справа № 522/5537/19
провадження № 1-кс/522/324/20
в порядку ст. 331 КПК України
30 липня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса питання про доцільність продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019160500000423 від 28.01.2019 року, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новодофинівка, Комінтернівського району, Одеської обл., громадянин України, освіта середня, не одружений, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, по обвинуваченню ОСОБА_3 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання стосовно доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою, оскільки у обвинуваченого не зменшилися ризики передбачені ст. 177 КПК України, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідальність передбачена у вигляді позбавлення волі.
Обвинувачений заперечив проти продовження строку тримання під вартою
Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається із обвинувального акта, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні міри запобіжного заходу не відпали та останній перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, яких на теперішній час ще не допитано, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З моменту вирішення питання про доцільність продовження строків, жоден ризик не зменшився і не відпав.
При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Так, суд вважає, що характер кримінальних правопорушень, який ставиться у провину обвинуваченому, усвідомлення тяжкості покарання можуть бути підставою, для вчинення обвинуваченим дій направлених на ухилення від явки до суду, і перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність соціальних зв'язків та те, що ризики, передбачені п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, і дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього законом процесуальні обов'язки та переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 217, 331, 372 КПК України, суд -
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів, а саме до 28 вересня 2021 року.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «ОДЕСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» МЮ України - для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
30.07.2021