Справа № 132/818/21
3/132/616/21
Іменем України
04.06.2021 м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 164588 від 14.03.2021 року, 14.03.2021 о 15 год 30 хв в с. Павлівка по вул. Миру громадянин ОСОБА_1 на АЗС перебував із явними ознаками алкогольного сп'яніння, на законну вимогу поліцейського пред'явити документи, останній відмовився у категоричній формі, при цьому висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, на зауваження не реагував, до останнього було застосовано спеціальні засоби газ «Терен-4М» та кайданки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03. 2021 року справу було розподілено судді Ставнійчук С.В.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185 КУпАП відповідно до ст.268, 277 КУпАП розглядаються судом за обов'язкової участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності протягом доби, однак органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення не було забезпечено явку ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення у встановлений законом строк, а тому на виконання приписів ст.277-2 КУпАП для забезпечення належного та завчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності було здійснено виклик ОСОБА_1 в судове засідання.
Суд призначав розгляд справи на 05.04.2021, 22.04.2021року,19.05.201 року, 04.06.2021.
04.06.2021 ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоч був повідомлений про час та місце судового розгляду, телефонограмою.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (стаття 185).
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів").
Саме це тлумачення поняття «злісна непокора» міститься у рішенні Конституційного суду України від 11.10.2011 року № 10-рп/2011.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Таким чином, ст. 185 КУпАП встановлює відповідальність лише за пасивну поведінку правопорушника та не охоплює активні дії, пов'язані з вчиненням опору представникам влади.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 14.03.2021 о 15 год 30 хв в с. Павлівка по вул. Миру громадянин ОСОБА_1 на АЗС перебував із явними ознаками алкогольного сп'яніння, на законну вимогу поліцейського пред'явити документи, останній відмовився у категоричній формі, при цьому висловлювався у грубій формі на адресу поліцейських, на зауваження не реагував, до останнього було застосовано спеціальні засоби газ «Терен-4М» та кайданки.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння стверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знмжують увагу та швидкість реакції від 14.03.2021 даного лікарем КП «Калинівська ЦРЛ» Калинівської міської ради ОСОБА_2 .
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено з яких саме підстав, передбачених ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, і який саме, як не зазначено і те чи перебував він при виконанні службових обов'язків, пред'явив вимогу до ОСОБА_1 про надання документів, що посвідчують особу.
Сам факт появи ОСОБА_1 в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, якщо ці дії не ображають людську гідність і громадську мораль, не свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення і будь-яких доказів, які би стверджували протилежне, органом поліції суду не надано.
Більше того, як убачається з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення рапорту інспектора СРПП відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Панасюка Ю.А. від 14.03.2021, у ньому зазначено, що 14.03.2021 о 15 год 30 хв в с. Павлівка під час патрулювання було зупинено автомобіль «Опель Астра» з якого вийшов пасажир ОСОБА_1 , почав вести себе викликаюче, висловлювався в адресу працівників поліції нецензурною лайкою, на зауваження працівників поліції не реагував, після чого до останнього було застосовано спецзасоби «Терен-4М» та кайданки.
Тобто із даного доказу не вбачається, що працівниками поліції заявлялась до ОСОБА_1 будь-яка наполеглива і неодноразово повторювана вимога.
Не містять таких доказів і додані до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.03.2021 з яких убачається, що останній дійсно сьогодні (тобто 14.03.2021) їхав як пасажир у своєму власному автомобілі і після того, як дорогою автомобіль зупинили працівники поліції, він ( ОСОБА_1 ) вийшов з автомобіля, так як був п'яний, почав висловлюватися до працівників поліції нецензурними словами. Після цього працівники поліції застосували до нього спецзасоби та відвезли в Калинівську ЦРЛ на медосвідування на предмет вживання алкогольних напоїв.
Зважаючи на те, що місцем вчинення правопорушення в протоколі вказана АЗС по вул. Миру в с. Павлівка, у справі відсутні покази свідків з місця події, зокрема, й водія автомобіля «Опель Астра», в якому в якості пасажира їхав ОСОБА_1 .
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП є недоведеною.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.247,245,256,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановила:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Ставнійчук