вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" липня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/135/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.
при секретарі Шейгець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Приватного підприємства "АЛЬЯНТ", пров. Учительський, буд. 23, м. Вінниця, 21018, код - 35373979
до: Фермерського господарства "АЛМАР", вул. Центральна, буд. 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440, код - 36102135
про стягнення 644 839,76 грн заборгованості
17.02.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н та без дати) (вх.канц. № 140/21 від 17.02.2021 року) Приватного підприємства "АЛЬЯНТ" до Фермерського господарства "АЛМАР" про стягнення 644 839,76 грн заборгованості, з яких 349 245,00 грн основного боргу, 249 159,97 грн 30 % річних та 46 434,79 грн інфляційних втрат за договором поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року.
В якості підстави заявлених вимог позивач посилається на порушення законних прав та інтересів останнього шляхом неналежного виконання Фермерським господарства "АЛМАР" договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
17.02.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Ухвалою суду від 22.02.2021 року позов залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 164 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
23.02.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява (вх.канц. № 01-34/1783/21 від 23.02.2021 року) про усунення недоліків до позовної заяви. Зазначену заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".
Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі № 902/135/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
01.04.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшов лист (вх.канц. № 01-34/3043/21 від 01.04.2021 року), в якому останній зазначає, що відповідачем не надіслано відзив на позовну заяву.
Також, 01.04.2021 року від представника позивача до суду надійшов лист (вх.канц. № 01-34/3044/21) про долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2021 року.
Ухвалою суду від 30.04.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.05.2021 року.
27.05.2021 року на електронну суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 27.05.2021 року), в якому останній просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, з метою врегулювання спору мирним шляхом. Також, у клопотанні останній зазначає, що відповідачем погашено заборгованість в сумі 20 000,00 грн, в підтвердження чого додано платіжні доручення № 244 від 12.04.2021 року на суму 10 000,00 грн та № 250 від 13.04.2021 року на суму 10 000,00 грн.
В судому засіданні 27.05.2021 року судом постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/135/21 на 16.06.2021 року о 12:30 год.
Ухвалою суду від 31.05.2021 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.
16.06.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 16.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5584/21), в якому останній просить суд провести підготовче судове засідання за його відсутності.
В судовому засіданні 16.06.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/135/21 до судового розгляду по суті на 20.07.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
22.06.2021 року до суду адвокатом Волошенюк О.В. подано заяву про вступ у справу № 902/135/21 в якості представника позивача. Зазначену заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".
19.07.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 19.07.2021 року), в якій останній просить суд проводити судове засідання, що призначено на 20.07.2021 року за його відсутності. В якості додатків до заяву про відкладення судового засідання на іншу дату та заяву про проведення судового засідання 20.07.2021 року в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 20.07.2021 року закрито провадження у справі № 902/135/21 за позовом Приватного підприємства "АЛЬЯНТ" в частині вимог про стягнення з Фермерського господарства "АЛМАР" 20 000,00 грн заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року.
В судовому засіданні 20.07.2021 року представники сторін правом участі не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.
Зважаючи на вищевикладене, судом враховано наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"), це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між Приватним підприємством "АЛЬЯНТ" та Фермерським господарством "АЛМАР" укладено договір поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року.
В зв'язку з неналежним виконанням Фермерським господарства "АЛМАР" договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Матеріали справи не містять відзиву, письмових пояснень з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач висловив власну процесуальну позицію щодо поданого позову.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.04.2018 року між Приватним підприємством "ЯЛЬЯНТ" (Постачальник) та Фермерським господарством "АЛМАР" (Покупець) договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року.
Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти мінеральні добрива (агрохімікати), (товар) та оплатити його на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2 Договору ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки товару обумовлюються в специфікаціях до цього договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Постачальник поставляє товар партіями в терміни, передбачені в специфікаціях до цього договору (п. 2.1 Договору).
Умови поставки викладаються сторонами в специфікаціях до цього договору відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС-2000" (п. 2.2 Договору).
Право власності на товар переходить до Покупця при передачі товару першому перевізнику (п. 2.4 Договору).
Відповідно п. 3.1 Договору загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником на протязі строку дії даного договору.
Згідно п. 3.2 Договору ціна за одиницю товару остаточно встановлюється сторонами за кожною позицією та відображається у специфікації на конкретну партію товару.
У специфікації за кожною окремою позицією асортименту товару вказується: назва товару, ціна товару за одну метричну тонну без ПДВ (п. 3.3 Договору).
За змістом п. 4.1 Договору оплата в розмірі 100% вартості партії товару, зазначеної у специфікації, має бути перерахована Постачальнику протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі та Специфікаціях до даного Договору, але не пізніше 01.10.2018 року.
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Покупець повинен повідомити Постачальника про здійснення платежу на протязі 3 годин з моменту подачі платіжного доручення в обслуговуючий банк Покупця шляхом направлення факсимільного повідомлення або електронного листа.
Зобов'язання Покупця з оплати вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок Постачальника в строк, зазначений в рахунку-фактурі (п. 4.3 Договору).
Приймання товару проводиться за кількістю згідно з товарно-супровідними документами, за якістю - згідно сертифіката якості заводу - виробника (п. 6.2 Договору).
За порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 7.1 Договору).
Також, між сторонами підписано Специфікацію № 1 до договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року за умовами якої сторонами погоджено найменування, кількість, ціну та терміни поставки товару.
Відповідно п. 1 Специфікації Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти продукцію, а саме: Карбамід, в кількості 27 т. на загальну суму 349 245,00 грн разом з ПДВ.
Згідно п. 2 Специфікації ціна товару вказана на умовах поставки EXW склад Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Обухів, пров. Дружби, 8,.
Загальна сума товару становить 349 245,00 грн (п. 3 Специфікації).
Поставка товару здійснюється на протязі 20 календарних днів з моменту підписання Специфікації № 1 (п. 4 Специфікації).
16.04.2018 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року, за умовами якої сторонами внесено зміни до основного договору, а саме:
"пункт 1.2 Найменування та кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару, ціна одиниці товару та загальна сума відповідної партії товару, місце і строки поставки визначаються у рахунках, видаткових накладних, специфікаціях, та/або інших товарно-супровідних документах, які є невід'ємною частиною даного договору, у разі їх складання сторонами.
пункт 3.2 Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні,
пункт 4.1 Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару до 01.10.2018 року, оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового банківського грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у договорі.
пункт 4.3 Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових поточний рахунок Покупця.
пункт 7.1 У випадку порушення договору сторона несе відповідальність, цим договором та/або чинним законодавством України.
пункт 7.2 Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
пункт 7.3 При порушенні виконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.1. Договору. Покупець сплачує на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу 30% річних.
пункт 7.4 У разі односторонньої відмови Покупця від приймання товару, останній сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 15% від вартості узгодженої сторонамиСпецифікації кількості товару".
На виконання умов договору у період з 23.04.2018 року по 24.04.2018 року позивачем поставлено відповідачу товар у кількості 27 тон на загальну суму 349 245,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, № 1 від 23.04.2018 року у кількості 19,6 тон на суму 253 526,00 грн; № 2 від 24.04.2018 року у кількості 5,6 тон на суму 72 436,00 грн; № 5 від 24.04.2018 року у кількості 1,8 тон на суму 23 283,00 грн.
Відповідач не виконав не виконав взятих та не перерахував на рахунок позивача до 01.10.2018 року вартість отриманого товару.
20.10.2020 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу щодо погашення заборгованості та штрафних санкцій.
Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з квітня 2018 року по травень 2020 року.
Не проведення розрахунку відповідачем в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся до суду.
Разом з тим, ухвалою суду від 20.07.2021 року закрито провадження у справі № 902/135/21 за позовом Приватного підприємства "АЛЬЯНТ" в частині вимог про стягнення з Фермерського господарства "АЛМАР" 20 000,00 грн заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 329 245,00 грн (349 245,00 грн - 20 000,00 грн).
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 329 245,00 грн основного боргу за договором поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 249 159,97 грн 30 % річних та 46 434,79 грн інфляційних втрат, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.
Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 7.2 Додаткової угоди № 1 від 16.04.2018 року до договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року).
Згідно п. 7.3 Додаткової угоди № 1 від 16.04.2018 року до договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року при порушенні виконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.1. Договору. Покупець сплачує на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу та 30% річних.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку 30% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги позивача у цих частинах підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Суд також не вбачає підстав для зменшення розміру 30% річних за власною ініціативою, оскільки термін прострочення виконання основного зобов'язання є тривалим, ступінь його виконання становить 5,72%, що не створює обґрунтованих підстав для зменшення заходів цивільної відповідальності.
Фермерським господарством "АЛМАР" самостійно підписано Договір поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року, яким визначено кінцевий термін розрахунку - 01.10.2018 року, Додаткову угоду № 1 від 16.04.2018 року до договору поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року якої підтверджено зобов'язання зі сплати 30% річних за порушення термінів оплати, Акт звірки розрахунків, яким станом на 28.05.2020 року зафіксовано суму основного боргу.
Суд також констатує, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення суми відсотків річних та не надано достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.
Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За вказаних обставин в сукупності, позов Приватного підприємства "ЯЛЬЯНТ" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 9 672,60 грн підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі, враховуючи що погашення частини суми боргу мало місце після відкриття провадження по справі.
Також, судом розглянуто клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн (вх.канц. № 01-34/1540/21 від 17.02.2021 року), за результатом розгляду суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи 30.11.2020 року між Волошенюка Оксаною Валеріївною (Адвокат) та Приватним підприємством "АЛЬЯНТ" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, з умовами п. 1.1 Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та законних інтересів останнього в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, па підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування у справі за позовом Клієнта до ФГ "АЛМАР" про стягнення коштів (Справа), а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Номер справи зазначається в Ухвалі Господарського суду про відкриття провадження.
Згідно п. 1.2 Договору правова допомога полягає в зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; наданні усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються справи; складанні необхідних для справи процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо; виконанні окремих доручень Клієнта, що стосується справи; представництві інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій, державної виконавчої служби, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи.
Адвокат зобов'язується своєчасно надавати правову допомогу в обсязі, необхідному для досягнення позитивного результаті по справі та виконувати окремі доручення Клієнта по справі (п. 2.1 Договору).
Клієнт зобов'язаний зокрема сплатити Адвокату гонорар в розмірі та на умовах, визначених Договором та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в порядку, передбаченому Договором (п. 2.4 Договору).
За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі сім тисяч гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси Клієнта та/або шляхом перерахування коштів у безготівкову порядку із зазначенням відповідного призначення платежу (п. 3.1 Договору).
Покриття фактичних витрат Адвоката, пов'язаних з наданням правової допомоги, здійснюється Клієнтом протягом двох робочих днів від дати отримання від Адвоката звіту про напрямки використання коштів разом із документами, які підтверджують такі фактичні витрати, шляхом видачі коштів з каси Клієнта з зазначенням відповідного призначення платежу (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 398 від 30.11.2020 року на суму 7 000,00 грн про передню оплату, за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 30.11.2020 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН N 000116, видане на підставі Рішення Ради адвокатів Вінницької області № 1 від 18.01.2017року, акт (звіт) приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2021 року, опис наданих послуг.
Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду відповідачем не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.
У ч. 3 ст. 129 ГПК України вказано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі згідно із ч.9 ст. 129 ГПК України.
Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства "АЛМАР" (вул. Центральна, буд. 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440, код - 36102135) на користь Приватного підприємства "ЯЛЬЯНТ" (пров. Учительський, буд. 23, м. Вінниця, 21018, код - 35373979) 329 245,00 грн - заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № ПА-1 від 14.04.2018 року, 249 159,97 грн - 30 % річних, нарахованих за період з 02.10.2018 по 15.02.2021 рр., 46 434,79 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2018 по січень 2021 рр., 7 000,00 грн - витрат понесених на надання правової допомоги та 9 672,60 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.
4. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повний текст судового рішення складено 30 липня 2021 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пров. Учительський, буд. 23, м. Вінниця, 21018)
3 - відповідачу (вул. Центральна, буд. 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440)