Рішення від 30.07.2021 по справі 910/7856/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

м. Київ

30.07.2021Справа № 910/7856/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження

справу № 910/7856/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (код 38657646; 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19-А)

до Державного підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (код 01422832; 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.26, латера А)

про стягнення заборгованості у розмірі 327 624,00 грн.,

без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» за Договором субпідряду від 17.04.2015 №0096/04/15 (далі - Договір) заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 327 624,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/7856/21; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.06.2021 Позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

11.06.2021 Відповідачем через відділ діловодства суду подано Відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву, Відповідач в повному обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що між підприємствами укладено мирову угоду, за змістом якої сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за укладеними договорами у тому числі за договором субпідряду від 17.04.2015 №0096/04/15. Дану угоду не розірвано та вона підлягає виконанню сторонами.

23.06.2021 Позивачем до суду подано Відповідь на відзив. Позивач заперечує проти доводів викладених у відзиві з тих підстав, що зазначена мирова угода не є процесуальним документом, а являє собою цивільно-правовий договір. Строк виконання зобов'язання в угоді не встановлений, тому керуючись положенням статті 530 ЦК України, позивачем надіслано Відповідачу вимогу про сплату заборгованості. Вказана вимога станом на день подання позову не виконана, суму заборгованості не сплачено.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (Виконавець) та Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (як Замовником) був укладений договір субпідряду на виконання проектних робіт № 0096/04/15. (далі - Договір), за умовами якого:

- п. 1.1., Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати проектно-кошторисну документацію по об'єкту: Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Імирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі міста Києва Розробка проекту житлового будинку поз. № 25 та 28 по генплану (стадія «Проект»), надалі - Роботи.

- п 2.1., вартість робіт становить 937 600,00 грн. без ПДВ.

04 травня 2016 року між Замовником і Виконавцем було укладено договір про внесення змін №1 до Договору, в якому сторони домовились змінити вартість робіт на 1 115 040,00 грн. в т.ч. ПДВ 191 840,00 грн.

Відповідно до Календарного плану виконання проектних робіт (Додаток № 4 до Договору) вартість робіт проекту житлового будинку поз. 25 по генплану становить 575 520,00 грн.

- п. 3.1.1. Договору сторони домовились, що Замовник оплачує Роботи шляхом перерахування 20% вартості робіт на підставі листа Виконавця.

- п. 3.1.2. Договору залишок вартості Робіт Замовник перераховує Виконавцю протягом 10 банківських днів після здачі матеріалів проектних робіт Замовнику та підписання сторонами договору акту приймання-передачі виконаних робіт.

- п.п. 4.2., 4.3., Замовник зобов'язаний протягом 10 календарних днів після отримання акту передачі-приймання виконаних робіт підписати та повернути акт Виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття робіт. При неотриманні Виконавцем підписаного акту або мотивовано відмови від прийняття робіт частково або повністю у встановлений термін. Роботи вважаються прийнятими.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою відповідача.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором субпідряду.

Крім того, 24.09.2019 року між Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (ДП «НДПІ містобудування») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» укладено Мирову угоду про врегулювання договорів, зокрема, №0096/04/15 від 17 квітня 2015 року (далі - Мирова угода), за умовами якої:

- п.1, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 4 031 555,60 грн.

- п.2, ДП «НДПІ містобудування» гарантує і зобов'язується сплатити суму заборгованості в повному обсязі в наступному порядку: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.), що будуть першочергово зараховані в рахунок погашення заборгованості починаючи з 24 вересня 2019 року.

- Абзац 2 п.2, подальші погашення будуть здійснюватись шляхом перерахування коштів з поточного рахунку ДП «НДПІ містобудування» на поточний рахунок Товариства шляхом перерахування 30% від будь-яких грошових коштів, які надійдуть на рахунок ДП «НДПІ містобудування» від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ».

- п. 5, у випадку порушення обов'язку з боку ДП «НДПІ містобудування» зі сплати заборгованості (повної або часткової) встановленої пунктом 2 Мирової угоди Товариство має право достроково розірвати дану Мирову угоду в односторонньому порядку, ініціювати стягнення непогашеної суми заборгованості та нарахувати Підприємству штраф у розмірі 50% непогашеної суми заборгованості, проценти річних, інфляційні нарахування, судові витрати.

Угоду підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін.

У встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсною.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Відповідач у поданому суду Відзиві на позов помилково ототожнює укладену між господарюючими суб'єктами «Мирову угоду» з процесуальним документом, для врегулювання спору між сторонами у господарській справі, в розумінні статті 192 ГПК України. Адже, станом на час укладення такої угоди господарського спору у суді не існувало, така угода не затверджувалась судом, у встановленому чинним ГПК України порядку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько- договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

Отже, за своєю правовою природою, укладена мирова угода є цивільно-правовим договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; факт виконання робіт; приймання-передача робіт; неоплата робіт відповідачем у визначений строк.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт.

На виконання пункту 4.6. Договору, відповідно до накладної від 27.10.2017 року №882 Виконавець передав матеріали проектних робіт Замовнику, а саме - проектну документацію у 5-ти примірниках по житловому будинку № 25 том 2/4. книга 24.1 Архітектурно-будівельні рішення та том 2/4, книга 24.2 Інженерні рішення.

Відповідно до накладної від 26.02.2018 № 91 Виконавець передав Замовнику матеріали проектних робіт, а саме проектна документація стадії «П» у 6-ти примірниках по житловому будинку № 25 системи пожежної та охоронної сигналізації.

Відповідно до накладної від 25.02.2019 № 46 Виконавець передав Замовнику матеріали проектних робіт, а саме проектну документацію на електронному носії по житловому будинку № 25.

На підтвердження факту виконання робіт між Замовником та Виконавцем укладено наступні акти виконаних робіт, а саме:

- № 124 від 30.12.2016 на суму виконаних робіт 115 104,00 грн.;

- № 3 від 22.06.2020 на суму 57 792,00 грн.;

- № 27 від 28.12.2020 на суму 75 000,00 грн.

Також, листом за вих, № 43 від 27.08.2020 було надіслано Замовнику підписані Виконавцем акти виконаних робіт від 27.08.2020 №1 на загальну суму виконаних робіт 327 624,00 грн.

Факт надіслання актів виконаних робіт Замовником підтверджується накладною та фіскальним чеком № 0306106233855 від 27.08.2020 та описом вкладення у цінний лист № 00306106233855 від 27.08.2020 з відміткою працівника поштового відділення.

Вказаний лист із додатками Замовник отримав 01.09.2020.

Як зазначає Позивач, Замовник протягом 10 календарних днів після отримання актів передачі-приймання виконаних робіт вказані акти не підписав, а також не надав Виконавцю мотивовану відмову від їх підписання. Доказів іншого Відповідачем не надано.

В силу пункту 4.3 Договору, роботи вважаються прийнятими.

Отже, Станом на день звернення до суду з позовом, Виконавець виконав роботи на суму 575 520,00 грн.

Платіжним дорученням № 665 від 30.09.2016 Замовником було сплачено аванс за Роботи по Договору в розмірі 115 104,00 грн.

Платіжним дорученням № 1 від 22.06.2020 Замовник сплатив заборгованість за виконані роботи в розмірі 120 135,27 грн. згідно укладеної Мирової угоди від 24.09.2019. З яких 57 792,00 грн. суло зараховано позивачем в рахунок погашення заборгованості за Договором по ж/б №25.

Платіжним дорученням № 7 від 01.07.2020 Замовник сплатив заборгованість за виконані роботи в розмірі 75 000,00 грн. згідно укладеної Мирової угоди від 24.09.2019.

Загалом сплачено відповідачем 247 896,00 грн.

09.10.2020 року Позивачем на адресу Відповідача надіслано вимогу № 09/10-2020 про сплату заборгованості.

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті виконаних ТОВ «Фундамент проект» робіт Мировою угодою не встановлений певною подією, яка неминуче має настати, а також згадана угода немає встановленого строку (терміну) виконання боржником обов'язку, ДП «НДГІІ Містобудування» повинно виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Отже, в силу пунктів 3.1.2., 4,2, та 4.3. Договору та статті 530 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання з оплати суми заборгованості з розмірі 327 624,00 грн.

З огляду на наведене вище, твердження відповідача щодо передчасності вимог позивача про сплату заборгованості спростовуються встановленими судом обставинами.

За таких обставин, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.

Таким чином, вимога про стягнення 327 624,00 грн. (575 520,00 - 247 896,00) є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

Також, у прохальній частині позовної заяви Позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу Позивачем додано до матеріалів справи:

- Копію договору про надання правової допомоги №11/05/2021 від 11.05.2021р;

- Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5086 від 27.06.2012 р.

- Копію Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №11/05/2021 від 11.05.2021р;

- Копію акту приймання-передачі правової допомоги від 14.05.2021р. на суму 7000грн.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Такими чином, суд керується вимогами позивача, що містяться у прохальній частині позову.

За приписами статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд погоджується з поданими розрахунками та їх вартістю, а отже, заява Позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» до Державного підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення заборгованості у розмірі 327 624,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (код 01422832; 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.26, латера А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Проект» (код 38657646; 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19-А): 327 624,00 (триста двадцять сім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. заборгованості, 5000,00 (п'ять тисяч) грн.. витрат на професійну правничу допомогу та 4 914,36 (чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.07.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук

Попередній документ
98668477
Наступний документ
98668479
Інформація про рішення:
№ рішення: 98668478
№ справи: 910/7856/21
Дата рішення: 30.07.2021
Дата публікації: 02.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; підряду; будівельного підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.09.2021)
Дата надходження: 01.09.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості у розмірі 327 624,00 грн.
Розклад засідань:
26.10.2021 13:45 Північний апеляційний господарський суд