ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 910/8400/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Адвокат", м. Київ
до Бюджетної установи "Національний центр обліку викидів парникових газів", м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва, м. Київ
про стягнення 795 756,23 грн, -
суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Венгаренко Т.А. (адвокат за ордером серії ВЕ№1030656 від 02.02.2021 року);
від відповідача: Болотнікова М.Г. (адвокат за ордером серії КС№671101 від 19.11.2019 року);
від третьої особи 1: не з'явились;
від третьої особи 2: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Адвокат" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Бюджетної установи "Національний центр обліку викидів парникових газів" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 795 756,23 грн, у зв'язку з невиконанням останнім умов Договору про закупівлю послуг за державні кошти №16 від 27.11.2012 року в частині розрахунку за надані позивачем послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2019.
19.07.2019 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в планових призначеннях за КПКВК 2401520 («Забезпечення діяльності Національного центру обліку викидів парникових газів») не передбачено видатки на погашення кредиторської заборгованості БУ «НЦО», через що сплатити заборгованість за бюджетною програмою неможливо, оскільки таке перерахування буде порушенням ст.ст. 48, 116, 119 Бюджетного кодексу України - нецільове використання бюджетних коштів і аналогічним складом злочину за ст. 210 Кримінального кодексу.
13.09.2019 року відповідачем подано до суду доповнення до відзиву, в якому зазначено, що відповідно до Договору делегування №20/2012 від 04.10.2012 року БУ «НЦО» прийняла функції замовника по здійсненню заходів щодо виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН. Вказана НДР виконувалася відповідно до погодженого Мінфіном України і Мінприроди України та затвердженого Держекоінвестагенством України Плану заходів за кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів від Японської фірми «New energy and industrial technology development organization (NEDO)». Зазначені кошти були перераховані на сплату заборгованості, проте по перебігу певного часу повернулись без оплати.
В підготовчому засіданні 17.09.2019 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 29.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 29.10.2019 не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, та призначено наступне засідання у справі на 19.11.2019.
08.11.2019 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
В підготовчому засіданні 19.11.2019 судом було витребувано у позивача документи для огляду в судовому засіданні, про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 28.01.2020.
02.01.2020 року відповідачем подано до суду пояснення, в яких зазначено, що відповідач є бюджетною установою, яка належить до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з цим необхідно залучити до участі в справі співвідповідачів - Міністерства енергетики та захисту довкілля України та Управління державної казначейської служби України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 залучено до участі у справі Міністерство енергетики та захисту довкілля України в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі Управління державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засіданні до 24.03.2020.
05.03.2020 року третьою особою-1 подано до суду пояснення, в яких зазначено, що Держекоінвестагенство у 2014 році надало NEDO звіт про завершення реалізації науково-дослідних робіт, замовником яких виступило БУ «НЦО». Мінекоенерго надавало відповідь, що співпраця з NEDO у рамках Договору продаж ОУК завершена та дозвіл на проведення оплати за науково-дослідні роботи, в тому числі погашення кредиторської заборгованості, компанія NEDO не надала.
23.03.2020 року відповідачем подано до суду заперечення, в яких зазначено, що бюджетна програма за КПКВК 6351020 закрита, співпраця з NEDO завершена, фахівці, які працювали за цією програмою вже звільнились. Відповідач наголосив на тому, що в матеріалах справи відсутні документи результату роботи позивача.
Підготовчі засідання 24.03.2020 та 19.05.2020 судом було відкладено до 19.05.2020 та до 07.07.2020 відповідно.
В підготовчому засіданні 07.07.2020 судом було постановлено звернутися до органів правопорядку та прокуратури щодо надання інформації стосовно того чи здійснювалася перевірка після закриття Бюджетної програми за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату" та оголошено перерву до 22.09.2020.
07.07.2020 судом було направлено відповідний лист до Прокуратури міста Києва та до Головного управління національної поліції в місті Києві про надання інформації.
16.09.2020 року від Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшов до суду лист відповідь №11523/125/55/2020 від 08.09.2020 року.
В підготовчому засіданні 22.09.2020 судом було оголошено перерву до 17.11.2020.
Підготовче засідання 17.11.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.
23.11.2020 до суду від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшла заява про заміну третьої особи-1 у справі №910/8400/19 на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України учасників справи було викликано в підготовче засідання на 02.02.2021.
В підготовчому засіданні 02.02.2021 судом було оголошено перерву до 23.03.2021.
11.02.2021 до суду від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшла заява щодо вирішення питання щодо заміни учасника у справі №910/8400/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 було замінено третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №910/8400/19 Міністерство енергетики та захисту довкілля його правонаступником - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та відкладено підготовче засідання на 20.04.2021.
16.04.2021 року третьою особою-1 подано до суду пояснення щодо позову, в якому викладена аналогічна позиція, зазначена у раніше поданих до суду поясненнях.
В підготовчому засіданні 20.04.2021 судом було оголошено перерву до 18.05.2021.
Ухвалою від 18.05.2021 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.07.2021 року.
В засіданні 20.07.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
27.11.2012 року між Бюджетною установою «Національний центр обліку викидів парникових газів» (надалі також - БУ «НЦО», замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес адвокат» (надалі також - виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг з державні кошти №16 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого ( в редакції Додаткової угоди №2 від 28.03.2013 року до Договору) виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати до 30.06.2013 року науково-дослідну роботу (далі - НДР) за темою: дослідження правових аспекті діяльності національної системи інвентаризації та розробка рекомендацій по адаптації національних правових актів до міжнародних стандартів, а замовник зобов'язується прийняти виконану НДР та оплатити її на умовах Договору.
Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції у вигляді науково-дослідну роботу (далі - НДР) за темою: «Дослідження правових аспекті діяльності національної системи інвентаризації та розробка рекомендацій по адаптації національних правових актів до міжнародних стандартів», якає предметом Договору, викладені в технічному завданні (Додаток №1 до Договору). (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №6 від 28.05.2014 року до Договору) за виготовлену науково-технічну продукцію згідно за цим Договором замовник перераховує виконавцю без ПДВ (згідно з пунктом 197.1.22 статті 197 Податкового кодексу України) 795 756,23 грн.
Кошти виконавцю перераховуються замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання акта приймання-здачі кожного етапу НДР. (п. 4.1. Договору).
Замовник звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг у випадку затримки фінансування відповідного проекту. (п. 7.5. Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання Договору уповноваженими представниками сторін та кріплення підписів печатками і діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.». (п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7 від 31.12.2014 року до Договору).
Відповідно до Акту №1 від 24.10.2013 року приймання-здачі виконаних робіт за Договором виконавець та замовник засвідчили, що науково-технічна продукція відповідає умовам Договору та технічного завдання. Договірна ціна становить 800 000,00 грн.
Листом №221 від 09.12.2014 року відповідач вказав позивачу, що кредиторська заборгованість на суму в розмірі 795 756,23 грн буде оплачена по мірі надходження бюджетних призначень.
У зв'язку з неоплатою відповідачем за Договором наданих позивачем послуг на суму в розмірі 795 756,23 грн, останній звернувся до суду з вимогами про примусове їх стягнення.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказав, що він є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів з Державного бюджету України, а бюджетна програма, на виконання якої було укладено Договір, вже закрита, тому сплата коштів буде порушенням ст.ст. 48, 116, 119 Бюджетного кодексу України - нецільове використання бюджетних коштів і аналогічним складом злочину за ст. 210 Кримінального кодексу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, 04.10.2012 року між Державним агентством екологічних інвестицій України («Головний розпорядник бюджетних коштів») та Бюджетною установою «Національний центр обліку викидів парникових газів» («Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня») укладено Договір на делегування повноважень по здійсненню заходів щодо виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату №20/2012 (надалі - Договір на делегування повноважень), відповідно до п. 1.1. якого «Головний розпорядник бюджетних коштів», відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік» та Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. № 348 делегує, а Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня» приймає на себе функції замовника по здійсненню заходів щодо виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенцій ООН про зміну клімату з наукових досліджень в рамках виконання бюджетної програми передбаченої Державному агентству екологічних інвестицій України Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282 - VI, в частині Державної підтримки заходів спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату, за кодом програмної класифікації видатків № 6351020, перелік яких міститься у Додатку до цього Договору (далі - Заходи), відповідно до затвердженого та погодженого в установленому порядку Плану заходів щодо реалізації проектів та здійснення Заходів (далі - План заходів) та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. № 221.
Відповідно до п. 1.1.1. Договору на делегування повноважень «Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня» у сфері здійснення заходів, зокрема: укладає договори на закупівлю товарів, робіт то послуг за державні кошти; здійснює у встановленому порядку оплату послуг на підставі актів приймання-передачі роботи (етапу роботи).
«Головний розпорядник бюджетних коштів» забезпечує фінансування «Розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня» згідно плану асигнувань та по мірі надходження бюджетних коштів. «Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня» використовує надані йому кошти для оплати робіт при здійсненні заходів. (пункти 3.1., 3.2. Договору на делегування повноважень).
Саме на виконання вимог Договору на делегування повноважень між позивачем та відповідачем було укладено Договір, результатом якого було отримання відповідачем від позивача науково-дослідної роботи за темою: «Дослідження правових аспекті діяльності національної системи інвентаризації та розробка рекомендацій по адаптації національних правових актів до міжнародних стандартів».
Суд зазначає, що умовами Договору, а саме до п. 3.1. в редакції Додаткової угоди №6 від 28.05.2014 року до Договору, за виготовлену науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю без ПДВ (згідно з пунктом 197.1.22 статті 197 Податкового кодексу України) 795 756,23 грн.
При цьому, відповідно до Акту №1 від 24.10.2013 року приймання-здачі виконаних робіт за Договором виконавець та замовник засвідчили, що науково-технічна продукція відповідає умовам Договору та технічного завдання, а договірна ціна становить 800 000,00 грн.
Отже, вартість послуг, зазначена в Акті №1 від 24.10.2013 року приймання-здачі виконаних робіт, суперечить п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №6 від 28.05.2014 року до Договору, оскільки вартість послуг в Акті вища ніж вартість послуг в Договорі.
Окрім того, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження передачі позивачем відповідачу результату науково-дослідної роботи за Договором, оскільки зміст Акту №1 від 24.10.2013 року приймання-здачі виконаних робіт такої вказівки не містить, а містить лише засвідчення сторін, що науково-технічна продукція відповідає умовам Договору та технічного завдання.
Більше того, матеріали справи не містять належним чином засвідченої копії науково-технічної продукції (результату роботи позивача за Договором), яка мала би передаватись відповідачу за Актом №1 від 24.10.2013 року приймання-здачі виконаних робіт, як доказ надання позивачем відповідачу послуг за Договором про закупівлю послуг з державні кошти №16 від 27.11.2012 року.
Судом також встановлено, що попри зазначене вище, відповідач листами №221 від 09.12.2014 року, №209 від 02.11.2015 року та актами звірки взаємних розрахунків від 2016 року і 2018 року визнавав, що має перед позивачем заборгованість в розмірі 795 756,23 грн.
Також, в матеріалах справи міститься Довідка №10-31/1864 від 20.05.2014 року зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бізнес адвокат» щодо документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків із Бюджетною установою «Національний центр обліку викидів парникових газів» за період з 01.01.2013 по 01.03.2014, складена заступником начальника відділу Державної фінансової інспекції в місті Києві Гребенюк Ю.В.
Так, у вказаній Довідці зазначено, що за період з 01.01.2013 по 01.03.2014 ТОВ «Бізнес адвокат» фактично понесено витрат при виконанні робіт на замовлення БУ «НЦО» по Договору від 27.11.2012 №16 на загальну суму 795 756,23 грн.
При цьому, виконання НДР здійснювалась відповідно до погодженого Міністерством фінансів України і Мінприроди України та затвердженого Держекоінвестагенством України Плану заходів (З реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, які спрямовані на скорочення викидів або збільшення поглинання парникових газів, адаптації до наслідків зміни клімату і погодження із стороною договору про продаж частин установленої кількості викидів парникових газів за бюджетною програмою по КПКВК 6351020 «Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбації) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату») за кошти, отримані віл продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів від Японської фірми «New energy and industrial technology development organization (NEDO)».
Кошти за бюджетною програмою КПКВК 6351020 (станом на сьогодні КПКВК 2401530 з аналогічною назвою) були перераховані Держекоінвестагенством на спеціальний рахунок БУ «НЦО», що підтверджується випискою по рахунку відповідача, яка міститься в матеріалах справи.
В подальшому у жовтні 2014 року відповідачем було направлено до Держказначейства платіжні доручення на сплату заборгованості, а саме: №7 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №8 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №9 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №10 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №16 від 20.10.2014 на суму 30 000,00 грн, №18 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №19 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №20 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №21 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №22 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №23 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №24 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №25 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №26 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №27 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №28 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №29 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №30 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №31 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №32 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №33 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №34 від 20.10.2014 на суму 35 000,00 грн, №35 від 20.10.2014 на суму 30 000,00 грн, №36 від 20.10.2014 на суму 30 756,23 грн (копії містяться в матеріалах справи).
Однак, зазначені платіжні доручення були повернуті без оплати.
В подальшому, Держекоінвестагенство у 2014 році надало NEDO звіт про завершення реалізації науково-дослідних робіт, замовником яких виступило БУ «НЦО».
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» ліквідовано Держекоінвестагенство та передано його функції Міністерству екології та природних ресурсів України (нині - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»).
Мінекоенерго надавало відповідь на звернення БУ «НЦО» щодо виділення коштів для погашення кредиторської заборгованості та повідомила, що співпраця з NEDO у рамках Договору продажу ОУК завершена та дозвіл на проведення оплати за науково-дослідні роботи, в тому числі погашення кредиторської заборгованості, компанія NEDO не надала.
Відповідно до п. 6 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. (п. 7 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. (п. 8 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.
Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:
1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;
2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми;
3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до п. 2.9. «Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012 року органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі, зокрема, відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Згідно з частиною першої ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку виконання зобов'язання.
Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Подія з надходження коштів з державного бюджету не є такою, що має неминуче настати. Зазначена обставина є відкладальною стосовно визначення строку проведення розрахунків.
Водночас, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, сторонами в укладеному між ними Договорі, а саме п. 7.5., визначено, що замовник звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг у випадку затримки фінансування відповідного проекту.
Незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
Враховуючи, що на правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в частині, у якій держава компенсує вартість послуг позивача за рахунок коштів іноземної компанії норми цивільного законодавства не розповсюджуються, і відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за Договором, суд приходить до висновку, що зазначене виключає можливість задоволення позовних вимог, оскільки взаєморозрахунки не були здійснені через закриття бюджетної програми КПКВК 2401520 поза волею відповідача.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 795 756,23 грн.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Адвокат" судовий збір, сплачений до державного бюджету.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення підписане 30.07.2021 року.
Суддя С.М. Морозов