29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" липня 2021 р. Справа № 924/207/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
до Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
2) Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017р., 963 188,45 грн. інфляційних втрат, 350 403,30 грн. 3 % річних
Представники сторін:
від позивача - Доценко О.О. (до перерви); Канюка Т.В.;
від відповідача - Ксьондзик Ю.Ю.;
від третьої особи 1 - Білик І.М.;
від третьої особи 2 - Роєнко Є.В.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
28.02.2020 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, в якому просило стягнути з відповідача 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017 року, 649 667,37 грн. інфляційних втрат, 277 546,87 грн. три проценти річних, 652 722,45 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2020 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017 року, 649 667,37 грн. інфляційних втрат, 277 546,87 грн. три проценти річних, 62 390,85 грн. сплаченого судового збору. У стягненні 652 722,45 грн. пені відмовлено.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року у справі № 924/207/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2021 року касаційну скаргу Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 грудня 2020 року і рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року у справі № 924/207/20 скасовано, справу №924/207/20 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.04.2021року, справу №924/207/20 передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 26.04.2021 справу №924/207/20 прийнято до свого провадження, залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) та Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (61004, м. Харків, вул. Конєва, 16, код ЄДРПОУ 30019801), призначено підготовче засідання у справі 20.05.2021.
20.05.2021 на електронну адресу суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом в підготовчому засіданні 20.05.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 01.06.2021. Ухвалою суду від 20.05.2021 повідомлено відсутніх учасників процесу про дату наступного засідання у справі.
25.05.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання третім особам відзиву на позовну заяву з додатками, а також додаткових пояснень.
26.05.2021 на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 28.05.2021 від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли заяви про участь у судовому засіданні 01.06.2021 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів в програмі EASYCON.
Ухвалами суду від 27.05.2021 та від 31.05.2021р. клопотання представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та заяву представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 12:30 год. 01 червня 2021року. ухвалено провести в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Хмельницької області.
01.06.2021 представником позивача подано до суду клопотання про зміну розміру позовних вимог, а саме Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" просило стягнути з Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017 року, 963 188,45 грн. інфляційних втрат та 350 403,30 грн. 3 % річних.
01.06.2021 представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Судом в підготовчому засіданні 01.06.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про прийняття заяви позивача про зміну розміру (зменшення) позовних вимог, про продовження третім особам строку для подання письмових позицій стосовно заявлених позовних вимог та про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 15.06.2021. Ухвалою суду від 01.06.2021 повідомлено відповідача про дату наступного засідання у справі.
02.06.2021. на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз", а 03.06.2021 від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшли клопотання/заява про участь у судовому засіданні 15.06.2021 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів в програмі EASYCON.
Ухвалами суду від 03.06.2021 та від 04.06.2021 вказані заяви задоволено.
10.06.2021р. представником позивача подано до суду клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 3995,17 грн.
14.06.2021р. на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
15.06.2021р. представником Акціонерного товариства "Укртрансгаз" подано до суду клопотання про продовження строку для подання письмових пояснень щодо позову у справі.
15.06.2021р. на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
15.06.2021 на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли заяви про участь у судовому засіданні 15.06.2021 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів в програмі EASYCON.
Ухвалою суду від 16.06.2021 у задоволенні вище вказаних клопотань відмовлено.
Ухвалою суду від 15.06.2021 відмовлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерному товариству "Укртрансгаз" (вх.№05-08/1427/21 від 15.06.2021р.) в задоволенні клопотання про продовження строку для подання письмових пояснень у справі, відмовлено відповідачу - Комунальному підприємству "Південно-Західні тепломережі" у задоволенні клопотання (вх.№05-22/5200/21 від 15.06.2021р.) про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено справу №924/207/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 23.06.2021 та повернуто Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 3995,17 грн. судового збору.
23.06.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
23.06.2021 представником АТ "Укртрансгаз" надіслано на електронну адресу суду клопотання про поновлення строку для надання письмових доказів та письмові пояснення по справі.
Судом в судовому засіданні 23.06.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про часткове задоволення заяви представника третьої особи 2 про поновлення строку для подання письмових пояснень, долучено останні до матеріалів справи та про відкладення судового засідання на 22.07.2021. Ухвалою суду від 24.06.2021 повідомлено відсутніх учасників процесу про дату наступного судового засідання у справі.
24.06.2021 та 16.07.2020 на адресу суду від представників Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та КП "Південно-західні тепломережі" надійшли клопотання/заява про участь у судовому засіданні 22.07.2021 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів в програмі EASYCON.
Ухвалами суду від 25.06.2020 та від 20.07.2020 зазначені заяви представників третіх осіб та відповідача задоволено.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач просить суд стягнути із відповідача (з урахуванням заяви про зміну розміру (зменшення) позовних вимог від 01.06.2021) 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017р., 963 188,46 грн. інфляційних втрат та 350 403,30 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та Комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" було укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №0942103FOJAT016. Вказує, що відповідачем у березні 2017 здійснювався відбір природного газу з газопостачальної системи без наявності підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період. Таким чином, пояснює позивач, відповідачем було здійснено несанкціонований відбір природного газу в об'ємі, що відповідно до даних вузлів обліку природного газу становить 170 тис. м. куб., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.03.2017 року. Зазначає, що у зв'язку із відсутністю у відповідача на вказаний розрахунковий період підтверджених обсягів природного газу (лімітів), вказаний обсяг газу був віднесений на небаланс (виробничо-технічні втрати) АТ "Хмельницькгаз". Крім того, позивач наголошує на тому, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15215/17 за позовом КП "Південно-західні тепломережі" до ПАТ "НАК "Нафтогаз" підтверджено факт того, що КП "Південно-західні тепломережі" було здійснено відбір природного газу в обсязі 170 тис. м. куб. Оскільки вказаний природний газ не відпускався по номінації ПАТ "НАК "Нафтогаз", об'єм природного газу в розмірі 170тис.м3, який відібрано з газотранспортної системи, є виробничо-технічними втратами АТ "Хмельницькгаз". Вказане рішення набрало законної сили 27.12.2017.
За підрахунками АТ "Хмельницькгаз", вартість неврегульованого небалансу становить (170тис.м3* 9 506,40 грн. (ціна закупівлі природного газу у березні 2017 року за 1000 м. куб.) *2 = 3 232 196 грн.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог від 01.06.2021) 3% річних за період з 22.05.2017 по 31.05.2021 в сумі 350403,30 грн. та інфляційних втрат за період з червня 2017 року по квітень 2021 року в сумі 963 188,45 грн.
У відзиві на позов (вх.№05-08/1273/20 від 18.06.2020) відповідач наголошує, що позовна заява є необґрунтованою та безпідставною, а відтак не підлягає задоволенню. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що даний спір має врегульовуватись виключно між споживачем та постачальником. Чинне законодавство передбачає як надання номінації саме постачальником, так і врегулювання негативного небалансу саме з постачальником природного газу, яким є ПАТ "НАК "Нафтогаз України" і не передбачає жодних обов'язкових для споживача дій безпосередньо з оператором ГРМ. Крім того, відповідач наголошує, що спожитий у березні 2017 року природний газ у межах обсягів, погоджених в договорі на постачання природного газу, був повністю оплачений КП "Південно-західні тепломережі", тому відбір газу у вказаному періоді був санкціонований. У свою чергу відсутність погодженої номінації сталась не з вини відповідача, а внаслідок бездіяльності ПАТ "НАК "Нафтогаз України". До того ж, відповідач підкреслює, що ПАТ "НАК "Нафтогаз" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету міністрів України від 05.10.2016р. № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016-2017", було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії, і це є обов'язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом. Відповідач акцентує увагу на тому, що позивачем у даній справі мало би бути ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не АТ "Хмельницькгаз", оскільки предметом спору є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за послуги розподілу природного газу, а підставою позову є ненадання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" номінації щодо планових обсягів постачання природного газу, що призвело до виникнення у АТ "Хмельницькгаз" неврегульованого небалансу.
У додаткових пояснення (вх.№05-22/5242/20 від 24.06.2020) позивач заперечує проти обставин, наведених відповідачем у відзиві на позов. Позивач акцентує увагу на тому, що врегулювання небалансу саме із постачальником (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") можливе лише у випадку санкціонованого відібрання природного газу та у разі перевищення лімітів, встановлених договором. Позивач наголошує, що відповідно до п. 4 глави 5 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем неврегульований небаланс, який буде віднесений оператором ГТС на небаланс оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість. Щодо зобов'язання ПАТ "НАК "Нафтогаз" надати номінацію теплопостачальним організаціям, позивач відзначає, що не заперечує проти такого зобов'язання. Проте, ним було надано відповідачу строк 3 роки для врегулювання питання щодо підтвердження номінації або/та визнання дій незаконними або іншого способу захисту своїх прав. Зазначає, що АТ "Хмельницькгаз" як незалежний самостійний учасник газового ринку не може відповідати за дії та зобов'язання інших учасників газового ринку. Зокрема, ненадання номінації КП "Південно-західні тепломережі" призвело до виникнення небалансу АТ "Хмельницькгаз", які товариство придбало як оператор ГРМ для врегулювання небалансу. Щодо тверджень відповідача про те, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення боргу за послуги розподілу природного газу, позивач наголошує, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки предметом спору є виникнення неврегульованого небалансу газу. До того ж, позивач звертає увагу, що питання щодо зобов'язань НАК "Нафтогаз України", а також його неправомірних дій мають оспорюватись та визнаватись незаконними у судовому порядку між НАК "Нафтогаз України" та КП "Південно-західні тепломережі". Зауважує, що вказане питання вже було предметом розгляду у справі №910/15215/17, яким встановлено, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, тому господарський суд у позові відмовив. Проте, звертає увагу суду, що КП "Південно-західні тепломережі" не оскаржено вказане рішення в апеляційному порядку та не подано іншого позову на захист своєї позиції. Таким чином, зазначає позивач, зважаючи на те, що природний газ отримано споживачем з газотранспортної мережі, вказаний газ не закривався актами приймання-передачі від 31.03.2017. У зв'язку із чим вказаний обсяг газу був віднесений на небаланс АТ "Хмельницькгаз" та придбаний для врегулювання небалансу. АТ "Хмельницькгаз" вважає доводи, наведені у відзиві на позов необґрунтованими та такими, що не спростовують факт виникнення неврегульованого небалансу в розмірі 3 232 176 грн.
14.06.2021 на електронну адресу суду надійшли пояснення щодо позову у справі АТ "НАК "Нафтогаз України", де представник останнього, з посиланням на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначає, що оцінка судом питання належного/неналежного виконання НАК "Нафтогаз України" умов договору поставки природного газу, укладеного між відповідачем та НАК "Нафтогаз України", правомірності/неправомірності дій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо видачі/невидачі номінацій, є виходом за межі позовних вимог у справі №924/207/20 про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості природного газу за березень 2017, та відповідно порушенням ст.14, 236, 237 ГПК України. Вказує, що оскільки договір постачання природного гагу від 31.10.2016 №2590/1617-КП-34 укладений між відповідачем та третьою особою 1 виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій), то відповідно до п.п. 3, 15-17 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.2015 №758 дія Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування природного газу (відносини у перехідний період) не поширюється на правовідносини за спірним договором, а тому спеціальний обов'язок у НАК "Нафтогаз України" за вказаним договором не виник. Враховуючи вищевикладене, пояснює представник третьої особи 1, посилання відповідача на дане положення є помилковим.
Повідомляє, що у зв'язку з наявністю заборгованості, станом на 25.03.2017, за спожитий у попередніх періодах природний газ за договором №2590/1617-КП-34, НАК "Нафтогаз України" не підтверджувала відповідачу планові обсяги газу у номінації на березень 2017 та не здійснювала постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій). Враховуючи викладене, НАК "Нафтогаз України" повернув акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 згідно договору №2590/1617-КП-34 (обсяг 106,055 тис.куб.м.) без підписання.
Зауважує, що оскільки саме станом на березень 2017 не було дотримано пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, а саме неналежне виконання умов договору №2590/1617-КП-34 від 31.10.2016 в частині розрахунків за природний газ, тому споживання відповідачем природного газу у березні 2017 є несанкціонованим, а сама по собі наявність договірних відносин між НАК "Нафтогаз України" та відповідачем у березні 2017 не свідчить про реальне постачання НАК "Нафтогаз України" відповідачу природного газу у березні 2017, а доказів постачання матеріали справи не містять. Вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
23.06.2021 на електронну адресу суду надійшли пояснення АТ "Укртрансгаз", де представник останнього зазначає, що у випадку наявності факту несанкціонованого відбору природного газу, зокрема, споживачем замовника послуг транспортування - оператора газорозподільної системи, весь відповідний обсяг не санкціоновано відібраного природного газу вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, що є його негативним небалансом, який оператор газорозподільної системи повинен самостійно врегулювати.
Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2021 позивні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні суду 22.07.2021 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Окрім того зазначив, що АТ "Хмельницькгаз" не було повідомлено про припинення постачання природного газу.
У відповідь на що представники позивача та третіх осіб зазначили, що таке неповідомлення не звільняє відповідача від обов'язку компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017 року.
В свою чергу, представник відповідача зазначив, що на його думку прийнята в підготовчому засіданні 01.06.2021 ухвалою суду, з занесенням до протоколу судового засідання, заяви позивача про зміну розміру (зменшення) позовних вимог, є за своєю правовою природою зміною предмету позову, яка при новому розгляді справи не допускається, а тому спір належить розглядати в ракурсі первісно заявлених позовних вимог.
Окремо відповідач звернув увагу суду, що частина доказів відповідача надано суду під час апеляційного перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 02.07.2020 у справі №924/207/20, а тому не можуть бути предметом дослідження при новому розгляді вказаної справи.
Представники Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судовому засіданні 22.07.2021 підтримали позиції зазначені ними у письмових пояснень по справі.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
Як підтверджується матеріалами справи Комунальне підприємство "Південно-західні тепломережі" приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 шляхом підписання заяви-приєднання №0942103FOJAT016, що була адресована оператору газорозподільної системи в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз".
Відповідно до положень п. 2.1 типового договору розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно п. 3.1 санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості.
За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Пунктом 6.1 типового договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням Кодексу газорозподільних систем.
Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.6 типового договору).
Як встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва у справі №910/15215/17 від 30.11.2017 за позовом Комунального підприємства "Південно-західні тепломережі" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, згідно п. 2.1 договору від 31.10.2016 №2590/1617-КП-34 постачання природного газу, укладеного між КП "Південно-західні тепломережі" (споживач) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник), постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 975,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): жовтень - 105,0, листопад - 125,0, грудень - 180,0 IV квартал 2016 року, січень - 215,0, лютий - 180,0, березень - 170,0 І квартал 2017 року.
Згідно з п.п. 3.3, 3.4 договору використання споживачем природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більш як на ± 5 (п'ять) відсотків. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
У відповідності до умов п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Листом № Hm007.2-Лв-2217-05-17 від 16.05.2017 ПАТ "Хмельницькгаз" просило КП "Південно-західні тепломережі" здійснити оплату за відбір у березні 2017 року природного газу із газорозподільної системи, який здійснювався без наявності підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період. КП "Південно-західні тепломережі" було здійснено несанкціонований відбір природного газу в об'ємі, що, відповідно до даних вузла обліку природного газу, становить 170 000 м. куб.
Згідно доданого до вищевказаного листа акту №0942103FOJAT016 компенсації вартості природного газу від 16.05.2017 визначено компенсаційну вартість природного газу у розмірі 3232176грн.
У додатку до вказаного акту позивач навів розрахунок вартості природного газу, який компенсується, за формулою 170 тис. м. куб. (небаланс відповідача за березень 2017 року) ? 9 506,40 грн. (вартість природного газу на березень 2017 року за 1000 м. куб. з ПДВ) ? 2 (коефіцієнт компенсації) = 3 232 176 грн.
Позивач просить суд стягнути із відповідача (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог від 01.06.2021) 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017р., а також керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України 963 188,46 грн. інфляційних втрат за період з червня 2017 року по квітень 2021 року та 350 403,30 грн. 3% річних за період з 22.05.2017 року по 31.05.2021 року.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо зменшення розміру позовних вимог:
01.06.2021 представником позивача подано до суду клопотання про зміну розміру позовних вимог, а саме Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" просило стягнути з Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017 року, 963 188,45 грн. інфляційних втрат та 350 403,30 грн. 3 % річних.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
В свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Судом враховано, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №908/299/18, від 03.08.2020 у справі №11/2139/19).
Окремо враховується, що з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України господарським судам України надано роз'яснення, які викладено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Так, у п. 3.11 відзначено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Предметом розгляду у справі № 924/207/20 виступає вимога майнового характеру, а саме стягнення коштів, яка первісно складалась з вимог про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017 року, інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
В свою чергу в поданому 01.06.2021 представником позивача подано до суду клопотання про зміну розміру позовних вимог позивачем проведено одночасне збільшення та зменшення різних складових заявленої вимоги майнового характеру.
В результаті вказаної зміни розміру відбулось зменшення загального розміру заявленої вимоги, а саме: розмір компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017р. залишився незмінним, розміри інфляційних втрат та 3 % річних збільшились, а розмір пені зменшився до "0".
Окремо судом враховується, що п. 1 ч. 1 ст. 46 ГПК України передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
А тому зменшення розміру пені до "0" заявленої у складі заявленої вимоги майнового характеру не суперечить вимогам ст. 46 ГПК України.
За таких обставин подане 01.06.2021 представником позивача клопотання розцінено судом, як заява про зменшення вимоги майнового характеру, з огляду на що, судом в підготовчому засіданні 01.06.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про прийняття заяви позивача про зміну розміру (зменшення) позовних вимог.
За таких обставин заперечення відповідача в цій частині до уваги не приймаються.
Щодо доказів поданих в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч. 1 ч. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В свою чергу відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Ст. 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом враховується, що Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.07.2020, залишеним без змін Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, позов задоволено частково.
В послідуючому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2021 року касаційну скаргу Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 грудня 2020 року і рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року у справі № 924/207/20 скасовано, справу №924/207/20 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Всі докази, які подавались позивачем у справі, подані під час першого розгляду справи по суті, або підчас апеляційного перегляду. При новому розгляді справи, будь які докази, окрім доказів пов'язаних з рухом справи, а також розрахунків позовних вимог, пов'язаних з поданням заяви про зменшення позовних вимог, позивачем суду не подавались.
При цьому, докази, які відповідач просить не приймати до уваги, були предметом дослідження судом апеляційної та касаційної інстанції та були покладені в основу відповідних рішень суду, що відображено в відповідних постановах суду.
За таких обставин, оскільки питання про прийняття, чи відмову у прийнятті доказів на стадії апеляційного провадження віднесено до повноважень саме апеляційного суду, посилання представника відповідача на недопустимість вказаних доказів судом оцінюється критично.
Щодо заявлених позовних вимог:
Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором (ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу").
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до п.п. 3, 4 глави 3 Розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015р. № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.
Судом встановлено, що відповідачем вчинені дії щодо укладення із позивачем договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), що підтверджується заявою-приєднанням №0942103FOJAT016.
За умовами п. 3.1 типового договору розподілу природного газу санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.
В силу абз. 2 п. 3 глави 5 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добового/місячного підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку оператора ГТС/ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку.
Несанкціонований відбір відповідачем природного газу з газопостачальної системи без наявності підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником, в розмірі 170 тис. м. куб. позивач підтверджує укладеним між Комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договором №2590/1617-КП-34 від 31.10.2016 постачання природного газу, згідно якого постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 975,0 тис. куб. метрів, у тому числі в березні місяці 2017 року - 170,0 тис. куб. м.
Враховуючи те, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не було надано Комунальному підприємству "Південно-західні тепломережі" номінацію на постачання природного газу у березні 2017 року, що підтверджено рішенням від 30.11.2017 Господарського суду міста Києва у справі №910/15215/17, тому газ об'ємом 170 тис. куб. м. був віднесений Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на небаланс АТ "Хмельницькгаз".
При цьому посилання представника на протиправне ненадання відповідачу Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" номінації на постачання природного газу у березні 2017 року судом до уваги не приймається, оскільки подані матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки постачальника.
Відповідно до п. 4 глави 5 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений Оператором ГТС на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) ? Ц ? К, де В - вартість природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ; Vф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника; Vп - об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період за даними Оператора ГТС; Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму веб-сайті інформацію про таку ціну та період її дії; К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5.
При цьому якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.
Позивачем долучено до матеріалів справи акт №0942103FOJAT016 компенсації вартості природного газу від 16.05.2017 року, яким визначено компенсацію вартості природного газу у розмірі 3 232 176грн.
У додатку до вказаного акту позивач навів розрахунок вартості природного газу, який компенсується, за формулою 170 тис. м. куб. (небаланс відповідача за березень 2017 року) ? 9 506,40 грн. (вартість природного газу на березень 2017 року за 1000 м. куб.) ? 2 (коефіцієнт компенсації) = 3 232 176 грн.
Оскільки у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу на березень 2017 року, він самостійно не припинив власне газоспоживання, позивачем було правомірно нараховано відповідачу компенсацію вартості природного газу на суму 3 232 176 грн.
При цьому судом враховується, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі №910/15215/17 стверджується факт несанкціонованого споживання газу, а також того, що врегулювання небалансів між споживачем та постачальником не відбулось.
Окрім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на спеціальні підзаконні нормативні акти (розпорядження КМУ від 05.10.2016 № 742-р, тощо), за якими ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов'язане було видати номінації теплогенеруючим та теплопостачальним організаціям. В даному випадку слід зазначити, що вказаними нормативними актами було зобов'язано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" видавати номінації (за умови укладення відповідного договору) для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Натомість договір на постачання природного газу №2590/1617-КП-34 від 31.10.2016, який укладено між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Південно-Західні тепломережі" (споживач) свідчить, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій).
Тобто, спеціальні підзаконні нормативні акти мають соціальне спрямування. Натомість відповідачем отримано природній газ для комерційних потреб. За таких обставин наведена відповідачем судова практика в постановах Верховного Суду також не може бути прийнята до уваги, оскільки з врахування викладеного правовідносини є різними.
Також позивач просить стягнути з відповідача 350 403,30 грн. 3% річних за період з 22.05.2017 року по 31.05.2021 року та 963 188,45 грн. інфляційних втрат за період з червня 2017 року по квітень 2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатись й періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що останні нараховані правомірно, в межах можливого розміру за заявлений період, з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017р., 963188,45 грн. інфляційних втрат та 350403,30 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 24, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 17/1, код ЄДРПОУ 36123019) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, будинок 41, код ЄДРПОУ 05395598) 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за березень 2017р., 963 188,45 інфляційних втрат, 350 403,30 три проценти річних та 68 186,52 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 30.07.2021.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. 5 прим. (вісм реком. листом з повідомл.):
1 - до справи,
2 - позивачу - 29019, м. Хмельницький, пр. Миру, буд. 41;
3 - відповідачу - 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 17/1;
4 - АТ "НАК"Нафтогаз України" - 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6;
5 - АТ "Укртрансгаз" - 61004, м. Харків, вул. Конєва, 16.