іменем України
29 липня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/4123/20
Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/653/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Бечка Є.М., Харечко Л.К.
учасники справи:
заявник: Комунальне підприємство ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради
боржник: ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова у складі судді Ченцової С.М. від 11 лютого 2021 року, місце постановлення ухвали м.Чернігів, у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №751/4123/20 за заявою Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 року у справі №751/4123/20 за заявою Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 9 778 грн. 64 коп. за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року, в якій просила: поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 року по справі №751/4123/20; скасувати судовий наказ Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 року по справі №751/4123/20. Вимоги поданої заяви ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона не є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не являється власником квартири АДРЕСА_2 , не проживає в даній квартирі з 2006 року, не споживала вказані послуги, а також не укладала договір про надання житлово-комунальних послуг за вказаною адресою. У заяві ОСОБА_1 вказувала, що оскільки вона не є учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, то стягнення з неї заборгованості за надання послуг є безпідставним. На обґрунтування вимоги про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, ОСОБА_1 зазначала, що копію судового наказу та заяву стягувача вона не отримувала. Про існування даного наказу ОСОБА_1 дізналась 01.02.2021 року під час звернення до нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу. Нотаріус відмовив у посвідченні договору, мотивуючи тим, що відомості відносно ОСОБА_1 , як боржника, містяться в Єдиному реєстрі боржників. Про наявність оскаржуваного судового наказу ОСОБА_1 дізналась із сайту Судової влади України.
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11.02.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року про стягнення на користь КП ”ЖЕК-13” заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 9 778 грн. 64 коп. за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року - повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11.02.2021 року, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, при цьому, вважав встановленими обставини, які не є доведеними. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року, безпідставно зазначив, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ОСОБА_1 судового наказу 17.07.2020 року. Апелянт стверджує, що дані обставини не відповідають дійсності, оскільки з 2006 року ОСОБА_1 проживає за межами Чернігівської області, про що було зазначено у заяві про скасування судового наказу та підтверджено доданими до неї доказами. Апелянт вказує, що 17.07.2020 року вона не могла отримати рекомендоване поштове відправлення у м.Чернігові, оскільки в цей день з 8.00 години до 17.00 години перебувала на роботі в смт.Миколаївка Білопільського району, Сумської області, відстань від якого до м.Чернігова становить 274 км.
У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство ”ЖЕК-13” просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , у зв'язку із необґрунтованістю поданої апеляційної скарги.
Згідно приписів ч.2 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11.02.2021 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №751/4123/20 за заявою Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради заборгованості за житлово-комунальні послуги, без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.60,64), учасники справи обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 30.06.2020 року Комунальне підприємство ”ЖЕК-13” звернулось до Новозаводського районного суду м.Чернігова із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” в сумі 9 778,64 грн., яка утворилась за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року, та стягнення на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” витрат по судовому збору в сумі 192,10 грн. (а.с.1-3).
09.07.2020 року Новозаводським районним судом м.Чернігова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 9 778,64 грн. за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року, та 210,21 грн. судового збору (а.с.20).
04.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 року у справі №751/4123/20 за заявою Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 9 778 грн. 64 коп. за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року, в якій просила: поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 року по справі №751/4123/20; скасувати судовий наказ Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.07.2020 року по справі №751/4123/20 (а.с.23-24).
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11.02.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року про стягнення на користь КП ”ЖЕК-13” заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 9 778 грн. 64 коп. за період з 01.06.2017 року по 31.05.2020 року - повернуто заявнику.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 11.02.2021 року, суд зазначив про відсутність підстав для поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку на подання заяви про скасування судового наказу, вказавши, що обставини, про які йдеться у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не підтверджені доказами, і тому, не можуть бути визнані такими, що вказують на поважність причини пропуску строку. В обґрунтування даного висновку суд першої інстанції вказав, що згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового направлення, копію судового наказу отримано боржником ОСОБА_1 17.07.2020 року, і за даних обставин, на момент звернення до суду із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 пропущено строк на подання заяви про скасування судового наказу від 09.07.2020 року.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року, безпідставно зазначив, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ОСОБА_1 судового наказу 17.07.2020 року. Апелянт стверджує, що дані обставини не відповідають дійсності, оскільки з 2006 року ОСОБА_1 проживає за межами Чернігівської області, про що було зазначено у заяві про скасування судового наказу та підтверджено доданими до неї доказами. Апелянт вказує, що 17.07.2020 року вона не могла отримати рекомендоване поштове відправлення у м.Чернігові, оскільки в цей день з 8.00 години до 17.00 години перебувала на роботі в смт.Миколаївка Білопільського району, Сумської області, відстань від якого до м.Чернігова становить 274 км.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно приписів ч.2 статті 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 4 статті 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Згідно ч.6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є:
1)день вручення судового рішення під розписку;
2)день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, копія судового наказу від 09.07.2020 року була направлена судом першої інстанції ОСОБА_1 10.07.2020 року (а.с.21) за місцем її реєстрації, у визначеному законом порядку, яке було встановлено на підставі довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 08.07.2020 року (а.с.19).
Разом з тим, відповідно до відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового направлення (а.с.22), копію судового наказу отримано 17.07.2020 року не боржником ОСОБА_1 , а іншою особою - ОСОБА_2 , яка була власником квартири АДРЕСА_3 до 15.01.2020 року, що підтверджується копією особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с.6). Саме з ОСОБА_2 22.05.2019 року Комунальним підприємством ”ЖЕК-13” Чернігівської міської ради було укладено договір про реструктуризацію №19, відповідно до якого споживач ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , зобов'язується погасити реструктуризовану підприємством заборгованість, що утворилася на дату підписання угоди за квартирну плату в розмірі 7 338,68 грн. Заборгованість має бути погашена протягом 36 місяців з моменту підписання цього договору, в тому числі: з 05.2019 року по 03.2022 року - по 203,85 грн., 04.2022 року - 203,93 грн. (а.с.15).
На обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, ОСОБА_1 зазначала, що вона не є власником квартири АДРЕСА_3 , при цьому, не проживає у даній квартирі з 2006 року, копію судового наказу та заяву стягувача вона не отримувала. ОСОБА_1 вказувала, що про існування оспорюваного судового наказу вона дізналась 01.02.2021 року, під час звернення до нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу. Також ОСОБА_1 зазначала, що в жовтні 2006 року вона уклала шлюб із ОСОБА_3 , і з жовтня 2006 року по травень 2016 року вони з чоловіком фактично проживали за адресою: АДРЕСА_5 . При цьому, ОСОБА_1 стверджувала, що реєстрацію місця проживання змінити було неможливо, оскільки були відсутні належним чином оформлені документи на житло. З травня 2016 року по лютий 2019 року ОСОБА_1 проживала із дочкою у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_6 . ОСОБА_1 вказувала, що 26.02.2019 року вона придбала квартиру АДРЕСА_7 , і за даною адресою проживає разом із дочкою з лютого 2019 року. З листопада 2011 року по даний час ОСОБА_1 працює бухгалтером у ТОВ Агрофірма ”Вікторія”, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 . При цьому, ОСОБА_1 вказувала, що за даних обставин, вона не могла отримати 17.07.2020 року копію судового наказу, оскільки у даний хронологічний період не перебувала у м.Чернігові. На підтвердження зазначених обставин, ОСОБА_1 було надано суду наступні документи: копію довідки про реєстрацію місця проживання №250 від 28.01.2021 року, копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.10.2006 року, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.06.2008 року, копію наказу №187 від 01.11.2011 року про прийняття на роботу, копію наказу №ВИ-399К від 30.08.2017 року про припинення трудового договору, копію наказу №ВИ-402К від 31.08.2017 року про прийняття на роботу, копію договору купівлі-продажу квартири від 26.02.2019 року, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 157608185, дата державної реєстрації: 26.02.2019 року) (а.с.26-34).
Необхідно зазначити, що відповідно до п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Як вбачається із відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового направлення (а.с.22), копію судового наказу від 09.07.2020 року отримано 17.07.2020 року не боржником ОСОБА_1 , а іншою особою, яка не є повнолітнім членом сім'ї ОСОБА_1 , який проживає разом з нею. За даних обставин, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 отримала 17.07.2020 року копію судового наказу від 09.07.2020 року.
У оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції від 11.02.2021 року, суд зазначив про відсутність підстав для поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку на подання заяви про скасування судового наказу, вказавши, що обставини, про які йдеться у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не підтверджені доказами, і тому, не можуть бути визнані такими, що вказують на поважність причини пропуску строку. В обґрунтування даного висновку суд першої інстанції вказав, що згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового направлення, копію судового наказу отримано боржником ОСОБА_1 17.07.2020 року, і за даних обставин, на момент звернення до суду із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 пропущено строк на подання заяви про скасування судового наказу від 09.07.2020 року.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 11.02.2021 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року, та повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу №751/4123/20 від 09.07.2020 року, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, при цьому, ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11.02.2021 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З приводу розподілу судових витрат, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, судові витрати покладаються на сторони за результатами вирішення судом заявлених вимог по суті.
Керуючись статтями: 367, 369, 374; п.3, п.4 ч.1 статті 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2021 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 29.07.2021 року.
Головуючий: Судді: