30.07.2021 Справа № 908/2006/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Проскуряков К.В. розглянувши матеріали позовної заяви,
За позовом: Громадської організації “ВОЛЬТЕРРА” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Соборна, буд. 35, код ЄДРПОУ 41806108)
До відповідача-1: Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 4, код ЄДРПОУ 02140870)
До відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біляївський збагачувальний комбінат" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 16, офіс 175, ЄДРПОУ 34441335)
про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі,
Без виклику представників сторін
12.07.2021 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Громадської організації “ВОЛЬТЕРРА” від 07.07.2021 р. за вих. №177 (вх. №2148/08-07/21 від 12.07.2021 р.) до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження №276 від 07.08.2019 р., визнання недійсним договору оренди землі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 р., справу №908/2006/21 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 16.07.2021р. позовна заява залишена без руху.
27.07.2021р. від ГО "ВОЛЬТЕРРА" надійшла заява про усунення недоліків та визначення процесуального статусу ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" в якості відповідача, а також додано нову редакцію позовної заяви, яка датована 21.07.2021р. № 177.
Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з наступних підстав.
З позовної заяви вбачається, що Позивач, посилаючись ст. 8, 13, 16, 41, 50, 55 Конституції України, ст. 15 Цивільного кодексу, Орхуську конвенцію, яка ратифікована Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІУ, ч.ч. 4, 5 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та відповідно до п.п. 1.1 п. 2.4.2 Статуту, стверджує, що ГО «Вольтерра» створена для захисту прав та охоронюваних законом інтересів жителів м. Вільнянська, Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області в сфері дотримання органами влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами екологічної безпеки; дотримання вимог екологічного, земельного законодавства (у тому числі при розміщенні та будівництві кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки); задоволення суспільних інтересів.
01.03.2019 року головою Вільнянської районної державної адміністрації прийнято Розпорядження № 69 «Про викуп земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» зі зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки».
07.08.2019 року розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 276 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» зі зміною цільового призначення; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності, цільове призначення якої змінено з «ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (Секція А 01.01 КВЦПЗ) на цільове призначення «для будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки» (Секція І код 11.01 КВЦПЗ), із кадастровим номером 2321586100:01:001:0120, площею 3,9672 га, розташованої на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за межами населених пунктів та переведено її із категорії земель сільськогосподарського призначення до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Надано ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» в оренду на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006 року № 4064 до 18 жовтня 2026 року вказану земельну ділянку для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки. Встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 12% від її нормативної грошової оцінки. Рекомендовано ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» вчинити необхідні дії.
На підставі оскаржуваного розпорядження між Вільнянською районною державною адміністрацією та ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006 року № 4064 - до 18 жовтня 2026 року укладено Договір оренди землі.
Спеціалісти Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» провели експертизу ґрунтового покриву земельної ділянки площею 3,9672 га, кадастровий номер 2321586100:01:001:0120. Згідно наказу Держкомзему № 245 від 06.10.2003 року «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів» досліджений ґрунт відноситься до особливо цінних, так як входить до переліку особливо цінних груп ґрунтів Степової Лівобережної провінції.
Посилаючись на ст. 19 Конституції України, ст. 20, ч. 1 ст. 150, ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України, ст. 21 ЦК України, ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» вважає, що розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 276 від 07.08.2019р. прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, перевищенням повноважень у сфері земельних відносин, а укладений на його підставі з ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» Договір оренди землі від 09.08.2019 р., з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України порушує права позивача, а саме є загроза радіаційного та хімічного забруднення прилеглої до видобутку каолінів території та водних об'єктів. Просить Визнати незаконним (недійсним) та скасувати Розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 276 від 07.08.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» зі зміною цільового призначення» та визнати недійсним Договір оренди землі від 09.08.2019р. укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».
Стаття 175 ГПК України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;
3. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
4. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
5. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
6. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини 1статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 4 ГПК України
1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Аналіз наведеної норм права дає підстави вважати, що для реалізації права звернення до господарського суду в інтересах інших осіб певна особа має бути наділена відповідною господарською процесуальною дієздатністю. Крім того, таке право має бути визначено відповідною нормою закону.
Законом України від 22 березня 2012 року №4572-VI «Про громадські об'єднання» (далі - Закон №4572-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яким, зокрема, врегульований порядок діяльності громадських об'єднань, встановлено, що громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4572-VI громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. (частина третя статті 1 Закону №4572-VI).
Права громадського об'єднання (незалежно від правового статусу) для здійснення своєї мети (цілей) встановлені в частині першій статті 21 Закону №4572-VI, а саме: громадське об'єднання має право:
1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;
5) проводити мирні зібрання;
6) здійснювати інші права, не заборонені законом.
Стаття 22 цього Закону встановлює засади взаємодії громадських об'єднань з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування: Держава забезпечує додержання прав громадських об'єднань. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть залучати громадські об'єднання до процесу формування і реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, зокрема, шляхом проведення консультацій з громадськими об'єднаннями стосовно важливих питань державного і суспільного життя, розроблення відповідних проектів нормативно-правових актів, утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів при органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, в роботі яких беруть участь представники громадських об'єднань.
Тобто, право на звернення Громадської організації до суду в інтересах свого члена повинно бути прямо закріплено в законі.
Положеннями статті 3 Конституції України людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку визнано в Україні найвищою соціальною цінністю. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (стаття 16 Конституції України). Статтею 36 Конституції України гарантовано право громадян України на свободу об'єднання, зокрема, у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Преамбулою до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України визначено забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
Статтею 9 цього Закону до екологічних прав громадян віднесено право на безпечне для їх життя та здоров'я навколишнє природне середовище; об'єднання в громадські природоохоронні формування; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище (пункти «а», «д», «з» частини першої цієї статті).
Екологічні права громадян забезпечуються участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища, компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункти «в», «д» частини першої статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушені права громадян у галузі охорони навколишнього середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України. Пунктом «ж» частини першої статті 21 цього Закону передбачено право громадських природоохоронних організацій на подання до суду позовів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій.
Міжнародним нормативним актом, яким визначено зобов'язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Орхуська конвенція, ратифікована Законом України від 06 липня 1999 року № 832-XIV, тому її положення в силу статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а норми національного законодавства щодо процедур і механізмів судового захисту порушених екологічних прав та інтересів громадян можуть їх конкретизувати.
З метою забезпечення належної реалізації екологічних прав пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції передбачено гарантії доступу представників громадськості до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних органів та приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства. Орхуська конвенція гарантує доступ до правосуддя громадським організаціям як на підставі власних норм, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
Пунктом 4 статті 2 Орхуської конвенції до «громадськості» віднесено одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об'єднання, організації та групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою. Тобто громадська природоохоронна організація, створена внаслідок реалізації громадянами права на об'єднання в громадські природоохоронні формування, є суб'єктом права, якому положеннями пункту 3 статті 9, пункту 5 статті 2 Орхуської конвенції гарантується доступ до правосуддя задля забезпечення виконання її статутних цілей та захисту порушених екологічних прав як фізичних осіб, які є членами такої організації, так і своїх прав як юридичної особи, що має зацікавленість щодо питань навколишнього середовища.
Статутом ГО "ВОЛЬТЕРРА" у новій редакції, затвердженого рішенням установчих зборів (протокол № 1 від 15.11.2017р.) та рішенням загальних зборів (протокол б/н від 24.02.2021р.), визначено:
1.1. Громадська організація «Вольтерра» (далі - Організація) є громадським об'єднанням, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Організація створена для захисту прав та охоронюваних законом інтересів жителів міста Вільнянська, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області в сфері дотримання органами влади, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами екологічної безпеки; дотримання вимог екологічного, земельного законодавства (у тому числі при розміщенні та будівництві кар'єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки); задоволення суспільних інтересів.
1.5. Громадська організація «Вольтерра» є юридичною особою, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Організація є неприбутковою громадською організацією, утворена і діє на принципах добровільності, самоврядування, вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.
2.1. Діяльність Організації має суспільний характер, що проявляється у її взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, встановленні партнерських відносин з іншими громадськими організаціями, рухами, фондами, зареєстрованими в Україні чи за її межами, громадянами України, іноземцями та/або особами без громадянства
2.4. Для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань Організація у встановленому чинним законодавством порядку має право:
2.4.2 Представляти інтереси та захищати права чи охоронювані законом інтереси жителів міста Вільнянськ, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, в судах.
2.4.10. Брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до законодавства України.
2.4.11. Звертатися у порядку, визначеному законодавством, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
2.4.12. Брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності Організації та важливих питань державного і суспільного життя.
2.4.13. Брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери діяльності Організації.
2.4.23. Проводити громадську екологічну експертизу та незалежну оцінку забруднення навколишнього середовища;
2.4.24. Взаємодіяти з природоохоронними установами та організаціями, інститутами та незалежними лабораторіями для забезпечення дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства на тій території де поширюється діяльність організації.
3.1. Основною метою Організації є захист прав та охоронюваних законом інтересів жителів міста Вільнянська, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області в сфері дотримання органами влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами екологічної безпеки; дотримання вимог екологічного, земельного законодавства (у тому числі при розміщенні та будівництві кар'єру по. видобуванню корисних копалин (каоліну); його збагачення та переробки); задоволення суспільних інтересів .
3.2. Для досягнення своєї мети Організація здійснює діяльність в наступних напрямках:
3.2.1. участь у здійсненні державної регуляторної політики;
3.2.4. розробка проектів і програм, що спрямовані на захист прав та інтересів членів
Організації та жителів міста Вільнянська, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області;
3.2.14. організація участі громадськості у формуванні екологічної політики, підготовці рішень, реалізація яких може вплинути на стан довкілля; участі громадськості в освітніх, наукових, культурних програмах та діяльності з питань охорони навколишнього середовища;
3.2.15. сприяння екологічним громадським організаціям області, громадянам, громадам та іншим заінтересованим суб'єктам у їх діяльності з питань охорони навколишнього середовища;
3.2.16. поширення екологічних знань; екологічна просвіта; організація, фінансування та проведення досліджень з актуальних екологічних проблем області;
3.2.17. сприяння збереженню ландшафтного та біологічного різноманіття; розробка та дослідження екологічних шляхів господарювання; сприяння розвитку природно-заповідного фонду області;
3.3. Для виконання статутної мети Організація має право:
3.3.2 представляти інтереси та захищати права жителів міста Вільнянська, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області; членів Організації в судах, користуючись правами позивача, відповідача, третьої особи;
3.3.8 брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
3.3.12. брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробці проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності Організації та важливих питань державного і суспільного життя;
3.3.14. брати участь у порядку, встановленому законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими
об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності;
3.3.15. здійснювати інші права, не заборонені законом.
В силу статті 9 Орхуської конвенції громадський контроль у сфері природоохоронного законодавства може здійснюватися громадськими природоохоронними організаціями, якщо такі позови подано на захист статутних цілей або суспільного інтересу.
Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Національна група інформації та протидії заводу «Мелокс» - Група «Ні заводу «Мелокс» та змішаному оксидному паливу» проти Франції» у рішенні від 28 березня 2006 року, в якій ЄСПЛ зазначив, що реалії сучасного суспільства, в якому громадські асоціації відіграють важливу роль, особливо захищаючи деякі справи в державних органах або в національних судах, зокрема у сфері охорони навколишнього середовища, дозволяють дійти висновку про те, що громадські організації можуть діяти в судах на захист суспільних інтересів, а обмежувальне тлумачення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) не відповідатиме цілям і меті цього положення про забезпечення права на справедливий суд у демократичному суспільстві.
Таким чином суд дійшов висновку, що ГО «ВОЛЬТЕРРА» як юридична особа (суб'єкт некомерційного господарювання) є природоохоронною організацією, яка згідно з приписами Орхуської конвенції (статті 2, 9), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9 - 11, 21) та Закону України «Про громадські об'єднання» (статті 11, 21), а також відповідно до завдань, визначених її Статутом має право представляти інтереси та захищати права чи охоронювані законом інтереси жителів міста Вільнянськ, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, в судах. Отже, звертаючись до суду з позовами в інтересах фізичних осіб - своїх членів, ГО «ВОЛЬТЕРРА» реалізує делеговані їй представницькі функції фізичних осіб, що віднесені Статутом до завдань (цілей) цієї організації.
Проте, громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено в її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (абзац третій пункту 2.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013).
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Статут громадського об'єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи) (стаття 11 Закону України "Про громадські об'єднання").
Частиною другою статті 21 цього Закону встановлено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, засновники (учасники) громадського об'єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об'єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ГО «ВОЛЬТЕРРА» звернулася до суду з позовом у цій справі на захист своїх прав, які на його думку полягають у загрозі радіаційного та хімічного забруднення прилеглої до видобутку каолінів території та водних об'єктів, з вимогами не про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій, як це передбачено ст. 21 Закону "України "Про охорону навколишнього природного середовища", а про визнання незаконним (недійсним) та скасування Розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 276 від 07.08.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» зі зміною цільового призначення» та визнання недійсним Договору оренди землі від 09.08.2019р. укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».
Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) ГО "ВОЛЬТЕРРА" є п'ятеро фізичних осіб: громадяни ПЛЕТЕНЬ Т.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , КОНОНЕНКО Р.В.
Тобто, цей позов згідно з законодавством та статутом ГО "ВОЛЬТЕРРА" подано в інтересах цих п'яти фізичних осіб - мешканців м. Вільнянська, Запорізького (Вільнянського) району, Запорізької області, та не стосується стягнення на користь цих осіб матеріальної чи моральної шкоди внаслідок завдання шкоди порушенням природоохоронного законодавства. Відтак виконання цього рішення пов'язане із задоволенням немайнових вимог фізичних осіб - учасників (засновників) ГО "ВОЛЬТЕРРА".
Отже, у зазначеному спорі позивач у статусі громадської природоохоронної організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів ГО «ВОЛЬТЕРРА і представляє їхні інтереси в суді на підставі положень Орхуської конвенції (статті 2, 9), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9 - 11, 21) та Закону України «Про громадські об'єднання» (статті 11, 21), а також відповідно до статутних завдань цієї організації.
Отже, між ГО «ВОТЛЬТЕРРА» та відповідачами в частині здійснення на думку позивача негативного впливу на довкілля регіону проживання фізичних осіб, які об'єдналися у ГО «ВОТЛЬТЕРРА» задля захисту своїх екологічних прав, відсутні господарські правовідносини в розумінні статті 3 ГК України, наявність яких є визначальним при віднесенні спору між юридичними особами до компетенції господарських судів.
З огляду на викладене суд зазначає, що позивач як природоохоронна громадська організація, представляючи інтереси своїх членів - фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з огляду на відповідність його суб'єктного складу вимогам статті 4 ГПК України. Позов у цій справі подано громадською організацією в інтересах п'яти фізичних осіб - засновників (учасників) - мешканців відповідної території, задля захисту їх екологічних прав, тобто в інтересах фізичних осіб, які є членами позивача, а не на захист його власних інтересів як юридичної особи.
Аналізуючи характер правовідносин, з яких виник спір у цій справі, суд зауважує, що спірні правовідносини виникли між фізичними особами, які, стверджуючи про наявність загрози радіаційного та хімічного забруднення прилеглої до видобутку каолінів території та водних об'єктів, уповноважили на представництво своїх інтересів створену ними громадську організацію. У зазначеному спорі громадська природоохоронна організація, звернувшись з позовом до відповідачів про визнання незаконним (недійсним) та скасувати Розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 276 від 07.08.2019 року та визнання недійсним Договору оренди землі від 09.08.2019р., які безпосередньо не стосуються прав та інтересів ГО "ВОТОЛЬТЕРРА" як юридичної особи, реалізовувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту екологічних прав фізичних осіб - членів такої організації, які на її думку було порушено відповідачами. Отже, сторони в цій справі, незважаючи на наявність у них статусу юридичних осіб, не були пов'язані господарськими правовідносинами в розумінні статті 3 ГК України.
Такі висновки щодо розмежування підвідомчості спорів судам господарської та цивільної юрисдикцій є послідовними у практиці Верховного Суду.
Так, у постанові від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд у порядку цивільного судочинства спору, ініційованого за позовом громадської організації в інтересах невизначеного кола споживачів послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій міста Ірпеня, права яких було порушено комунальним підприємством - надавачем таких послуг, за відсутності господарських правовідносин між позивачем - громадською організацією, яка діє в інтересах фізичних осіб, та відповідачем - юридичною особою, яка надає комунальні послуги побутовим споживачам.
Аналогічних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20 за позовом Громадської організації «Юристи за екологію» до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватного акціонерного товариства «Суха Балка», Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про стягнення збитків та моральної шкоди.
Таким чином, Громадська організація «ВОЛЬТЕРРА» не має господарської процесуальної дієздатності звертатися до господарського суду із позовом в інтересах своїх членів.
Крім цього, суд констатує, що звернувшись з цим позовом про визнання незаконним (недійсним) та скасування Розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 276 від 07.08.2019 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" зі зміною цільового призначення", тобто як індивідуального акту, та визнання недійсним Договору оренди землі від 09.08.2019р., що безпосередньо не стосуються прав та інтересів ГО "ВОЛЬТЕРРА" як юридичної особи, позивач невірно визначив спосіб захисту порушених на його думку прав своїх учасників (засновників) та вийшов за межі визначених законом та статутом повноважень, оскільки ст. 21 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" надає право громадським об'єднанням (організаціям) звертатися до суду лише з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій, та про що прямо зазначено у вказаному вище абзаці 3 п. 2.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013.
При цьому суд зазначає, що право осіб, в інтересах яких звернулась ГО «ВОЛЬТЕРРА» з цим позовом, на доступ до суду жодним чином не обмежене і вказане не позбавляє права членів громадської організації самостійного звернення, з огляду на зміст та характер спірних правовідносин та суб'єктний склад цього спору та з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України, до відповідного місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене суд відмовляє у відкритті провадження у справі № 908/2006/21 за позовною заявою Громадської організації “ВОЛЬТЕРРА” (від 07.07.2021 р. за вих. №177 в редакції від 21.07.2021р. № 177) до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження №276 від 07.08.2019 р., визнання недійсним договору оренди землі від 09.08.2019р.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 908/2006/21 за позовною заявою Громадської організації “ВОЛЬТЕРРА” (від 07.07.2021 р. за вих. №177 в редакції від 21.07.2021р. № 177) до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження №276 від 07.08.2019 р. та визнання недійсним договору оренди землі від 09.08.2019р.
Додаток на адресу Громадської організації “ВОЛЬТЕРРА” на 92 (дев'яносто два) аркушах, в тому числі оригінали: позовної заяви № 177 від 07.07.2021 (вх. № 2148/08-07/21 від 12.07.2021) (на 4 арк.), опису вкладення від 09.07.2021 на ім'я Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (на 1 арк.), опису вкладення від 09.07.2021 на ім'я ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" (на 1 арк.), поштової накладної № 6903529624982 від 09.07.2021 на ім'я Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (на 1 арк.), поштової накладної № 6903529624974 від 09.07.2021 на ім'я ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" (на 1 арк.), квитанції № Ю545/10372305/1 від 08.07.2021 на суму 2 270,00 грн. (на 1 арк.), квитанції № Ю/545/10372319/1 від 08.07.2021 на суму 2 270,00 грн. (на 1 арк.), позовної заяви № 177 від 21.07.2021 (вх. № 15337/08-08/21 від 27.07.2021) ( на 4 арк.), поштової накладної № 6903529686341 від 26.07.2021 на ім'я Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (на 1 арк.), поштової накладної № 6903529686350 від 26.07.2021 на ім'я ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" (на 1 арк.), опису вкладення від 26.07.2021 на ім'я Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (на 1 арк.), опису вкладення від 26.07.2021 на ім'я ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" (на 1 арк.), супровідний лист ГО “ВОЛЬТЕРРА” вих. № 178 від 21.07.2021 (вх. № 15337/08-08/21 від 27.07.2021) (на 1 арк).
2. Копії ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Суддя К.В. Проскуряков