Справа № 742/1794/21 Головуючий у 1 інстанції Коваленко А. В.
Провадження № 33/4823/336/21
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
29 липня 2021 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Матвієнка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та захисника Матвієнка В.М. на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 червня 2021 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 08 травня 2021 року, біля 00 год. 58 хв., по вул. Індустріальна у м. Прилуки, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Фольсваген, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), продувати прилад «Драгер» відмовився, їхати в лікарню на стан вживання алкоголю відмовився, при цьому велася відеофіксація, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 та його захисник подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову місцевого суду скасувати, як незаконну та закрити провадження у справі. Вважають, що постанова прийнята з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права. Вказують, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено порушення пункту 2.5.А ПДР України, проте такий пункт у Правилах дорожнього руху відсутній. Крім того, суд у своїй постанові вказав обставини, які не відповідають протоколу про адміністративне правопорушення, та вийшов за межі своєї компетенції. Зазначають, що в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та акт огляду на стан сп'яніння. В протоколі мається низка виправлень, що є порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та свідчить про те, що особу було встановлено до складання протоколу. Також апелянти вказують на відсутність безперервності відеозапису.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтвердив його захисник.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши захисника Матвієнка В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10.10.2001 р., водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у присутності двох свідків.
Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №471844 від 08.05.2021, ОСОБА_1 , 08 травня 2021 року, близько 00.58 год., у м. Прилуки, по вул. Індустріальна, керував автомобілем «Фольсваген», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), продувати прилад «Драгер» відмовився, їхати в лікарню на стан вживання алкоголю відмовився, при цьому велася відеофіксація, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, поставити свій підпис у протоколі (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у результаті переслідування, так як останній не виконав вимогу патрульних та не зупинився. Після зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, а саме від продуття приладу «Драгер» на місці та їхати в медичний заклад.
Той факт, що відеофіксація не здійснювалася безперервно, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки на одному із відеозаписів безперервно та чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і в найближчому медичному закладі.
Визначена законодавцем форма направлення водія на огляд до медичної установи передбачена виключно для лікарів відповідних медичних закладів та є головною підставою для проведення такого огляду лікарем. У разі, коли водій відразу відмовився від проходження будь-якого з двох видів огляду, необхідності у поліцейських оформлювати направлення до закладу охорони здоров'я не було.
Доводи апелянтів про невідсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, що ставить під сумнів законність дій поліцейського при оформленні матеріалів, не заслуговують на увагу, оскільки таке відсторонення здійснюється при встановленні факту керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, а щодо нього був складений протокол за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Вказуючи на те, що зобов'язані були вчинити працівники поліції, та посилаючись на пункти Інструкції, яких вони повинні були дотримуватись, апелянти залишили поза увагою положення розділу другого Правил дорожнього руху, згідно з якими поряд з гарантованими правами водія, існують обов'язки, які водій зобов'язаний неухильно виконувати і невиконання яких тягне за собою адміністративну відповідальність.
Водій ОСОБА_3 після оформлення адміністративних матеріалів, будучи незгодним з протиправними діями працівників поліції, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Апеляційний суд вважає, що зазначення інспектором поліції у протоколі порушення водієм «вимог п.2.5 А ПДР України» є технічною помилкою, оскільки суть правопорушення відповідає вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху, тому доводи апелянтів про те, що місцевий суд вийшов за межі обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є непереконливими.
Інші доводи апелянтів не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відтак, доводи апелянтів з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання останнім уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Матвієнка В.М. - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний