27 липня 2021 року м. Херсон
номер справи: 661/1857/20
номер провадження: 22-ц/819/955/21
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Пузанової Л.В.,
Чорної Т.Г.,
секретар Автонагова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року у складі судді Матвєєвої Н.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення частини доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності,
В квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення боргу, утвореного внаслідок відмови ОСОБА_3 у понесенні витрат на утримання спільного майна.
В обґрунтування доводів позовної заяви, зазначила, що їй відповідно до договору купівлі - продажу комунального майна від 06.10.2006, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Олійник І.І. за № 1658 та договору купівлі-продажу комунального майна від 25.02.2009, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Олійник І.І. за № 444, належало право власності на нежитлові приміщення громадсько-торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 526 кв.м., що разом складають 95/1000 нежитлового приміщення громадсько-торгівельного центру.
В подальшому, її колишній чоловік звернувся до суду з позовом і рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.12.2018 по справі № 661/1663/17 за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках було визнано право власності на 95/2000 частин нежитлового приміщення громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою частину 95/2000 нежитлового приміщення громадсько -торгівельного центру ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 13.06. 2019 № 1584, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області Іваніщенко С.І.
Ціла частина даного нежитлового приміщення, що перебуває у спільній частковій власності позивача та відповідача разом складає 95/1000 частин всього громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 524,6 кв.м.
Дана частина нежитлових приміщень використовується позивачем та відповідачем з метою отримання прибутку, шляхом здачі в оренду, а тому потребує постійного ремонту, витрат на утримання, сплату податків тощо.
З моменту набуття права власності відповідач отримує щомісячний прибуток від здачі в оренду 95/1000 частин цього громадсько - торгівельного центру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , у розмірі відповідно до своєї частки у спільній власності - 1/2 від отриманого прибутку.
Позивач належним чином виконує обов'язок управління, утримання та збереження спільного майна, обов'язок по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), із сум отриманих доходів, сплачує заробітну плату найманому персоналу, та несе інші витрати, пов'язані із утриманням нежитлового приміщення, громадсько-торгівельного центру, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .
Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 з моменту набуття права власності на частину громадсько-торгівельного центру по теперішній час самоусунувся від виконання обов'язків власника по управлінню, утриманню та збереженню спільного майна, по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також несенню відповідальності перед третіми особами та зобов'язаннями, пов'язаними із нежитловим приміщенням, громадсько -торгівельного центру, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Жодного разу не приймав участі в ремонті спільного майна та не сплачував заробітну плату найманому персоналу. Листом за вих. №001 від 06.09.2019 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про необхідність утримання нежитлового приміщення, виконання інших додаткових робіт від 01.09.2019 року. Разом з тим, відповідачем проігноровано даний лист та не вжито жодних заходів щодо участі в утриманні належного йому майна - частини громадсько-торгівельного центру, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так позивачка в період часу з 14.06.2019 по 31.03.2020 несе витрати на утримання та ремонт цілої частини 95/1000 нежитлового приміщення громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 20 640,38 грн., відповідно до чеків та квитанцій. Крім цього, позивачка в період з 14.06.2019 по 31.03.2020 самостійно сплатила податки та збори, що пов'язані із здачею в оренду приміщення у розмірі 25465,61 грн. Також, виплачена сума заробітної плати прибиральниці за період з 14.06.2019 по 31.03.2020, яка складає 13 186,75 грн. Відповідно до цивільно-правових договорів в період з 14.06.2019 по 31.03.2020 позивачу для утримання в належному стані нежитлового приміщення, громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , були надані наступні послуги: електромонтажні роботи, будівельно-малярні роботи, робота щодо подання бухгалтерської звітності про доходи отримані від здачі в оренду нежитлового приміщення, громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 59 490 грн. Так, витрати на комунальні послуги та послуги банку за період з 14.06.2019 по 31.03.2020 складають 11 264,70 грн. та були повністю сплачені позивачем. Загальна сума витрат, що пов'язана з управлінням, утриманням та збереженням цілісності нежитлового приміщення, громадсько-торгівельного центру, та сплатою податків, зборів складає 130 047,44 грн. Дані витрати були сплачені позивачем за власний рахунок самостійно у повному обсязі. Враховуючи, що позивач та відповідач володіють рівними частками у спільній власності - 95/1000 частин всього громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 524,6 кв.м., то сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 65 023,72 грн.
13 серпня 2020 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог посилаючись на те, що з 01.04.2020 по 31.07.2020 загальна сума витрат, що пов'язана з управлінням, утриманням та збереженням цілісності нежитлового приміщення, громадсько -торгівельного центру та сплатою податків, зборів складає 57720 грн. 47 коп, половина якої складає 28 860, 24 грн., а тому з урахуванням вищевикладеного, заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_2 , просить суд стягнути з ОСОБА_3 витрати на утримання спільного майна, а саме: громадсько-торгівельного центру, що знаходиться з адресою АДРЕСА_1 , загальною прощею 526,0 кв.м. у сумі 93883, 96 та суму сплаченого судового збору у сумі 840,80 грн. (т.2 а.с.7-8).
В травні 2020 року ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_3 , звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення частини доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_3 , зазначила, що сторони є співвласниками 95/2000 частин нежитлового приміщення громадсько-торгівельного центру, яке ОСОБА_2 використовує з метою отримання доходу шляхом передачі в оренду третім особам. З матеріалів справи №661/1857/20 ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_2 в певний проміжок часу не розподіляла грошові кошти, у вигляді отриманих орендних платежів розмір яких складає 96976,19 грн., що підтверджується доданими доказами. Посилається на те, що в порушення норм ст. 355 ч.1, 358, 359 ЦК України, ОСОБА_2 привласнила належну ОСОБА_3 частину грошових коштів у виді платежів за передачу спільного майна в користування третіх осіб, частки є рівними, а тому:
просить стягнути з ОСОБА_2 частину доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності, а саме: 95/2000 частин нежитлового приміщення - громадсько-торгівельного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 48 488 грн. 10 коп. та судові витрати .
24 лютого 2021 року Новокаховським міським судом Херсонської області від 24 лютого 2021 року постановлено судове рішення, яким суд ухвалив :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти у сумі 24 949,19 грн., судовий збір в сумі 840,80 грн., всього в сумі 25 789,99 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення частини доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частину доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності, в сумі 33 848,02 грн., судовий збір в сумі 840,80 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5065 грн., всього в сумі 39 753,82 грн.
В іншій частині первісного та зустрічного позову відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє від ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі; рішення Новокаховського міського суду Херсонської області в частині часткового задоволення її позовних вимог - скасувати та ухвалити в даній частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на утримання спільного майна, а саме громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 524,6 кв.м. у сумі 93883,96 грн.
Разом з тим, апеляційна скарга містить доводи лише щодо незгоди з висновками суду про відмову у стягненні сум, витрачених на оплату послуг бухгалтера (70 000грн.), оплату послуг інтернет та телефонного зв'язку в сумі 2 938, 13 грн. та витрат на сплату заробітної плати прибиральницям в сумі 13186,75 грн. та 20 176,26 грн., сплату податку у зв'язку із виплатою заробітної плати прибиральницям в сумі 2913,48 грн. та 4438,78 грн. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що наведеним витратам суд дав помилкову оцінку, як таким які не пов'язані з утриманням спільного майна та вказує, що необхідність стягнення наведених у апеляційної скарзі витратах, ґрунтується на доводах, які є аналогічні доводам, що містяться в позовній заяві.
В відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_3 , зазначила, що апеляційна скарга необґрунтована, а рішення суду першої інстанції вважає мотивованим та ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. ОСОБА_5 посилається також на те, що ОСОБА_2 не узгодила з ОСОБА_3 умови направленого йому договору про поділ витрат на утримання нежитлового приміщення, виконання інших додаткових робіт, оскільки останній пропонував пункт 2.2.8 договору щодо виконання робіт за замовленням одного із власників, викласти в редакції, яка запропонована ОСОБА_3 ..
Заслухавши доповідача, ОСОБА_2 , її представника, представника ОСОБА_3 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності 95/2000 нежитлового приміщення громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . На підставі договору дарування нежитлового приміщення від 13.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І., ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить - 95/2000 часток нежилого приміщення громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 9-10, 12).
У вказаному приміщенні ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність та здає в оренду нежитлові приміщенні, в тому числі і приміщення, що перебувають у спільній частковій власності ОСОБА_3 , оскільки його частка не виділялася в натурі.
ОСОБА_2 самостійно утримує належне їй та ОСОБА_3 нежитлове приміщення, у зв'язку з чим нею направлялися на адресу ОСОБА_3 проект договору про поділ витрат на утримання нежитлового приміщення, виконання інших додаткових робіт та проект договору про поділ витрат на утримання нежитлового приміщення, виконання інших додаткових робіт від 01.09.2020 року, та повідомлення про перерахування на її розрахунковий рахунок половини витрат на облаштування газового лічильника засобами дистанційної передачі даних, проект договору та повідомлення, які були отримані ОСОБА_3 , проте договір не було підписано сторонами та витрати, зазначені в повідомленні не відшкодовані.
Відповідно до ст.317, 319,320ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до частини 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Отже первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість.
Згідно із ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначила, що вона є приватним підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність щодо здачі в оренду нерухомого майна, а саме і тільки громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та яке належить її з відповідачем на праві спільної часткової власності.
Суд першої інстанції відмовляючи у стягненні витрат пов'язаних зі сплатою послуг бухгалтера виходив з того, що витрати на оплату послуг бухгалтера в сумі 70 000 грн. не можуть бути віднесені до витрат з утримання майна, оскільки цивільно - правові договори з ОСОБА_6 укладалися ФОП ОСОБА_2 і бухгалтерські послуги надавалися ОСОБА_2 , у зв'язку із здійсненням нею підприємницької діяльності, у актах виконаних робіт не відображено вартість наданих послуг, необхідних для подачі звітів для сплати податків, що визнаються відповідачем.
Як вбачається з цивільно-правового договору № 1/20 від 01 січня 2020, фізична особа ОСОБА_6 зобов'язалася надати ОСОБА_2 послуги, виконати роботу щодо надання консультацій та роз'яснень податкового законодавства, подання бухгалтерської звітності за ФОП ОСОБА_2 про доходи, отримані від здачі в оренду приміщення громадсько-торгівельного центру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за 1 квартал 2020 року (т. 1 а.с. 91). У актах виконаних робіт не відображено вартість наданих послуг, необхідних для подачі звітів для сплати податків, що визнаються відповідачем
Отже, такий висновок суду ґрунтується на встановлених судом першої інстанції обставинах справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки доказів, наданих позивачкою, належну оцінку яким надав суд першої інстанції.
ОСОБА_2 до витрат на утримання майна, включені витрати, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності у виді здачі в оренду нежитлових приміщень та створення умов для їх належної експлуатації, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на сплату заробітної плати прибиральницям в сумі 13186,75 грн. та 20 176,26 грн., сплату податку у зв'язку із виплатою заробітної плати прибиральницям в сумі 2913,48 грн. та 4438,78 грн. не є витратами на утримання майна, а відносяться до витрат на здійснення її господарської діяльності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і підстав для його зміни доводи апеляційної скарги не містять.
Також висновки суду першої інстанції, щодо того, що витрати ОСОБА_2 на оплату послуг інтернет та телефонного зв'язку в сумі 2938,13 грн. не є витратами на утримання майна, а здійснювалися для створення умов орендарям, які орендували нежитлові приміщення, тобто понесені у зв'язку із здійсненням позивачкою підприємницької діяльності, а тому не підлягають стягненню з відповідача є обґрунтованими.
Наведені витрати не є такими, які здійснені на утримання майна, оскільки пов'язані з підприємницькою діяльністю позивачки щодо здачі майна в оренду.
Посилаючись на те, що наведені витрати пов'язані саме з утриманням майна, а не веденням нею підприємницької діяльності по здачі його в оренду, ОСОБА_2 не надала суду першої та апеляційної інстанції договори оренди з третіми особами з метою перевірки її доводів.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що використання майна, яке належить сторонам на праві спільної часткової власності, здійснюється ОСОБА_2 для підприємницької діяльності щодо здачі майна в оренду, з мовчазної згоди ОСОБА_3 ..
Отже, забезпечення приміщення, яке здається в оренду інтернетом та телефонним зв'язком, прибиранням, оплатою цих послуг впливає на розмір доходів від здачі в оренду, а отже і на розподіл доходу(прибутку) від використання майна, що є у спільній частковій власності.
Проте, рішення суду в частині зустрічного позову про стягнення частини доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності не оскаржується, а тому колегія суддів йому оцінки не надає.
Додатково слід зазначити, що наведені витрати, ОСОБА_2 не узгоджувала зі співвласником. Домовленості щодо узгодження умов договору про поділ витрат на утримання нежитлового приміщення, виконання інших додаткових робіт, не дійшли (т. 1 а.с. 18-21, т. 2 а.с. 174).
Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і інших ніж вищенаведені, доводів апеляційна скарга не містить, рішення суду в частині часткового задоволення зустрічного позову не оскаржується, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375,382 ЦПК України , суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.В. Пузанова
Т.Г. Чорна
Повний текст судового рішення складено 30 липня 2021 року.
Суддя І.В. Склярська