ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2021Справа № 910/6185/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес»
до фізичної особи-підприємця Кириленко Валерії Вікторівни
про стягнення 2 609 807, 49 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Федорова С.М.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Кириленко Валерії Вікторівни (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 2 609 807, 49 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.570, 1212 Цивільного кодексу України, ст.188, 193 Господарського кодексу України, мотивовані тим, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти, в рахунок попередньої оплати послуг за агентським договором №А/2020/5/11 від 26.05.2020, який в подальшому було розірвано в односторонньому порядку, а тому просить суд стягнути вказану суму грошових коштів як безпідставно набутих.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/6185/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.05.2021.
05.05.2021 від представника позивача на виконання ухвали суду надійшла зава про долучення до матеріалів справи виписок банку про рух коштів між позивачем та відповідачем.
17.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
17.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання призначеного на 19.05.2021 о 12:00 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у задоволенні клопотання представника позивача про участь в підготовчому засіданні, призначеному на 19.05.2021 о 12:00, в режимі відеоконференції відмовлено.
18.05.2021 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.
У підготовче засідання 19.05.2021 сторони не з'явились, повідомлені належним чином, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкладено підготовче засідання на 16.06.2021.
09.06.2021 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка належить відповідачу за кадастровим номером 8000000000:90:589:0056.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 відмовлено в задоволені заяви представника позивача про забезпечення позову, з підстав викладених в ухвалі суду.
У підготовче засідання 16.06.2021 з'явився представник позивача, відповідач в засідання не з'явилася, про день та час розгляду повідомлялася своєчасно та належним чином. Враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.07.2021.
У судове засідання 21.07.2021 представники учасників справи не з'явилися. Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідач про розгляд справи була повідомлена належним чином ухвалою суду, направленою на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про причини неявки суд не повідомила.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Оскільки відповідач не скористався своїми процесуальними правами щодо надання заяв по суті спору, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення в справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи, що явка учасників справи та їх представників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі сторін за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
26.05.2020 між позивачем (принципал) та відповідачем (агент) було укладено агентський договір № А/2020/5/11 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого агент зобов'язується відповідно до стандартів якості принципала, під контролем останнього, надавати послуги з організації групових та/або індивідуальних відправлень вантажів, а саме, приймання вантажів для відправки по Україні та за кордон та їх зберігання до передачі принципалу; зберігання прийнятих від принципала вантажів та здійснення видачі вантажів одержувачам, здійснення контролю та/або організовувати проведення одержувачами/ відправниками вантажів платежів у визначений принципалом спосіб до моменту видачі вантажів, а також додаткові послуги пов'язані з виконанням предмету цього договору, у т.ч. з приймання від одержувачів повернених вантажів та передачі таких вантажів принципалу та поверненні принципалу не вручених одержувачам вантажів. Агент також зобов'язується здійснювати пошук клієнтів, сприяти продажу послуг, а за окремої домовленості сторін також виконувати адресну доставку (забір) вантажів одержувачам (надалі - послуги).
Найменування послуг та їх ціна зазначається в додатку №1 до договору (п.1.3. договору).
Відповідно до п.2.1. договору його ціна складається з вартості послуг, наданих за договором, за тарифами, визначеними у додатку №1 до договору.
За умовами п.2.3. договору розрахунок та оплата агенту за надані послуги провадиться за звітній місяць на підставі акту наданих послуг, протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг в порядку, передбаченому договором.
Згідно з п.2.4. договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахуванням принципалом коштів на розрахунковий рахунок агента або в іншому порядку, додатково погодженому сторонами.
Агент, маючи доступ до програмного забезпечення принципала, своєчасно вносить в програму інформацію про надані ним послуги. Агент в термін до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, передає принципалу два підписаних примірники акту наданих послуг за звітний місяць. В акті наданих послуг зазначається перелік наданих послуг, їх кількість (обсяг), диференційована вартість, проміжок часу, протягом якого послуги надавались (взірець, встановлений додатком №2 до договору). Акт наданих послуг вважається погодженим принципалом за наявності на ньому підпису останнього (п.2.5.1. договору).
Відповідно до п.3.1.1. договору агент зобов'язаний вчасно та якісно надавати послуги із суворим дотриманням узгодженого графіку роботи, доставки та оформлення всіх супровідних документів.
Згідно з п.3.2.1. агент має право отримувати оплату за надані послуги у порядку та на умовах, визначених договором.
Договір набуває чинності з моменту підписання його всіма сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п.7.1. договору).
Пунктом 7.3. договору сторонами погоджено, що дострокове розірвання договору передбачається за згодою сторін договору. Договір може бути достроково розірваний з ініціативи принципала про що він письмо повідомляє агента за 1 робочий день до планової дати розірвання.
У пункті 8.8. договору сторони дійшли згоди про те, що електронні документи, підписані за допомогою електронних засобів зв'язку, в тому числі за допомогою мобільного додатку, в порядку передбаченому цим договором, можуть використовуватися та бути доказом при вирішенні спорів в суді.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу суму грошових коштів у загальному розмірі 2 709 018, 48 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень: №9147448231 від 25.06.2020, №9147448232 від 25.06.2020, №9147448233 від 25.06.2020, №9147448234 від 25.06.2020, №9147448235 від 25.06.2020, №9147448236 від 25.06.2020, №9147448237 від 25.06.2020, №9147448238 від 25.06.2020, №9147448239 від 25.06.2020, №9147448230 від 25.06.2020, №9147448229 від 25.06.2020, №9147448228 від 25.06.2020, №9147451513 від 15.07.2020, №9147451943 від 17.07.2020, №9147452124 від 20.07.2020, №9147452380 від 21.07.2020, №9147452850 від 23.07.2020, №9147453199 від 27.07.2020, №9147453530 від 29.07.2020, №9147453764 від 30.07.2020, №377 від 18.08.2020, №9147457768 від 01.09.2020, №9147458074 від 02.09.2020, №9147448718 від 26.04.2020, №9147449455 від 02.07.2020, №9147449605 від 03.07.2020, №9147449953 від 07.07.2020, №9147450251 від 08.07.2020, №9147450323 від 08.07.2020, №9147454140 від 03.08.2020, №9147454318 від 04.08.2020, №9147454601 від 05.08.2020, №9147454748 від 06.08.2020, №9147455053 від 10.08.2020, №9147455256 від 11.08.2020, №114 від 12.08.2020, №9147455673 від 13.08.2020, №9147455919 від 17.08.2020, №9147456307 від 19.08.2020, №9147456480 від 20.08.2020, №9147457103 від 25.08.2020, №9147457130 від 26.08.2020, №9147457311 від 27.08.2020, №9147458307 від 03.09.2020, №9147458319 від 04.09.2020, №9147458711 від 08.09.2020, №9147458803 від 09.09.2020.
Відповідно до актів приймання передачі послуг №06-20/Вінниця-Янгеля Академіка від 30.06.2020, №06-20/Бердичів-Привокзальна від 30.06.2020, №06-20/Івано-Франківськ-Ребета від 30.06.2020, №06-20/Коломия-Майданського від 30.06.2020, №05-20/Бердичів-Привокзальна від 31.05.2020, №05-20/Вінниця-600 річчя від 31.05.2020, №05-20/Вінниця-Чехова від 31.05.2020, №05-20/Вінниця-Янгеля Академіка від 31.05.2020, №05-20/Івано-Франківськ-Ребета від 31.05.2020, №05-20/Коломия-Майданського від 31.05.2020, №05-20/Тернопіль-Об'їздна, 12 від 31.05.2020, №05-20/Тернопіль-Гайова від 31.05.2020, №05-20/Хмельницький-1-й Мирний від 31.05.2020, №05-20/Хмельницький-Чорновола В'ячеслава від 31.05.2020, №05-20/Хмельницький-Геологів від 31.05.2020, №05-20/Чернігів-Пчілки від 31.05.2020, у період травень-червень 2020 року відповідачем були надані позивачу послуги за договором на загальну суму 99 210, 99 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем послуги надані частково, залишок грошових коштів на вимогу позивача не повернуто, в зв'язку з чим він вимушений звернутися з даним позовом до суду про стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 2 609 807, 49 грн (2 709 018, 48 - 99 210, 99).
Суд, виходячи з приписів ст. ст. 295, 297, 300, 301 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є агентським договором.
Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто (частини 1-4 ст. 295 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 4 ст. 297 Господарського кодексу України передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
Положеннями ст. 301 Господарського кодексу України унормовано, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.
Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень позивач за договором перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 2 709 018, 48 грн (т.1, а.с.28-74).
Натомість, відповідно до актів приймання-передачі послуг, відповідачем було надано послуги за договором лише на суму 99 210, 99 грн (т.1. а.с.75-90).
Ненаданими залишились послуги на суму в розмірі 2 609 807, 49 грн.
Доказів надання послуг в повному обсязі матеріали справи не містять та відповідачем у встановленому законом порядку не надано.
Ненадання таких послуг стало підставою для дій позивача, спрямованих на одностороннє розірвання договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.
Стаття 188 Господарського кодексу України визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема в п. 2 зазначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).
Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що договір може бути достроково розірваний з ініціативи принципала, про що він письмово повідомляє агента за 1 робочий день до планової дати розірвання.
23.10.2020 позивачем було направлено відповідачу повідомлення за №П2210-1 від 22.10.2020 про розірвання договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №7903514488989 та фіскальним чеком ПАТ «УКРПОШТА» (т.1. а.с.23-26).
Отже, враховуючи, що повідомлення було направлено 23 жовтня, а 24 та 25 жовтня 2020 року були вихідними днями, договір є розірваним з 26 жовтня 2020 року.
Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов:1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Відповідно до ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору про надання послуг така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими особою, що зобов'язана за договором надати послуги без достатньої правової підстави.
З огляду на те, що договірні зобов'язання між сторонами припинились, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що до стягнення з відповідача підлягає сума грошових коштів у розмірі 2 609 807, 49 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 2 609 807, 49 грн грошових коштів.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кириленко Валерії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес» (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 147, ідентифікаційний код 36152228) 2 609 807 (два мільйони шістсот дев'ять тисяч вісімсот сім) грн 49 коп. грошових коштів та 39 147 (тридцять дев'ять тисяч сто сорок сім) грн 11 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 30.07.2021.
Суддя Я.А.Карабань