідчого судді.
Тотожну правову позицію висловила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 року (справа №754/7061/15, провадження №51-4584 кмо 18).
Між тим, у внесеному клопотанні всупереч приписам ч.2 ст.171 КПК України взагалі не викладено значення цього майна для потреб кримінального провадження у конкретному випадку, а пропонуючи накласти арешт на майно, яке є речовим доказом, сторона обвинувачення взагалі не надала в розпорядження суду жодного документу в розумінні ст.ст.98-100, 104, 110 цього Кодексу, на підтвердження визнання такого майна речовим доказом, його огляду з докладним описом та фотофіксацією.
Крім того, всупереч приписам ч.3 ст.132 КПК України матеріали клопотання не містять відомостей щодо існування обґрунтованої підозри про вчинення відповідною особою кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування у конкретному випадку такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а матеріали означеного клопотання не містять відомостей щодо повідомлення в порядку ст.276 зазначеного Кодексу певній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні.
Також, як вбачається з доданого до клопотання протоколу місця події від 12.07.2021 року, огляд квартири АДРЕСА_1 проведено слідчим СВ ВП №3 ОСОБА_2 на підставі (з протоколу - дослівно) «…матеріалів ЖЄО №…».
Втім, слідчий суддя вважає, що «…матеріалів ЖЄО №…» (без зазначення номеру) не може бути визнано підставою для проникнення зазначеного слідчого до житла особи, оскільки підставою для проведення огляду місця події має бути певна інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у відповідній процесуальні формі та без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.
Так, матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б стали підставою для проведення 12.07.2021 року огляду місця події у квартирі АДРЕСА_1 .
Аналогічні правові позиції висловив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі №740/5066/15-к (постанова від 07.06.2018 року).
Оцінюючи ж в порядку ст.ст.86, 87, 94 КПК України додану до клопотання заяву ОСОБА_5 від 12.07.2021 року щодо відсутності заперечень на проведення огляду помешкання АДРЕСА_1 , за участю якого того ж дня проведено огляд місця події, означена заява всупереч вимогам п.2 Розділу ІІІ «Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.06.2016 року №503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.07.2016 року №944/29074, керівництвом вказаного ВП не розглянута, що з взаємозв'язку з ненаданням до суду відповідних документів на підтвердження права власності саме вказаної особи на цю квартиру та ухвали щодо визнання правомірним проведення такого огляду житла особи, обумовлює висновок про сумнівність законного проникнення слідчого ОСОБА_2 до житла особи та не дозволяє слідчому судді обґрунтувати позитивне для сторони обвинувачення процесуальне рішення наведеною заявою.
Разом із тим, матеріали клопотання не містять будь-яких відомостей щодо роз'яснення прав ОСОБА_5 та забезпечення його права на правову допомогу, а відтак не можна стверджувати, що він надав добровільну та інформовану згоду на огляд квартири, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що даючи таку згоду, - вказана особа була здатна усвідомлювати правові наслідки такої згоди.
Ідентичних правових висновків дійшов Касаційний кримінальний суд Верховного суду у справі №159/451/16-к (постанова від 12.02.2019 року, провадження №51-1173км18).
За сукупністю викладених обставин, слід дійти висновку про те, що проведений органами досудового розслідування 12.07.2021 року огляд місця події, у контексті положень КПК України, оформлений без існування зафіксованих у певній процесуальній формі підстав для проведення такого огляду та є оглядом житла особи, що проведений з недотриманням гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини.
Опріч викладене, необґрунтованими слідчому судді уявляються доводи клопотання слідчого ОСОБА_2 щодо необхідності накладення арешту на майно для проведення відповідного експертного дослідження, з огляду на що та у контексті п.1 ч.3 ст.132, ч.2 ст.170 КПК України, унеможливлює застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна у конкретному випадку з означеною метою.
Слід також відмітити, що додані до означеного клопотання й надані до суду копії матеріалів оформлені слідчим ОСОБА_2 всупереч вимогам «Інструкції з діловодства в органах Національної поліції», затвердженої наказом Голови Національної поліції України №414 від 20.05.2016 року (непрошиті, непронумеровані, не містять опису та засвідчувальний напис є неповним, оскільки копії не містять дати їх створення, відсутній супровідний лист на матеріали клопотання та реєстраційний номер вихідної кореспонденції), що у свою чергу не надає слідчому судді можливості пересвідчитись у ідентичності таких копій документів та у дотриманні встановленого порядку надання таких матеріалів до суду.
Аналогічні висновки містяться в Розділі 1, п.6 Розділу 2.5 та у п.п.6, 9 Розділу 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, затвердженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року.
Оскільки з наданих до суду клопотання і доданих до нього матеріалів вбачається, що внесене до суду слідчим СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 і погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_6 клопотання про арешт майна є необґрунтованим й безпідставним, зміст якого до того ж не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та процесуальні повноваження означеного прокурора не підтверджені доданими до клопотання матеріалами, внаслідок чого та у контексті ст.ст.132, 172 цього ж Кодексу слідчий суддя доходить висновку про повернення клопотання до вказаної прокуратури для усунення недоліків, зі встановленням строку для їх усунення протягом 72-х годин з часу отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.2-3, 9, 13, 26, 36-40, 110, 132, 167, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 13.07.2021 року, погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 та подане у кримінальному провадженні №12021162490000955 від 13.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про арешт майна, - повернути вказаному прокурору.
Надати прокурору Суворовської окружної прокуратури м.Одеси строк для усунення недоліків, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали, - протягом 72-х годин з часу отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1