Справа №521/7738/21
Пр. №2/521/3625/21
29 липня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі -Ткач А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 10 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна»), правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1620003, згідно умов якого останній було надано кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.
Позивач вказував, що 23 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №23042020, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року.
Так, відповідно до Реєстру боржників від 23 квітня 2020 року до Договору факторингу №23042020 від 23 квітня 2020 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 12240,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Зазначив, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23 квітня 2020 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Оскільки відповідачка ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов'язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року в розмірі 12240,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 08 червня 2021 року було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 30-31).
Представник позивача, діючий на підставі довіреності від 14 грудня 2020 року, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 35-36, 37).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце слухання справи повідомлялася судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не сповістив, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав (а.с. 38, 45).
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», та ОСОБА_1 було укладено договір № 1620003 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого останній було надано кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності (а.с. 4-5).
Згідно п. 1.2 вказаного Договору позика надається строком на 30 днів та діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що реальна річна процентна ставка складає: за зниженою ставкою - 3,65% річних; за стандартною ставкою - 657,00% річних.
У п. 1.5 Договору встановлено, що загальна вартість позики на дату укладення цього Договору складає: за зниженою ставкою - 6018,00 грн.; за стандартною ставкою - 9240,00 грн.
Відповідно до п. 4.4 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми позики та/або сплати процентів за користування позикою, Позичальник зобов'язаний сплатити Товариству штраф: 4.4.1) у розмірі 720,00 грн. на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; 4.4.2) у розмірі 180,0 грн., починаючи з 5-го дня невиконання та/або неналежного виконання та за кожний наступний день невиконання та/або неналежного виконання, але у будь-якому випадку граничний розмір сукупної вартості неустойки (штрафів та пені) не може перевищувати 50% від суми, одержаної Клієнтом за цим Договором і становить 3000,00 грн.
Судом встановлено, що Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальниці кредит, у встановленому договором розмірі, однак остання від виконання своїх зобов'язань ухиляється.
23 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №23042020, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року (а.с. 9-10, 11).
Згідно Витягу з Реєстру боржників від 23 квітня 2020 року до Договору факторингу №23042020 від 23 квітня 2020 року вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 12240,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 14).
За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Тобто, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка умови кредитного договору не виконує, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість по кредиту.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, через невиконання зобов'язань за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року у відповідачки утворилась заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в розмірі 12240,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 15).
Позивач зазначав, що з моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 23 квітня 2020 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, визначеному цим договором.
Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та повернула надані їй кредитні кошти в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідачкою не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутньою у судових засіданнях відповідачка також розпорядилася на свій розсуд.
Таким чином, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачкою, з останньої на користь позивача підлягає стягненнюзаборгованість за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року у загальному розмірі 12240,00 грн.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідача (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 10 лютого 2016 року органом 4822, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №1620003 від 10 грудня 2019 року в розмірі 12240 (дванадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 10 лютого 2016 року органом 4822, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 29 липня 2021 року.
Суддя: О.М. Сегеда