Справа № 574/425/21
Провадження №2-а/574/12/2021
27 липня 2021 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Д.С.,
представника відповідача ГУНП в Сумській області - Грищенеко В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Діани Сергіївни та Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до Буринського районного суду Сумської області з позовом до інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Д.С., Відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Д.С. серії БАБ №869166 від 06.06.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що 06.06.2021 року о 18:10 годині в м. Буринь по вул. Г. Головенського, він керував скутером Suzuki б/н, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, а саме не маючи права керування даним транспортним засобом.
В тексті постанови зазначено, що до неї додається відео. Проте, будь-яких носіїв з відеозаписом до оскаржуваної постанови не додано. На його вимогу у відділі поліції йому було надано копію відеозапису, з якого не вбачається, що він керував скутером. При цьому він не керував скутером, а лише очікував його власника.
Крім того, у постанові не зафіксовано про який саме транспортний засіб йде мова. Будь-яких документів на скутер він не пред'являв, а працівниками поліції скутер не оглядався.
Вважає, що наявність посвідчення водія вимагається лише при керуванні механічними транспортними засобами. Якщо скутер має електродвигун з потужністю менше, ніж 3 кВт, він не відноситься до категорії механічних транспортних засобів.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови працівники поліції не переконались, що скутер, який знаходився поряд із ним є механічним транспортним засобом.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №869166 від 06.06.2021 року, винесену інспектором СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Баран Д.С., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., а провадження по адміністративній справі закрити.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 01.07.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
12.07.2021 року до суду надійшов відзив на позов відповідача інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Баран Д.С., в якому вона вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні, покликаючись на те, що оскаржувана постанова складена в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства та при її винесенні вона діяла у межах повноважень встановлених законом. Також, у відзиві відповідач зазначає, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 має двигун з робочим об'ємом 50 куб.см, а тому є механічним транспортним засобом. Крім того, доводи позивача про не керування транспортним засобом спростовуються, доданим нею до відзиву відеозаписом.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 12.07.2021 року замінено одного з первісних відповідачів у даній справі ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Сумській області та запропоновано йому надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
26.07.2021 року від представника відповідача ГУНП в Сумській області Грищенеко В.Л. до суду надійшов відзив на позов, в якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki б/н без посвідчення водія та на момент зупинки працівниками поліції не мав права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, а тому оскаржувана постанова є правомірною.
У відповідях на відзив відповідачів ОСОБА_1 покликається на те, що всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України відповідачами не доведено правомірності оскаржуваної постанови. Вважає, що посилання відповідачів на те, що відеозаписом, доданим до матеріалів справи, підтверджується факт керування ним транспортним засобом не відповідає дійсності, а твердження інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Баран Д.С. про об'єм двигуна скутера 50 куб.см є її припущенням та не підтверджене будь-якими доказами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.
Відповідач інспектор СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Баран Д.С. просила відмовити в задоволенні позову та пояснила, що на вимогу позивача останньому було надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому дійсно не зафіксовано керування ОСОБА_1 скутером, однак після його звернення до суду з даним позовом нею було додано до матеріалів справи відеозапис із відеореєстратора службового автомобіля, який підтверджує факт керування ним транспортним засобом. Крім того, вказала, що наявність у скутера, яким керував позивач двигуна з робочим об'ємом 50 куб.см підтверджується талоном на вказаний транспортний засіб, що був наданий ОСОБА_1 для огляду під час його зупинки.
Представник відповідача ГУНП в Сумській області Грищенеко В.Л. в судовому засіданні також просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.06.2021 року інспектором СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Д.С. винесено постанову серії БАБ №869166 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту постанови слідує, що 06.06.2021 року о 18:10 годині в м. Буринь по вул. Г. Головенського водій ОСОБА_1 керував скутером Suzuki б/н, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, а саме не маючи права керування даним транспортним засобом, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.8).
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.2 ст.126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Правила дорожнього руху (далі ПДР), відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1 Правил дорожнього руху).
Приписами частини 2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно п.п. "а" п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.2.13 ПДР України, транспортні засоби належать, зокрема, до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття "механічний транспортний засіб" та "транспортний засіб", різниця між якими полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку, транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.
Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів.
До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на такі категорії, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Таким чином, в даному випадку обов'язковими умовами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є факт керування особою транспортним засобом, віднесення такого транспортного засобу до категорії механічних та відсутність в особи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом.
Згідно правової позиції, викладеної в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також у справах про адміністративні правопорушення на транспорті", керування транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд при розгляді даної справи зобов'язаний передусім з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керував ОСОБА_1 скутером Suzuki б/н на момент його виявлення працівниками поліції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 9 ч.1 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Крім того, згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказано, що до неї додається відео.
Однак, в супереч вимогам ст.283 КУпАП у постанові відсутня будь-яка інформація про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
При цьому з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який було надано позивачу органом поліції, вбачається, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом на ньому не зафіксовано.
Разом з цим, на відеозапису, який було надано суду інспектором СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Д.С., слідує що ОСОБА_1 керував скутером та був зупинений працівниками поліції.
Як пояснила в судовому засіданні інспектор СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Д.С. перший відеозапис був здійснений нагрудною камерою поліцейського, а другий відеозапис на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 скутером, здійснено відеореєстратором службового автомобіля та нею його копія виготовлена вже після його звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, за відсутності в оскаржуваній постанові даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, неможливо встановити, який саме із вищевказаних відеозаписів покладено в основу постанови.
Крім того, за відсутності такої інформації, будь який відеозапис, матеріали фотофіксації, не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 24.01.2019 року в справі №428/2769/17.
Також, у постанові відсутні дані, на підставі яких працівник поліції дійшла висновку про те, що для керування скутером Suzuki б/н необхідна наявність посвідчення водія відповідної категорії.
Доводи інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Баран Д.С. про те, що наявність у скутера, яким керував позивач двигуна з робочим об'ємом 50 куб.см підтверджується талоном на вказаний транспортний засіб, що був наданий ОСОБА_1 для огляду під час його зупинки, не заслуговують на увагу, оскільки будь-які посилання на вказаний документ та робочим об'єм двигуна транспортного засобу в оскаржуваній постанові відсутні.
Отже, відповідачами не доведено жодними доказами того, що транспортний засіб Suzuki б/н відноситься до категорії механічних та відповідно керування ним дозволяється лише за наявності посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно ч. 1 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України), тобто саме відповідач в разі заперечення позивачем обставин притягнення його до адміністративної відповідальності зобов'язаний доводити правомірність своїх дій. На чому наголошено в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 в справі № 524/9716/16-а.
Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами суду не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №869166 від 06.06.2021 року, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та його слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позову був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 139, 242-246, 229, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Баран Діани Сергіївни та Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №869166 від 06.06.2021 року, винесену інспектором СРПП ВПД №1 (м. Буринь) Баран Д.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Сумській області (місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23; ЄДРПОУ: 40108777) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір сплачений ним при поданні позову до суду у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд Сумської області (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-теле комунікаційної системи безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 30.07.2021 року.
Суддя Т.Р. Гук