30 липня 2021 року Справа № 915/1624/16(915/621/21)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., розглянувши
матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного комплексу “Соляні” в особі ліквідатора Сашина Олександра Андрійовича, а/с 194, м. Миколаїв, 54001.
До відповідача 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 .
До відповідача 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ід.код НОМЕР_2 .
До відповідача 3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_3 .
До відповідача 4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , ід.код НОМЕР_4 .
До відповідача 5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , ід.код НОМЕР_5 .
Кредитори:
1. Головне управління ДПС у Миколаївській області, (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6).
2. Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030.
Суть спору: стягнення 3 % у розмірі 38531,48 грн та інфляційних втрат в сумі 129197,51 грн за користування чужими грошовими коштами.
Суддя Ткаченко О.В.
встановив:
У провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває господарська справа № 915/1624/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс “Соляні”. Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.06.2017 у справі № 915/1624/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс “Соляні” (код ЄДРПОУ 34772620), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича (свідоцтво № 522 від 21.03.2013).
11.05.2021 до суду надійшла позовна заява ліквідатора Сашина Олександра Андрійовича про стягнення з відповідачів 129197,51 грн - інфляційних втрат, 38531,48 грн - 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор посилається, зокрема, на невиконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 про солідарне стягнення з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс “Соляні” грошових коштів в сумі 3190062,79 грн субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням до банкрутства.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, до юрисдикції господарських судів відносяться справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Суд звертає увагу на те, що положення Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом хоч у межах основної справи про банкрутство боржника, але у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
З огляду на викладене даний позов підлягає розгляду в межах справи № 915/1624/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс “Соляні”.
Оскільки матеріали справи № 915/1624/16 знаходились за межами Господарського суду Миколаївської області, а саме згідно супровідного листа від 03.03.2021 року справу № 915/1624/16 було надіслано до Верховного Суду, ухвалою суду від 17.05.2021 вирішення питання про прийняття до розгляду заяви від 11.05.2021 (вх.№ 8176/21 від 28.05.2021) про відстрочення виконання рішення було відкладено до повернення матеріалів справи № 915/1624/16 з суду касаційної інстанції.
Враховуючи, що матеріали справи № 915/1624/16 було повернуто до господарського суду, а також дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об?єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визнані Законом України “Про судовий збір”.
У відповідності до викладеної Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 позиції за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового
чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Водночас ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8- 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Законом України “Про судовий збір” визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Таким чином розмір судового збору при зверненні з даним позовом майнового характеру становить 2515,93 грн.
Проте ліквідатором до позову не додано доказів його оплати судовим збором у розмірі, визначеному законодавством.
Натомість ліквідатором заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на відсутність грошових коштів, критичну неплатоспроможність та перебування тривалий час позивача у процедурі банкрутства.
Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору:
1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або
2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу зазначених норм Закону України “Про судовий збір” суд доходить до висновку, що вказані позивачем обставини не підпадають під коло визначених частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” умов для відстрочення сплати судового збору, оскільки позивач не є фізичною особою згідно пункту 1 частини 1 даної статті, а також не відноситься до жодної з категорій осіб, визначених у пункті 2 частини 1 статті 8 вказаного Закону.
Крім того, суд зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, а судовий збір, який підлягає сплаті при зверненні ліквідатора з відповідними позовами, в подальшому підлягає включенню до витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі, та відшкодовується в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора Житлово-експлуатаційного комплексу “Соляні” арбітражного керуючого Сашина О.А. про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву про стягнення 3 % у розмірі 38531,48 грн та інфляційних втрат в сумі 129197,51 грн за користування чужими грошовими коштами без руху та встановити ліквідатору ТОВ ЖЕК “Соляні” Сашину О.А. десятиденний строк на усунення недоліків з моменту одержання даної ухвали.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Житлово-експлуатаційного комплексу “Соляні” арбітражного керуючого Сашина О.А. про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву про стягнення 3 % у розмірі 38531,48 грн та інфляційних втрат в сумі 129197,51 грн за користування чужими грошовими коштами без руху.
3. Встановити ліквідатору Житлово-експлуатаційного комплексу “Соляні” Сашину О.А. 10-денний строк для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали суду.
4. Повідомити ліквідатору ТОВ ЖЕК “Соляні” Сашину О.А., що у разі невиконання вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
6. Ухвалу направити ліквідатору на поштову адресу та електронну адресу.
Суддя О.В.Ткаченко