Справа № 750/4872/21 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С.
Провадження № 33/4823/374/21
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
29 липня 2021 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Мишка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мишка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2021 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 04 травня 2021року, в 00 год. 55 хв., у м. Чернігові, по вул. Захисників України, 25 (територія парковки), водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda-626, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці за допомогою приладу Drager - ALCOTEST 6810, ARHE-0233, результат позитивний 1.32%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Мишко В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Сторона захисту ставить під сумнів правдивість показань свідка ОСОБА_3 , оскільки іншими свідками даного правопорушення надана їм інформація спростовується. Вказує, що автомобіль, яким нібито керував ОСОБА_1 , не було зупинено працівниками поліції, а огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки фізичної особи ОСОБА_1 , а не транспортного засобу. Крім того, вказує на відсутність свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 . Зазначає, що огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, тому результат тесту виконаного технічним засобом « Драгер» слід вважати недійсним.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його заява від 20.07.2021 року, про розгляд справи без його участі.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши захисника Мишка В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №017191 від 04.05.2021, що водій ОСОБА_1 , 04 травня 2021 року, в 00 год. 55 хв., у м. Чернігові, по вул. Захисників України, 25 (територія парковки), керував автомобілем Mazda-626, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за згодою водія проводився на місці за допомогою приладу Drager - ALCOTEST 6810, ARHE-0233, результат позитивний 1.32%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, поставити свій підпис у протоколі, а також отримати копію протоколу (а.с.3).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються чеком з газоаналізатора «Драгер ALCOTEST 6810», відповідно до якого результат тесту - 1,32%, та актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.8, 9).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису убачається, що поліцейські прибули на місце за викликом свідка ОСОБА_4 після вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди. Під час спілкування з ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра щодо перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився. Після продуву алкотестера «Драгер», результат якого становив 1,32 %, ОСОБА_1 не заперечував перебування його у стані алкогольного сп'яніння, проте заперечував, що він керував автомобілем, вказуючи, що він не має посвідчення водія. Свідок ОСОБА_5 , яка перебувала з ОСОБА_1 на стоянці 04.05.2021 року під час вчинення адміністративного правопорушення, пояснила, що власник автомобіля просив перевірити, чи все працює, вони перевірили, машина завелася. При цьому, вказаними особами не заперечувався факт того, що ОСОБА_1 сів у автомобіль і завів його, перевірив рух. Але вони наполягали на тому, що він нікуди не їхав, так як транспортний засіб залишився на стоянці і на час приїзду поліцейських ОСОБА_1 вже не знаходився за кермом автомобіля.
Керування ОСОБА_1 транспортним засобом також підтверджується поясненнями сторожа автостоянки (свідка ОСОБА_4 ), які чутно на відеозапису, де він повідомляє, що ОСОБА_1 та його дівчина сказали, що вони лише перевірять автомобіль, але не поїдуть на ньому. Коли ОСОБА_4 підійшов до них, ОСОБА_1 вже завів машину, і вони намагалися виїхати, але автомобіль зачепив стійку над паркувальним місцем та вигнув її, після чого вони закотили автомобіль на місце вручну.
Місцевий суд правильно критично поставився до показань свідка ОСОБА_6 , який є товаришем ОСОБА_1 , оскільки він узагалі не був свідком подій, з якими пов'язане складання протоколу про адміністративне правопорушення. Свідок ОСОБА_5 є дівчиною ОСОБА_1 , і на думку апеляційного суду, намагається у такий спосіб допомогти йому уникнути відповідальності за скоєне.
З врахуванням викладеного, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються дослідженими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апелянта, що місцевим судом не був допитаний свідок ОСОБА_3 , а тому його письмові пояснення не можуть братися до уваги, є непереконливими.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить вимоги безпосередності сприйняття показань свідків. Тим більше, що письмові пояснення свідка викладені детально, по суті правопорушення.
При цьому, згідно протоколу судового засідання захисник, не наполягав на повторному виклику ОСОБА_3 у судове засідання, а на питання суду погодився закінчувати розгляд справи за відсутності цього свідка.
Таким чином, місцевий суд доклав зусиль для виклику свідка ОСОБА_3 у межах своїх повноважень, а у зв'язку з відсутністю клопотання сторони захисту про повторний виклик свідка перевірив його пояснення у сукупності з іншими доказами та дав їм належну оцінку.
Доводи апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений поліцейськими з порушеннями вимог Інструкції, не відповідають дійсності.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, нормами вказаної статті присутність двох свідків обов'язкова лише в разі неможливості здійснювати працівниками поліції відеозаписів, тобто технічно фіксувати перебіг подій, пов'язаний з оглядом водія на стан сп'яніння. В даному випадку працівниками поліції здійснювалась фіксація всіх обставин спеціальними нагрудними відеореєстраторами (бодікамерами), записи яких приєднані до матеріалів справи та були досліджені судом.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час освідування та складання протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Інші доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, доводи апелянта з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, без позбавлення права керування транспортними засобами, так як посвідчення водія він не отримував.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Мишка В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний