21.07.2021 Справа № 914/1693/18
м.Львів
за позовом: ОСОБА_1 , м.Львів-Винники
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне підприємство побуту”, м.Львів
про стягнення вартості частини майна товариства.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Шнир Я.Б. - адвокат;
Від відповідача: Мацієвська І.В. - адвокат, Купінець Б.І. - директор
Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне підприємство побуту” про стягнення вартості частини майна товариства у розмірі 9856799,68грн.
Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду у справі.
Так, зокрема, ухвалою суду від 14.12.2018р. призначено комплексну судову експертизу у справі №914/1693/18, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз; оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.
На розгляд судової експертизи поставлено наступні питання:
- Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117) станом на дату виходу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту», а саме станом на 30.11.2016р.?
- Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 23,27 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117) , з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов'язань та прибутку, підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на дату виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117), а саме станом на 30.11.2016р.?
15.12.2020 (вх.№35780/20) при супровідному листі від 09.12.2020 №4242 на адресу Господарського суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи в господарській справі №914/1693/18 від 09.12.2020 №4242 та повернуто матеріали справи №914/1693/18.
Ухвалою суду від 24.12.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.01.2021.
Ухвалою суду від 20.01.2021 відкладено підготовче засідання на 10.02.2021
01.02.2021 від позивача надійшло клопотання про повернення висновку та виправлення технічної помилки.
Ухвалою суду від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 01.03.2021
10.02.2021, за вх.№3255/21, від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз поступив висновок №4242 від 09.12.2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи по господарській справі №914/1693/18 після виправлення технічної помилки.
01.03.2021, за вх.№853/21, в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог.
01.03.2021, за вх.№4828/21 від відповідача поступило клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, у якому відповідач зазначив, що при проведенні комплексної судової експертизи визначення ринкової (дійсної) вартості оборотних і необоротних активів Відповідача, експертами до таких активів було віднесено житлові будинки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 , які ніколи не перебували у власності Відповідача, не приватизовувались Відповідачем, а лише обліковувались на балансі, як об'єкти, що перебували в управлінні останнього.
Окрім того, при визначенні ринкової (дійсної) вартості оборотних і необоротних активів Відповідача, експертами було віднесено до таких активів адміністративний корпус по АДРЕСА_4 , що у м. Львові площею-663,8 кв. м. Проте, станом на 31.11.2016 року у власності Товариства перебувало лише 83/100 частини вищевказаного об'єкта нерухомості, а решта 17/100 були відчужені ще у 2006 році п. ОСОБА_2 , що підтверджується Договорами міни від 18.10.2006 року, які просив приєднати до матеріалів справи, а також копією Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які також просимо приєднати.
Зокрема відповідач просив долучити до матеріалів справи: копію відповіді з Регіонального Відділення фонду Державного майна України по Львівській області від 11.10.2005 року за № 8/11-5560 про те, що житлові будинки у АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 не були включені до статутного фонду ВАТ «БМП Побуту», а відтак до складу майна останнього ніколи не входили; документи щодо адміністративного корпусу по АДРЕСА_4 , а саме: копії договорів міни від 18.10.2006 року про передачу у власність ОСОБА_2 17/100 частин у адміністративному корпусі літера Б-3 по АДРЕСА_4 ; копію Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 20.11.2009 р.; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23.02.2021 р.
01.03.2021, за вх.№4828/21 від відповідача поступило клопотання про виклик в судове засідання судових експертів ЛНДІСЕ Перепелицю Б. Ю. та. ОСОБА_3 для надання роз'яснень стосовно наданого ними висновку оціночно-будівельної експертизи та судово-економічної експертиз.
Ухвалою суду від 01.03.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та підготовче засідання відкладено на 23.03.2021.
23.03.2021, за вх.№7027/21, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання, у якому відповідач зазначив, що Відповідач, ознайомившись із висновками комплексної судової експертизи подав у судовому засіданні 01.03.2021 року клопотання про виклик у судове засідання експертів Перепелиці Б. Ю. та Сухолиткого В. В. , оскільки при визначенні вартості частини майна ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (далі - Відповідач або Товариство), належної до виплати ОСОБА_1 , розрахованої пропорційно частки учасника ОСОБА_1 (23,27%) станом на 30.11.2016 року із врахуванням ринкової вартості нерухомого майна даного товариства та від'ємного значення прибутку підприємства за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2016 по 30.11.2016 року, експертами взято до розрахунку нерухоме майно, яке не належить Товариству на праві власності, а тому не може вважатись активом Відповідача.
Так, при визначенні вартості адміністративного корпусу по вул. Зеленій 253, що у м. Львові до розрахунку взята уся площа вищевказаної будівлі, без врахування того, що у власності Товариства перебуває лише 83/100 його частини, що відповідає 549,1 кв.м.
Окрім того, експертами при розрахунку вартості майна Товариства включено три житлові будинки, які ніколи не перебували у власності Відповідача.
Враховуючи вищевказане Відповідач просив суд викликати у судове засіданні судових експертів для з'ясування питань пов'язаних із експертним дослідженням.
Відповідач звернувся до ТзОВ «Судово-екпертного бюро України» для проведення експертизи та надання відповідей на наступній питання:
1. Яка ринкова вартість будівлі адмінкорпусу літ. Б-3, розташованої за адресою: м. Львів, вул.Зелена, 253 станом на 30.11.2016 року?
2. Яка ринкова вартість частини адмінкорпусу літ. Б-3, розташованої за адресою: м. Львів, вул.Зелена. 253 станом на 30.11.2016 року, що належить ТзОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту»?
3. Чи відповідає порядок відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «БМІІ Побуту» станом на листопад 2016 року житлових будинків по вул. Ту пікова, вул. Мучна, вул. Китайська вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку?
4. Яка дійсна вартість частини майна ТОВ «БМП Побуту» належна учаснику, у зв'язку із виходом зі складу товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі 23,27% станом на листопад 2016 року, з урахуванням висновку оціночно-будівельної експертизи щодо ринкової вартості частини адмінкорпусу та вимог чинного законодавства щодо відображення у обліку підприємства?
5. Чи підтверджуються даними бухгалтерського обліку ТОВ «БМІІ Побуту» наявність у товариства грошових коштів станом на 01.03.2021 року достатніх для виплати учаснику належної йому вартості частини майна пропорційної його частці у статутному капіталі 23,27% встановленої в ході експертних досліджень?
Відповідач отримав висновки за результатами вищевказаних експертних досліджень (№8 судової оціночно-будівельної експертизи та висновок №9 судово-економічної експертизи), дійсна ринкова вартість майна ТОВ «БМП Побуту» належна учаснику у зв'язку із виходом зі складу товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі 23,27% станом на листопад 2016 року, з урахуванням висновку оціночно-будівельної експертизи щодо ринкової вартості частини адмінкорпусу та вимог чинного законодавства щодо відображення у обліку підприємства, розрахована на підставі даних балансу 2016 року становить 1 653 010 гри.
При цьому, відповідач зазначає, що експертами взято до уваги, що ТОВ «БМГІ Побуту» у 2006 році відчужено приміщення першого поверху адміністративного корпусу по АДРЕСА_4 , загальною площею 114,7 кв. м., а тому вартість будівлі відповідно зменшена та проведена переоцінка.
Також експерти прийшли до висновку, що житлові будинки по вул. Тупікова, вул. Мучна, вул. Китайська не відповідають визначенню активи, встановленому у НП (с)БОІ «Загальні вимоги до фінансової звітності», оскільки вони не є ресурсами, контрольованими підприємством.
Відповідно, облік ТОВ «БМП Побуту» вказаних житлових будинків на рахунку 10 «Основні засоби» не відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, згідно якої на даному рахунку відображається інформація про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також суб'єктів інвестиційної нерухомості.
Отже, вищевказані висновки експертів, вважає відповідач, підтверджують дійсну ринкову вартість частини майна ТОВ «БМП Побуту» належного учаснику, у зв'язку із виходом зі складу товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі 23,27% станом на листопад 2016 року.
Відтак відповідач просив суд долучити до матеріалів справи висновок експерта №8 судової оціночно-будівельної експертизи та висновок №9 судово-економічної експертизи, які були проведені на його )відповідача) замовлення.
Ухвалою суду від 23.03.2021 відкладено підготовче засідання на 14.04.2021 та викликано в підготовче засідання Судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Перепелицю Бориса Юрійовича і ОСОБА_3 .
12.04.2021, за вх.№8802/21, від відповідача поступив відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якому відповідач категорично заперечує проти стягнення з відповідача 9 856 799,68 грн вартості частини майна Товариства,, оскільки , на думку відповідача, вартість частини майна Товариства, що пропорційна частці Позивачки у статутному капіталі Товариства становить значно меншу суму, а саме - 1 653 010 грн. Даний розмір вартості розрахований із врахуванням вартості майна Товариства, що дійсно належить останньому на праві власності, та розрахований за результатами експертних досліджень, що були проведені з ініціативи Відповідача, а саме: висновку експерта №8 судової оціночно-будівельної експертизи від 16.03.2021 року та висновком експерта №9 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.03.2021 року.
За результатами проведеної експертизи за ухвалою суду від 14.12.2018 було складено висновок №4242 від 09.12.2020року, згідно якої експерт визначив вартість частки Позивачки у розмірі 9 856 799,68 грн.
Проте, при проведенні комплексної судової експертизи до майна Товариства експертами було віднесено майно, яке не належить Товариству на праві власності, не передане йому у користування, а тому з точки зору чинного законодавства України не може бути віднесено ні до основних засобів Товариства, ні до активів Відповідача, стверджує останній.
Так, згідно висновку оціночно-будівельної експертизи експерта ЛНДІСЕ Перепелиці Б. Ю. №189/190/191/192 від 18.12.2019 , що була проведена під час комплексної судової ексгіртизи у даній справі, експертом до основних засобів Відповідача віднесено адміністративний корпус площею 663.8 кв. м. по АДРЕСА_4 та три житлових будинків у м. Львові
- по вул. Китайській, За, по вул. Мучній,27 та по вул. Тупіковій (Глухий Кут), 23.
Проте, при проведенні експертизи у розпорядженні експертів були усі матеріали судової справи, а також інвентаризаційні справи на кожен з вищевказаних об'єктів нерухомості. З огляду на це, експерти мали можливість і повинні були перевірити чи може вважатись кожен із віднесених ними об'єктів нерухомості до майна Товариства, чи можуть вони вважатись активами Відповідача, чи належать вони Товариству на праві власності, чи володіє та розпоряджається ними Відповідач.
Щодо адміністративного корпусу площею 663,8 кв. м. по по АДРЕСА_4 .
Як вбачається із Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що додане самим Позивачем до позовної заяви, Відповідачу не належить 663,8 кв. м. вищевказаної нерухомості, оскільки на підставі Договорів міни нерухомого майна на цінні папери від 18.10.2006 року Товариство передало у власність ОСОБА_4 17/100 частину адміністративного корпусу «Б-3», що складаються з нежитлових приміщень позначених у поверховому плані відповідно : №3 - 13,2 кв. м.; №4 - 25 кв.м.; №5 - 8,6 кв.м.; №6 - 51,9 кв.м.;№20- 11,4 кв.м.; №21 - 4 ,6 кв.м., загальною площею 114,7 кв. м. (а. с. 119-121 т.1; а.с.173-174 т.1, а.с.68 т.2).
Натомість, у висновку експерта при розрахунку ринкової вартості майна Товариства, і як наслідок ринкової вартості частини майна Товариства, що пропорційна частці Позивачки у статутному капіталі, розрахунок проводився без врахування того, що фактично Відповідачу належить лише 83/100 частини цієї нежитлової нерухомості.
У зв'язку з чим, ринкова вартість цієї частини нерухомого майна Товариства повинна бути зменшено і може становити - 7 116 320 грн , як це вказано у висновку №8 судової оціночно-будівельної експертизи від 16.03.2021 року, а не 8 606 565 грн. як це вказано у висновку судового експерта ЛНДІСЕ Перепелиці Б. Ю. №189/190/191/192 від 18.12.2019, вважає відповідач.
Щодо житлових будинків по АДРЕСА_7 та по АДРЕСА_3 , позиція відповідача наступна.
Як вбачається із Інформаційної довідки, яку надав суду Відповідач (а. с. 161 т.І), житлові будинки по АДРЕСА_6 , по АДРЕСА_7 та по АДРЕСА_3 ніколи не перебували у власності Відповідача.
Згідно листа Регіонального відділення Фонду держмайна України у Львівській області від 11.10.2005 року №8/11-5560 вбачається, що відповідно до плану приватизації майна цього підприємства (ВАТ «БМП побуту»), затвердженого наказом регіонального відділення №283 від 16.03.1998 року до статутного фонду ВАТ «БМУ побуту» не були включені: житловий будинок АДРЕСА_3 ; житловий будинок АДРЕСА_7 ; житловий будинок вул. Китайська».
Вищевказане підтверджується й матеріалами інвентаризаційних справ, які були розпорядженні судових експертів під час проведення ними комплексної експертизи, зокрема:
Як вбачається з інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_5 , будинок був побудований Львівським обласним СМУ треста «Укрпобутпромбудмонтаж» (правонаступником якого можна вважати Відповідача) і у 1962 році останній передав квартири у даному будинку на баланс місцевих Рад і в подальшому виконував функції житлово-експлуатаційної організації щодо даного житлового будинку.
Зважаючи на те, що даний житловий будинок був віднесений до державного житлового фонду, усі квартири у цьому будинку були приватизовані, і фактично відповідно до чинного законодавства України будинок належить на праві спільної власності усім власникам квартир цього житлового будинку, а не Товариству, вважає відповідач. Так, в матеріалах інвентаризаційної справи зберігаються заяви мешканців даного будинку про приватизацію квартири у будинку, які входили у склад державного житлового фонду, що підтверджує те, що житловий будинок АДРЕСА_7 не може вважатись майном Відповідача.
З інвентаризаційної справи житлового будинку АДРЕСА_8 вбачається, що СМУ проект «Укрпобутпробудмонтаж» був лише балансоутримувачем цього будинку, і ніколи не був його власником. Квартири у даному житловому будинку також були приватизовані його мешканцями - як квартири державного житлового фонду, що підтверджує факт, що житловий будинок АДРЕСА_8 не може вважатись власністю Відповідача, стверджує останній.
З інвентаризаційної справи житлового будинку АДРЕСА_9 також вбачається, що Відповідач виконував лише функції житлово-експлуатаційної організації, а не власника будинку. Квартири у даному будинку також приватизувались його мешканцями як квартири державного житлового фонду, що виключає приналежність цього будинку на праві власності Відповідачу.
Отже вищевказані будинки є багатоквартирними будинками, квартири в яких є приватизовані із власниками цих квартир, а Відповідач у 2016 році лише обслуговував дані будинки виконуючи функції ЖЕО, а тому такі будинки не можуть бути віднесені до складу майна Товариства, вважає відповідач.
Про те, що квартири у вищевказаних трьох житлових будинках станом на листопад 2016 року були приватизовані, Відповідач повідомив суд шляхом подання Інформаційної довідки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.161 т. 1), які були у розпорядженні експертів.
За доводами відповідача, квартири у даних житлових будинках приватизовувались згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого приватизацією державного житлового фонду вважається відчуження квартир, житлових приміщень, призначених для проживання сімей та одиноких осіб. При цьому до державного житлового фонду відносився житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управління державних підприємств, організацій установ. Зважаючи на те, що в процесі приватизації Львівського ДКБМП побуту у ВАТ «Будівельно-монтажне підприємство побуту», правонаступником якого є Відповідач, житлові будинки по АДРЕСА_9 не передавались у статутний фонд Товариства, що підтверджується відповідною довідкою, яку Відповідач надав до справи. Будинки залишились у державному житловому фонді, у зв'язку з чим мешканці цих будинків приватизували квартири і відповідно до ст. 10 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», який діяв на той час, стали співвласниками цих житлових будинків. Щодо того, що право власності на допоміжні приміщення, технічне обладнання та елементи зовнішнього благоустрою житлового будинку виникає з правом власності на квартиру, незалежно від підстав його набуття та не потребує будь-яких додаткових дій для його підтвердження неодноразово роз'яснювалось Конституційним Судом України у 2004 році (рішення від 02.03.2004 року у справі №1-2/2004) та у 2011 році (рішення від 09.11.2011 року справа №1-22/2011).
Окрім цього, те, що вищевказані житлові будинки не можуть вважатись основним засобами, і як наслідок були помилково віднесені експертами до майна Товариства підтверджується й наступним:
Так, до основних засобів, згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, відносяться власні або отримані на умовах фінансової оренди об'єкти і орендовані цілісні майнові комплекси, що віднесені до складу основних засобів, а також інвестиційної нерухомості. В свою чергу основними засобами, з точки зору Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 є матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, активом вважаються ресурси, що контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Як вже вказувалось вище, майном, з точки зору ст. 190 ЦК України, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. При цьому, право власності на нерухоме майно, згідно ст. 182 ЦК України їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Як вбачається з матеріалів інвентаризаційних справ на вищевказані житлові будинки, вказує відповідач, Товариство не є ані власником, ані користувачем житлових будинків по АДРЕСА_7 та по АДРЕСА_9 .
Отже, зважаючи на те, що не має жодного документа, який би підтверджував право власності або користування Відповідачем вищевказаними житловими будинками, на переконання відповідача, такі не можуть відноситись до майна, основних засобів Товариства, так як вони не є ресурсами, контрольованими підприємством.
Зважаючи на це, житлові будинки по АДРЕСА_10 не можуть вважатись майном Товариства, оскільки станом на 2016 рік вони належали власникам квартир, що знаходяться у цих будинках.
Ухвалою суду від 14.04.2021 повторно викликано Судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сухолиткого Володимира Володимировича.
В судовому засіданні 05.05.2021 оголошено перерву на 27.05.2021.
27.05.2021, за вх.№12504/21, поступили пояснення відповідача з приводу пояснень, наданих судовими експертами Сухолитким В. В. та Перепелицею Б. Ю., у яких відповідач вказує , зокрема, на те, що у судовому засіданні експерт Перепелиця Б. Ю. підтвердив, що дійсно відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 16 «Основні засоби», основними засобами вважаються це матеріальні об'єкти, що їх: а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей; б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
Згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) Разом з тим зазначив, що при оцінці вартості житлових будинків він розумів, що будинки не належать на праві власності Товариству, оскільки квартири в цих будинках були приватизовані їх мешканцями. Правовстановлюючі документи не аналізував, їх повинен був аналізувати експерт, який проводив завершальну експертизу - економічну.
Також вказав, що дійсно під час дослідження були правовстановлюючі документи на усю нерухомість, а тому він знав, що фактично ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» має у власності лише 83/100 частини нежитлової нерухомості по АДРЕСА_4 , а житлові будинки по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_3 не є приватною власністю Товариства. Проте, експерт сказав, що лише розраховував вартість вищевказаних об'єктів, а подальше питання щодо включення їх у вартість майна Товариства повинен був вирішувати експерт економіст ОСОБА_3 , який фактично підсумовував два попередніх висновки щодо оцінки вартості нерухомого та рухомого майна, що належить Товариству.
Експерт ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що бухгалтерський облік юридичним особами здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а значить первинним для встановлення належності майна Товариству є правовстановлюючі документи на майно, а не відображення майна на рахунках певної балансової групи, зокрема рахунках балансової групи «основні засоби», зауважує відповідач. Разом з тим експерт зазначив, що він не є аудитором, який вправі вказувати на помилки у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства, а тому він оцінював вартість майна Товариства, згідно балансових документів, а не правовстановлюючих документів на це майно.
27.05.2021, за вх.№12505/21 від відповідача поступило клопотання про приєднання до матеріалів справи №914/1693/18 аудиторського звіту незалежного аудитора від 16.04.2021, складеного аудитором М.М. Соловій. Підготовче засідання, призначене на 27.05.2021, не відбулося, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. Ухвалою суду від 03.06.2021 призначено підготовче засідання на 24.06.2021.
23.06.2021 від відповідача поступило клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.
В підготовчому засіданні 24.06.2021 оголошено перерву до 01.07.2021.
24.06.2021, за вх.№14655/21, від позивача поступила відповідь на відзив відповідача на заяву про збільшення позовних вимог, де позивач, зокрема, зазначає, що судово-будівельна експертиза №189/190/191/192 від 18.12.2019р., судова товарознавча експертиза №187, 188 від 28.02.2020р. та судово-економічна експертиза №4242 від 09.12.2020р. проводились на підставі наведеної ухвали суду від 14.12.2018р. про призначення комплексної судової експертизи.
Для проведення наведених вище судових експертиз, відповідачем надано суду за підписом директора Купінець Б.І. та головного бухгалтера Маланчак Р.М. Перелік основних засобів ТзОВ «БМП Побуту», згідно якого до основних засобів товариства віднесено житлові будинки в АДРЕСА_10 (Т.1 а.с.90).
Також відповідачем додано до матеріалів справи Конкретизований перелік основних засобів ТзОВ «БМП Побуту» на 30.11.2016р. завіреного підписом директора Купінець Б.І., згідно якого також до основних засобів відповідача віднесено наведені вище житлові будинки (Т.2 а.с.64).
Позивач стверджує, що Відповідачем додано до матеріалів справи і Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 31.12.2016р. за підписом голови інвентаризаційної комісії Купінець Б.І. та членів комісії Маланчак Р.М. та ОСОБА_5 , згідно якого контрольною перевіркою встановлено: згідно з інвентаризаційним описом значиться в наявності 15 найменувань цінностей. Серед наведених цінностей перелічені і наведені вище три житлові будинки (Т.2 а.с.63).
Допитані в судовому засіданні судові експерти, які проводили наведені вище судові експертизи, пояснили, що ними під час визначення вартості активів відповідача та визначення частки позивача, яка підлягає виплаті, враховано наявність у відповідача того майна, яке вказав сам відповідач у наданих суду документах.
Відповідно, визначену згідно Висновку експерта №4242 від 09.12.2020р. за результатами проведення судово-економічної експертизи по господарській справі №914/1693/18 вартість частки позивача, яка підлягає виплаті в зв'язку з її виходом з товариства в розмірі 9856799,68 грн. позивач вважає правильною, оскільки такі ґрунтуються на наданих відповідачем доказах та такі експертизи проведені в межах судової справи та із забезпеченням огляду оцінюваного майна судовими експертами за участю представників обох сторін.
Позивач вважає, що надані відповідачем до матеріалів справи висновки експертів №8 від 16.03.2021р. та №9 від 22.03.2021р. проведені без огляду і дослідження таким експертом матеріалів справи (без врахування поданих відповідачем суду наведених вище матеріалів) та лише на замовлення відповідача, який побачивши визначені у Висновку експерта №4242 від 09.12.2020р. суми, що підлягають до виплати позивачу, вирішив самостійно замовити експертні дослідження, щоб поставити під сумнів вже проведені судові експертизи, які призначені ухвалою суду.
Окрім того, в ході розгляду справи:
30.06.2021 ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою б/н від 30.06.2021 як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне підприємство побуту” (третя особа, зазначена у заяві ОСОБА_1 ).
Ухвалою суду від 05.07.2021 повернути позовну заяву ОСОБА_6 і додані до неї документи без розгляду.
30.06.2021, за вх.№2777/21, від ОСОБА_7 поступило клопотання про залучення до його участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
24.06.2021, за вх.№14674/21, від відповідача поступило клопотання від 24.06.2021 про приєднання доказів, у якому просить суд приєднати до матеріалів справи №914/1693/18 Акт від 30.11.2016, який підтверджується, що при розкритті поштового відправлення у ньому була ксерокопія заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників.
01.07.2021, за вх.№15011/21, від позивача поступило заперечення на клопотання про приєднання доказів від 24.06.2021.
Ухвалою суду від 01.07.2021 суд постановив: клопотання відповідача вих.№14 від 25.02.2021 (вх.№4828/21 від 01.03.2021) про приєднання доказів задоволити; клопотання відповідача від 23.03.2021 (вх.№7027/21 від 23.03.2021) про приєднання доказів задоволити; в задоволенні клопотань відповідача від 11.05.2021 №24 (вх.№10977/21 від 12.05.2021) та від 26.05.2021 №33 (вх.№12506/21 від 27.05.2021) про витребування доказів відмовити; долучити до матеріалів справи відзив від 12.04.2021 №22 на заяву про збільшення позовних вимог (вх.№8802/21 від 12.04.2021); долучити до матеріалів справи відповідь від 24.06.2021 (вх.№14655/21 від 24.06.2021) на відзив відповідача на заяву про збільшення позовних вимог; приєднати до матеріалів справи акт від 30.11.2016 (поданий позивачем в додаток до клопотання від 24.06.2021 про приєднання доказів (вх.№14674/21 від 24.06.2021)), однак не приймати до розгляду; приєднати до матеріалів справи пояснення відповідача від 25.05.2021 №31 (вх.№12504/21 від 27.05.2021); клопотання відповідача від 26.05.2021 №32 (вх.№12505/21 від 27.05.2021) про приєднання доказів задоволити; приєднати до матеріалів справи заперечення позивача від 30.06.2021 вх.№15011/21 від 01.07.2021) на клопотання відповідача про приєднання доказів від 24.06.2021; підготовче засідання відкласти на 05.07.2021.
Ухвалою суду від 05.07.2021 в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено, оголошено перерву в засіданні до 21.07.2021.
15.07.2021, за вх.№16590/21, від позивача поступило заперечення щодо призначення повторної експертизи, у яких позивач ще раз зазначив, що згідно Висновку експерта №4242 від 09.12.2020р. за результатами проведення судово-економічної експертизи по господарській справі №914/1693/18 вартість частки позивача, яка підлягає виплаті в зв'язку з її виходом з товариства в розмірі 9856799,68 грн. вважає правильною, оскільки такі ґрунтуються на наданих відповідачем доказах та такі експертизи проведені в межах судової справи та із забезпеченням огляду оцінюваного майна судовими експертами за участю представників обох сторін. Надані відповідачем до матеріалів справи висновки експертів №8 від 16.03.2021р. та №9 від 22.03.2021р. проведені без огляду і дослідження таким експертом матеріалів справи (без врахування поданих відповідачем суду наведених вище матеріалів) та лише на замовлення відповідача, який побачивши визначені у Висновку експерта №4242 від 09.12.2020р. суми, що підлягають до виплати позивачу, вирішив самостійно замовити експертні дослідження, щоб поставити під сумнів вже проведені судові експертизи, які призначені ухвалою суду.
21.07.2021, за вх.№16976/21, від відповідача поступили пояснення, у яких зазначено, що він неодноразово вказував на те, що Товариство на праві власності володіє лише 83/100 частини будівлі АДРЕСА_4 , а житлові будинки не є власністю Товариства, але усе це залишилось поза увагою експертів, які проводили комплексну експертизу на підставі ухвали суду, і як наслідок безпідставно збільшилась вартість майна Товариства.
Відповідач не погоджується із думкою Позивача про правильність судово-будівельної експертизи №189/190/191/192 від 18.12.2019 року та судово-економічної експертизи №4242 від 09.10.2020 року, оскільки такі суперечать наявним у матеріалах справи документам, які були у розпорядженні експертів, натомість не взялись ним до уваги. Крім того, відповідач вважає, що суд може взяти до уваги висновок судової оціночно-будівельної експертизи №8 від 16.03.2021 р. та висновок судово-економічної
експертизи №9 від 22.03.2021 р., як такі, що максимально правильно відображають дійсну ринкову вартість майна Товариства станом на 30.11.2016 року, оскільки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та відображають дійсний склад Майна Товариства.
Поряд з цим, 21.07.2021, за вх.№3003/21, від відповідача поступило клопотання про призначення експертизи, у якому відповідач зазначив, що зважаючи на сумніви, що висловлюються стороною Позивача з приводу експертизи, проведеної з ініціативи Відповідача, а також явну невідповідність висновків проведеної за ухвалою суду експертизи фактичним обставинам справи, зокрема збільшення кількості майна Товариства, яке фактично на праві власності йому ніколи не належало, вважає, що у суду є усі підстави призначити первинну експертизу на вирішення якої поставити нові питання із врахуванням нової інформації щодо майна Товариства.
Відтак, просить суд призначити первинну судову експертизу у справі №914/1693/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» про стягнення вартості частини майна товариства, проведення якої доручити експерту Львівському науково- дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського 54).
На розгляд експерта поставити наступні питання:
• Яка ринкова вартість всіх основних засобів, які належали ТОВ «Будівельно-монтажне
підприємство побуту» на праві приватної власності або фінансової оренди, з урахуванням майнових зобов'язань Товариства станом на 30.11.2016 року?
• Чи підтверджується документально обґрунтованість включення ТОВ «Будівельно- монтажне підприємство побуту» до складу основних засобів житлових будинків по вул. Китайській, 3а, по вул. Мучній, 27 та по вул. Тупіковій, 23, що у м. Львові та їх відображення на рахунку 10 «Основні засоби»?
• Яка дійсна вартість частини майна ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту», належна учаснику, у зв'язку із виходом зі складу товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі 18,21% з врахуванням тих основних засобів, які належали Товариству станом на 30.11.2016 року та вартість яких визначена у питанні 1?
• Яка дійсна вартість частини майна ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту», належна учаснику, у зв'язку із виходом зі складу товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі 23,27% з врахуванням тих основних засобів, які належали Товариству станом на 30.11.2016 року та вартість яких визначена у питанні 1?
Однак, в ході розгляду даного клопотання в судовому засіданні представник відповідача і керівник товариства (п.Купінець Б.І.) кінцево просили суд призначити у справі повторну судову експертизу, оплату якої гарантують.
Представник позивача в підготовчому засіданні заперечив щодо проведення такої експертизи, зазначив, що в матеріалах справи наявний висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи по господарській справі №914/1693/18 та визначено вартість частки позивача, яка підлягає виплаті в зв'язку з її виходом з товариства в розмірі 9856799,68 грн., тому відсутні підстави для проведення експертизи.
Судом роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необгрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
В той же час, згідно п.15.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 25.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитись на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.
Щодо вимоги відповідача у клопотанні про призначення первинної судової експертизи, то як зазначає сам відповідач у даному клопотання первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Беручи до уваги, що у даній справі ухвалою суду від 14.12.20218 вже було призначено судову експертизу, що унеможливлює повторне призначення первинної експертизи.
Отже, з огляду на викладені вище обставини та матеріали справи, враховуючи приписи п.15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», клопотання відповідача про призначення повторної експертизи, суд прийшов до висновку задоволити клопотання відповідача частково і призначити повторну комплексну судову експертизу у справі №914/1693/18.
Проведення експертизи суд вбачає за доцільне доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 6).
На розгляд повторної комплексної судової експертизи поставити наступні питання:
- Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117) станом на дату виходу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту», а саме станом на 30.11.2016р.?
- Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 23,27 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117), з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов'язань та прибутку, підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на дату виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117), а саме станом на 30.11.2016р.?
Як вже зазначено в судовому засіданні представники відповідача підтвердили, що гарантують оплату за проведення повторної судової експертизи.
Крім того, 21.07.2021, за вх.№17027/21, від відповідача поступило клопотання про виклик в судове засідання судових експертів ТОВ «Судово-експертне бюро України» Бурдьо І. М. та Бутакову М.А. для надання роз'яснень стосовно висновку судово-економічної експертизи та оціночно-будівельної експертизи (відповідно) і надання відповідей на питання суду та учасників справи.
Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку, що станом на даний час, з огляду на заявлене відповідачем клопотання про призначення повторної експертизи, і часткове задоволення її судом, суд вважає недоцільним задоволення клопотання відповідача від 21.07.2021, за вх.№17027/21.
Також 21.07.2021, за вх.№3004/21, від відповідача поступило клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що на адресу відповідача надійшла копія позовної заяви ОСОБА_6 з вимогами про визнання недійсними установчих документів, скасування державної реєстрації ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» та скасування держаної реєстрації припинення Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне підприємство побуту». Як стало відомо відповідачу з інформації опублікованої на сайті Господарського суду Львівської області, в розділі «стан розгляду справ», за вказаною заявою було присвоєно номер справи №914/2077/21 та визначено склад суду. Відтак відповідач просить суд зупинити провадження у справі №914/1693/18 до вирішення справи №914/2077/21 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.
Так, на підтвердження викладених у клопотанні обставин, відповідач долучив копію позовної заяви ОСОБА_6 до ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту». Проте, суд зазначає, що до клопотання про зупинення провадження не долучено доказів прийняття Господарським судом Львівської області до розгляду та відкриття провадження у справі №914/2077/21 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» з вимогами про визнання недійсними установчих документів, скасування державної реєстрації ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» та скасування держаної реєстрації припинення Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне підприємство побуту».
Як встановлено судом, згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 21.07.2021, ухвалою суду від 14.07.2021 Господарським судом Львівської області позовну заяву ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - монтажне підприємство побуту» про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства, визнання недійсним Статуту Товариства, скасування державної реєстрації Товариства, відміну державної реєстрації припинення Товариства - залишено без руху.
Відтак, суд констатує, що заявник передчасно просить суд зупинити провадження у справі №914/1693/18 до набрання законної сили судового рішення по справі №914/2077/20, у зв'язку з відсутністю станом на момент проведення підготовчого засідання (21.07.2021) доказів прийняття до розгляду та відкриття провадження Господарським судом Львівської області у справі №914/2077/21.
21.07.2021, за вх.№3005/21, від ОСОБА_6 поступило клопотання про залучення його третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що ним подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» із вимогами про визнання недійсними протоколу зборів учасників (засновників) та статуту товариства, скасування Державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» та скасування припинення Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне підприємство побуту».
ОСОБА_6 зазначає, що як вказано судом в ухвалі від 05.07.2021р. у цій справі неможливо встановити неправомірність установчих документів та скасувати реєстрацію підприємства. Також неможливо вирішувати питання про виплату вартості частки, якщо оспорюється сама частки і її розмір, тому вважаю. що наявні всі підстави для зупинення провадження у справі №914/1693/18. Проте, ОСОБА_6 стверджує, що клопотання про зупинення провадження може подавати тільки учасник справи.
Отже, ОСОБА_6 вважає, що рішення у справі №914/1693/18 може вплинути на його права та інтереси та для забезпечення можливості подання ним клопотання про зупинення провадження у справі необхідним є залучення його учасником справи, третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору.
Розглянувши клопотання ОСОБА_6 про залучення його третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та зупинення провадження у справі, суд зазначає, що відповідно до ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Положеннями ч. 2 ст. 50 ГПК України визначено, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч.4 ст. 50 ГПК України).
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі, а саме: чи буде у зв'язку з прийняттям рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/ або обов'язків у майбутньому.
Водночас, судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків у правовідносинах такої третьої особи з однією із сторін.
Проте, як вже вище зазначалось судом, ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Львівської області з окремим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» з вимогами про визнання недійсними установчих документів, скасування державної реєстрації ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту» та скасування держаної реєстрації припинення Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне підприємство побуту», і ухвалою суду від 14.07.2021 ця позовна заяву залишена без руху. Відтак, в межах розгляду справи №914/2077/21 (у випадку відкриття провадження у справі) може бути встановлено, чи порушені права ОСОБА_6 , а відтак станом на день проведення підготовчого засідання відсутні підстави для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спорту на стороні відповідача та зупинення провадження у справі.
Принагідно суд також вбачає за необхідне зазначити, що наведені у клопотанні твердження ОСОБА_6 про висновки Господарського суду Львівської області в ухвалі від 05.07.2021 у справі №914/1693/18 є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
21.07.2021, за вх.№3007/21, від ОСОБА_8 поступило повторне клопотання про залучення його в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у даній справі.
Розглянувши подане клопотання суд зазначає, що питання залучення ОСОБА_8 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вже розглядалось судом, і ухвалою суду від 05.07.2021 у задоволенні клопотання відмовлено.
Розглядаючи повторне клопотання ОСОБА_8 , то суд повторно зазначає, що обгрунтування, які наводить ОСОБА_8 у своїй заяві не є обгрунтуванням доцільності залучення його до участі у даній конкретній справі, виходячи з положень ст.50 ГПК України. Доводи, які наводить заявник, жодним належним та допустимим доказом не підтверджені і є голослівними.
З врахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 .
Керуючись ст. ст. ст.2, 4, 5, 7, 13, 14, 50, 69, 98-100, 107, 228, 234 ГПК України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні клопотання від 21.07.2021 (вх.№3005/21 від 21.07.2021) про його залучення третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору та про зупинення провадження у справі.
2. Відмовити ОСОБА_8 в задоволенні клопотання від 21.07.2021 (вх.№3007/21 від 21.07.2021) про його залучення третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору.
3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 20.07.2021 (вх.№17027/21 від 21.07.2021) про виклик судового експерта.
4. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 20.07.2021 (вх.№3004/21 від 21.07.2021) про зупинення провадження у справі.
5. Клопотання відповідача про призначення судової експертизи задоволити частково.
6. Призначити повторну комплексну судову експертизу у справі №914/1693/18.
7. Проведення повторної комплексної судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 6).
8. На розгляд повторної комплексної судової експертизи поставити наступні питання:
- Яка дійсна ринкова вартість всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117) станом на дату виходу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту», а саме станом на 30.11.2016р.?
- Яка вартість частини майна пропорційна частці у розмірі 23,27 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117), з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів товариства, його зобов'язань та прибутку, підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на дату виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117), а саме станом на 30.11.2016р.?
9. Оплату за проведення повторної судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 253, ідентифікаційний код 03059117)
10. Попередити експертів, які проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст.ст.384,385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
11. Провадження у справі зупинити до отримання висновку повторної судової експертизи.
12. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку ст.ст.256,257 ГПК України
13. Копію ухвали та матеріали справи № 914/1693/18 направити в Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.
14. Після проведення експертизи висновок судового експерта за результатами дослідження та матеріали справи № 914/1693/18 повернути на адресу господарського суду Львівської області.
15. Про поновлення провадження у справі сторони будуть повідомлені ухвалою суду.
Повний текст ухвали складено 28.07.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва